Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 січня 2026 р.
Справа: №127/29191/25
Суддя: Береговий О. Ю.
Справа № 127/29191/25
Провадження № 33/801/74/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.
Доповідач: Береговий О. Ю.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку. Вважаючи оскаржувану постанову винесеною за неповного з`ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі – закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Тобто, вищезазначена норма містить імперативний припис про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у разі подання скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про поновлення цього строку, перебіг якого починається саме з дня винесення постанови судді у справі про адміністративне правопорушення (а не дня її проголошення, чи вручення копії особі, яка притягується до адміністративної відповідальності).
Постанова, що оскаржується, винесена 16 грудня 2025 року, отже останнім днем подання апеляційної скарги вважається 25 грудня 2025 року. Однак апеляційна скарга подана та зареєстрована судом першої інстанції згідно штемпеля вхідної кореспонденції 26 грудня 2025 року, тобто вочевидь поза межами строку на апеляційне оскарження.
При цьому, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів не вбачається, що скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови.
Таким чином, враховуючи, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, клопотання про поновлення зазначеного строку в матеріалах справи відсутнє, обґрунтованих доказів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження правопорушником не надано, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно подати апеляційну скаргу на постанову суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua