Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №363/7313/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"06" січня 2026 р. Справа № 363/7313/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №479353 від 10.10.2025 року слідує, що 10.10.2025 року о 13 год. 30 хв. в м. Вишгороді по вул. Шолуденка 6, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Hyundai», д/н НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю марки «Citroen СВ», д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі незалежно від напрямку його подальшого руху, внаслідок чого сталось зіткнення, яке привело до пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 16.10 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду спрямував заяву, в якій повідомив суд, що не зможе бути присутнім на судовому засіданні, інших клопотань, в тому числі і щодо відкладення розгляду справи, від нього до суду не спрямовувалося.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 року та «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Так, ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно п. 16.10 ПДР України на перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робиться поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонний сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій самій смузі.

Зі змісту письмових пояснень водія ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він дійсно керував зазначеним в протоколі транспортним засобом та рухався по вул. Шолуденка зі сторони вул. Набережна у напрямку вул. Ватутіна. Так, наближаючись до перехрестя з круговим рухом, їхав у крайній правій смузі зі швидкістю близько 40 км/год. Рухаючись прямо та переконавшись у відсутності перешкод продовжив рух. З кола, без увімкненого покажчика повороту, виїжджав вантажний автомобіль «Газель», який також рухався прямо. Після цього водій автомобіля марки «Citroеn» різко здійснив поворот праворуч та здійснив зіткнення, а саме: правим колесом свого автомобіля вдарив у ліве колесо транспортного засобу марки «Hyundai», внаслідок чого відбулось ДТП.

Так, вина ОСОБА_1 в порушенні ним п. 16.10 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №479353, що складений у його присутності та підписаний останнім, схемою місця ДТП від 10.10.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 , листом інспектора ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліцій Т. Щіпкової, згідно якого ОСОБА_1 отримав ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_4 , витягом з ІПС МВС України «Армор».

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії водія ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, вину останнього вважаю доведеною.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.П. Дьоміна