Постанова від 18 грудня 2025 р. у справі №591/129/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/129/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.

Номер провадження 33/816/731/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року водійка ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що вона 28.12.2024 о 23:26 год у м.Суми по вул. Харківська,58в, керувала т/з Mitsubishi Lancer, д.н.з.- НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовилася під відеозапис, чим порушила п. 2.5 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року, а провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що оскаржувана постанова суду є незаконною, обставини зазначені в ній не відповідають фактичним обставинам справи, з недотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню. Судом при розгляді справи не були дотримані вимоги ст. ст. 7, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283 КУпАП, постанова винесена з порушенням принципу законності та верховенства права, з недотриманням практики Європейського Суду з прав людини.

Зазначала, що вона зверталась до суду 04.02.2025 року із клопотанням про проведення судового розгляду справи у її присутності, але суд 31.03.2025 прийняв рішення по адміністративній справі у її відсутність, чим порушив право на захист.

Стверджувала, що працівники поліції не роз`яснили їй чітко права та обов`язки, психологічно впливали на неї, що спричинило стресову ситуацію і неможливість адекватно оцінювати ситуацію та прийняти відповідні рішення.

Вказувала, що суд прийняв рішення про її винуватість на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений з порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП та за своїм змістом не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, а саме посадова особа яка складала протокол про адміністративне правопорушення, була зобов`язана зазначити у протоколі суть адміністративного правопорушення, чого зроблено не було. Вищевикладене свідчить про порушення права на захист та права на справедливий суд, оскільки їй не було доведено суть пред`явленого звинувачення.

У судове засідання призначене на 14 год 00 хв 19 грудня 2025 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце апеляційного розгляду, що підтверджується розпискою про отримання повідомлення, до апеляційного суду повторно не з`явилася.

Тому, при вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційний суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває подана нею апеляційна скарга, в судове засіданні не з`явилася, апеляційний суд дійшов висновку, що остання не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Тому, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення у розумні строки, оскільки справа перебуває на розгляді доволі тривалий час, апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеними.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207592 від 29.12.2024, складеним відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, в якому належним чином викладені встановлені судом обставини правопорушень (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу не проводився, що зафіксовано на нагрудні відео-реєстратори №471131 та №471940 (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4);

- рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Сумській області Сєтало О.В. від 29.12.2024 з якого вбачається, що під час патрулювання було зупинено транспортний засіб Mitsubishi Lancer, д.н.з.- НОМЕР_1 під керуванням водійки ОСОБА_1 . Під час спілкування з водійкою, у неї були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я остання відмовилась. Після чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 5);

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, здійсненими згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів із нагрудних камер поліцейських зафіксовано факт керування ОСОБА_1 т/з за наведених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Під час перевірки особи водія, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови.

У відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого медичного закладу.

Проте, ОСОБА_1 категорично відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, працівниками поліції було вірно розцінена поведінка ОСОБА_1 , як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останню було повідомлено про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та складено відносно неї протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом з іншими долученими письмовими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта про порушення її права на захист через розгляд справи судом першої інстанції за її відсутності апеляційний суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, призначеного на 31.03.2025 року, що підтверджується складеною секретарем судового засідання телефонограмою. Жодних заяв про відкладення розгляду справи розгляд якої мав відбутися 31.03.2025 року від неї не надходило, хоча до цього такі заяви подавались і суд задовольняв такі клопотання, надаючи особі можливість скористатись правовою допомогою чи надати свої пояснення.

Тому суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП, оскільки участь особи у даній категорії справ не є обов`язковою за умови її належного сповіщення.

Стосовно тверджень апелянта про нероз`яснення їй прав та обов`язків, а також про вчинення психологічного тиску з боку працівників поліції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз`яснено її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу та ст. 63 Конституції України, про що зроблено відповідну відмітку в протоколі. Будь-яких зауважень щодо нероз`яснення прав на момент складання адміністративних матеріалів апелянт не висловлювала, від підписання протоколу та інших процесуальних документів відмовилась, про що працівниками поліції було зроблено відповідні записи.

Посилання ж апелянта на перебування у стресовому стані та неможливість адекватно оцінювати ситуацію мають суб`єктивний характер і не підтверджені належними та допустимими доказами.

Матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про здійснення працівниками поліції психологічного тиску або інших неправомірних дій, а тому наведені доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП та порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки поліцейськими при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останньої, а вказаний протокол містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, нею не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.