Вирок від 05 січня 2026 р. у справі №164/2647/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2647/25

п/с 1-кп/164/121/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 січня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030540000275 від 19 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого робітником ТОВ „Будівельна фірма „Жовква” ЛТД, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, вчиненому за наступних обставин.

Так, постановою Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року у справі № 461/7414/24, яка набрала законної сили 30 вересня 2024 року, ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 40800 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Незважаючи на вищевикладену постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року, яка набрала законної сили 30 вересня 2024 року, з якою ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.ст. 68, ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України, ухилився від виконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, всупереч вищевказаному рішенню суду, 18 листопада 2025 року, біля 14 години 09 хвилин, ОСОБА_5 керував автомобілем „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14), між селами Оконськ та Велика Яблунька Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.

В подальшому, поліцейськими було винесено постанову від 18 листопада 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року у справі № 461/7414/24, яка набрала законної сили 30 вересня 2024 року, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 40800 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. З вищевказаною постановою Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений. Маючи реальну можливість виконувати дану постанову в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, умисно ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами. Підтвердив, що 18 листопада 2025 року, біля 14 години 09 хвилин, ОСОБА_5 керував автомобілем „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14), між селами Оконськ та Велика Яблунька Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. В подальшому, поліцейськими було винесено постанову від 18 листопада 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_5 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, який не заперечував проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_5 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_5 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_5 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: позитивну характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи - працює робітником ТОВ „Будівельна фірма „Жовква” ЛТД, має постійне місце проживання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, а також те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на автомобіль „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , слід передати власнику ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання - 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев?ятсот) гривень.

Скасувати арешт на автомобіль „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль „BMW Х5”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , - передати власнику ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1