Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №591/7438/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м.Суми

Справа №591/7438/24

Номер провадження 22-ц/816/91/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Сумбуд»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 січня 2025 року, ухваленого в складі судді Сидоренко А.П. у м. Суми, повне рішення складене 11 лютого 2025 року,

в с т а н о в и в :

22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (далі - ПрАТ «Сумбуд») про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 28 від 30 серпня 2021 року та стягнення 576900 грн сплаченого за договором авансу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2021 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 28, за умовами якого заявниця придбала майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,39 кв.м на третьому поверсі багатоквартирного будинку. Ціна майнових прав склала 912900 грн, позивачкою сплачено всього 576900 грн, проте станом на 17 липня 2024 року будинок не введено в експлуатацію, тобто відповідач порушив передбачений п. 2.4 договору обов`язок щодо строку введення в експлуатацію об`єкта будівництва, затягнувши його більш як на 15 календарних місяців. Пунктом 4.12 договору передбачає право позивачки в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів у випадку порушення відповідачем терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію більш ніж на 90 днів з поверненням отриманих коштів без утримання комісій. 06 червня 2024 року відповідачу направлена претензія, проте аванс у розмірі 576900 грн не повернуто, а тому заявниця просить договір розірвати та стягнути сплачені кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 січня 2025 року позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу майнових прав № 28 від 30 серпня 2021 року, укладений між ПрАТ «Сумбуд» та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ПрАТ «Сумбуд» на користь ОСОБА_1 576900 грн, сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав № 28 від 30 серпня 2021 року.

Стягнуто з ПрАТ «Сумбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 6980,20 грн.

ПрАТ «Сумбуд» з рішенням суду не погодилось, подало апеляційну скаргу та просить рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до того, що позивачка сплатила не повну суму за договором, тобто не отримала майнові права на квартиру і не має права розривати договір. Відповідач не винуватий у порушенні строку введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а частково сплачені кошти не можуть бути повернуті, оскільки вони вкладені у будівництво.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Сумбуд» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 28, на підставі якого позивачка придбала майнові права на об`єкт нерухомості в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 55,39 кв.м на третьому поверсі багатоквартирного будинку (а.с. 18-22).

Майнові права продавця на об`єкт нерухомості, які належать продавцю та відчужуються покупцю відповідно до умов договору, полягають у праві набути право власності на об`єкт нерухомості після введення в експлуатацію об`єкта будівництва та оформити відповідні правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості (п. 2.1 договору).

Запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва - 1 квартал 2023 року (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.2 договору продавець здійснює передачу майнових прав на об`єкт нерухомості та безпосередньо об`єкт нерухомості в порядку та на умовах визначених в ст. 5 договору за умови належного і повного виконання покупцем всіх прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що з метою забезпечення дійсності та реалізації майнових прав на об`єкт нерухомості, які придбані покупцем відповідно до умов договору, продавець зобов`язується за свій рахунок забезпечити будівництво та введення в експлуатацію об`єкта будівництва. Будівництво об`єкта будівництва може здійснюватися як безпосередньо продавцем, так і третіми особами, залученими продавцем. Продавець несе відповідальність за якість будівельних робіт, матеріалів, обладнання та устаткування, що будуть використані при будівництві об`єкта будівництва та об`єкта нерухомості та які впливають на стан і якість самого об`єкта нерухомості. Продавець несе відповідальність за строки завершення будівництва, визначені в п. 2.4 договору та, відповідно, за можливість вчасної реалізації покупцем придбаних майнових прав на об`єкт нерухомості.

Ціна майнових прав на об`єкт нерухомості на дату укладення договору складала 912900 грн (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що сплата грошових коштів, зазначених в п. 4.1 договору, проводиться покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесенням готівки в строк: до 30 серпня 2021 року - 27,34 % суми (249600 грн); до 30 квітня 2022 року - 36,33% суми (331650 грн); до 31 грудня 2022 року - 36,33% (331650 грн).

Згідно з п. 4.12 договору покупець не має права в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів за виключенням випадку порушення товариством терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію більш ніж на 90 днів з поверненням отриманих товариством коштів відповідно до п. 4.1 без утримання комісій.

Квитанцією № 57877170 від 30 серпня 2021 року підтверджується сплата позивачкою відповідачу 249600 грн (зворот а.с. 23), квитанцією № 58384793 від 24 вересня 2021 року сплачено 327000 грн (а.с. 24), квитанцією № 57877065 від 30 серпня 2021 року сплачено 300 грн (а.с. 23).

06 червня 2024 року ОСОБА_1 направила ПрАТ «Сумбуд» претензію, якою просила розірвати договір № 28 шляхом укладення відповідної додаткової угоди та повернути їй 576600 грн (а.с. 10).

З відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України від 08 липня 2024 року № 0807/1 щодо стану будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва в АДРЕСА_3 , вбачається, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій, наявна інформація про виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт від 02 липня 2021 року за реєстраційним № СМ012210622565 щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво 14-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 », замовник будівництва - ПрАТ «СУМБУД»; ТОВ «СервісМаркет», клас наслідків - СС2 (а.с. 17).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що позивачкою виконувались покладені на неї згідно з укладеним договором обов`язки по оплаті, проте відповідач у встановлений у договорі строк, зокрема і на час звернення до суду, а також на день розгляду справи судом, своїх обов`язків за договором не виконав, будинок не збудований та не введений в експлуатацію. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що його дії були спрямовані на забезпечення будівництва об`єкта, на завершення цього будівництва, на введення об`єкта будівництва в експлуатацію. Суд вважав недоведеною добросовісну поведінку відповідача, спрямовану на виконання укладеної сторонами угоди. Також суд відхилив доводи відповідача щодо невиконання позивачкою у повному обсязі обов`язку по оплаті вартості майнових прав, вказавши на недоведеність невиконання відповідачем обов`язку по будівництву та введення в експлуатацію саме через несплату коштів позивачкою. Відтак, через істотне порушення відповідачем умов договору позивачка була позбавлена права на отримання у власність квартири, внаслідок чого їй було спричинено шкоду у розмірі внесених на виконання договору коштів, а тому суд розірвав договір та стягнув сплачені на його виконання кошти, задовольнивши позов у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язків (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 належним чином виконувала передбачені договором купівлі-продажу майнових прав № 28 від 30 серпня 2021 року обов`язки, зокрема дотримувалась графіку внесення чергових платежів. Протилежного відповідач не довів.

Натомість ПрАТ «Сумбуд» порушив зобов`язання забезпечити будівництво об`єкта та готовності його до експлуатації. Зокрема, порушено запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва - 1 квартал 2023 року (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 4.12 договору покупець не має права в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів за виключенням випадку порушення товариством терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію більш ніж на 90 днів з поверненням отриманих товариством коштів відповідно до п. 4.1 без утримання комісій.

На день звернення з позовом до суду умови договору відповідачем не виконані, будинок уцілому та квартира зокрема в експлуатацію не введено (1 квартал 2023 року), порушено товариством 90-денний термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

За встановлених та не спростованих обставин порушення відповідачем умов договору позивачка на підставі п. 4.12 договору має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів. У добровільному порядку, до подання позову, відповідач кошти позивачці не повернув.

Доводи апеляційної скарги з приводу неповної оплати вартості майнових прав не є підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову, оскільки факт порушення відповідачем терміну введення об`єкта будівництва в експлуатацію більш ніж на 90 днів є доведеним та не оспорюється, а сума, яку заявниця просить їй повернути не перевищує передбаченої п. 4.1 договору ціни майнових прав та відповідає фактично сплаченій сумі коштів на виконання умов договору у передбачені договором строки.

Ураховуючи викладені вище обставини та висновки місцевого суду, з якими повністю погоджується апеляційний суд, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути змінене чи скасоване.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» залишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов