Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №276/2186/25 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/2186/25

Провадження по справі № 3/276/26/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

встановив:

03.12.2025 року близько 00 год. 40 хв. неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставлено до медичного закладу, де під час огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння, чим мати ОСОБА_1 не забезпечила належного контролю за поведінкою доньки, що призвело до її перебування у стані сп`яніння.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила. Вона достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчила своїм підписом у протоколі, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явилась, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталась.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №044875 від 03.12.2025 року, в якому зафіксовано суть вчиненного ОСОБА_1 правопорушення;

- копією довідки КНП «Хорошівська лікарня» про проведення освідування 03.12.2025 року ОСОБА_2 ;

- копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.12.2025 року.

Таким чином, своїми діями, що виразились в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, беручи до уваги перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у видіпопередження.

Крім того, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 184, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Хорошівський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Бобер Д.О.