Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №742/2366/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/7/26

Єдиний унікальний № 742/2366/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої – судді Короткої А.О., за участі секретаря судового засідання – Бурмаки Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

19.04.2025 щодо ОСОБА_1 було складено три протоколи про адміністративні правопорушення за те, що 19.04.2025 о 18 год. 20 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Сорочинській він керував транспортним засобом БМВ 525, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП ПЦМЛ №58 від 19.04.2025 з позитивною пробою 0.860 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, а також за те, що водій при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобіль потрапив у ДТП та отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.13.3 ПДР України, та залишив місце ДТП, до якого він був причетний, чим порушив вимоги п.2.10 ПДР України.

На підставі ст.36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення №742/2366/25 (провадження 3/742/737/25) відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, слід об`єднати в одне провадження зі справою №742/2368/25 (провадження 3/742/739/25) про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та зі справою №742/2367/25 (провадження 3/742/738/25) про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Об`єднаній справі присвоїти номер №742/2366/25 (провадження 3/742/737/25), оскільки дана справа надійшла до суду першою.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник – адвокат Матвієнко В.М. не з`явилися, але останній подав до суду письмове клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому просив закрити адміністративні провадження за ст.122-4 та ст.124 КУпАП на підставі ст.38 КУпАП, тобто у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а за ч.1 ст.130 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 та ст.124 КУпАП, такі були складені 19.04.2025.

Зважаючи на ті обставини, що з часу вчинення двох даних правопорушень минуло більше 3 місяців, то представник ОСОБА_1 – адвокат Матвієнко В.М. провадження в цій частині просив закрити на підставі ст.38 КУпАП.

Окрім цього, як зазначає адвокат Матвієнко В.М., в описовій частині адміністративних протоколів вказується, що правопорушення нібито вчинені 19.04.2025 року о 18 год. 20 хв., але у вступній частині протоколу зазначається інший час, а саме: по ст.130 КУПАП понад через дві години з моменту ДТП, що взагалі відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11.11.2015 року не може бути належним та допустимим доказом, на чому прямо наголошує п.9 розділу 2 вказаної інструкції - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров?я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров?я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Крім того, у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази перебування ОСОБА_1 у стані сп?яніння, адже надані до суду матеріали не містять відеофіксації нібито вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а сам протокол складено з грубим порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11.11.2015 року, а саме: пункт 6 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N338/825 від 16.05.2025, в якому зазначено, що огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов?язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Також поліцейськими було грубо порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року N1026, бо застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення (розділ 1 п.2 п.п. 1).

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов?язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ 3 п.2).

Наведене свідчить, що з метою фіксації фактів порушення водіями Правил дорожнього руху України передбачено проведення поліцейськими відеозапису за допомогою відеореєстратора патрульної машини та нагрудних камер, які є належними та допустимими доказами, на підставі яких встановлюються фактичні обставини справи, у тому числі, доведення винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Натомість, направлені до суду матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять передбачених законом відеозаписів щодо фіксації факту порушення водієм ПДР чи навіть наслідків такого порушення.

Таким чином, процедура проходження огляду водія була беззаперечно порушена, що відповідно до ст.266 КУпАП робить її недійсною.

Отже, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 допустив порушення правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №305755, складеного 19.04.2025 о 18 год. 20 хв. відносно ОСОБА_1 вбачається, що останній 19.04.2025 о 18 год. 20 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Сорочинській керував транспортним засобом БМВ 525, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП ПЦМЛ №58, складеним 19.04.2025 о 22 год.40 хв. з позитивною пробою 0.860 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що дана об`єднана справа в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 та ст.124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки на момент розгляду таких з часу складення протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №305676 від 19.04.2025 (а.п.2) та серії ЕПР1 №305666 від 19.04.2025 (а.п.2) дійсно вже пройшов трьохмісячний строк, передбачений ст.38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, то суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього вияву.

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.

Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об`єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст.9 КУпАП.

Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує також на неприпустимість аналогії закону, що сприяє зміцненню законності, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.

Вина полягає в психічному ставленні особи до діяння та його шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.

Адміністративні правопорушення (проступки) розрізняють за специфічними ознаками, властивими їх об`єктивній і суб`єктивній сторонам.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

Основною й обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.

Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов`язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку (наприклад, окремі діяння визнають адміністративними правопорушеннями лише в разі вчинення їх у громадському місці, часто в диспозиціях вказують на спосіб вчинення проступку грубе, злісне порушення, прихована передача тощо). В інших випадках їх можуть визнавати обставинами, що пом`якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання.

Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків вольову ознаку.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов`язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.9 (а) ПДР України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп`яніння за наявності певних умов. В усіх інших випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров`я).

Відповідно до п.9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до п.15 розділу ІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції).

В ході судового розгляду встановлено, що на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, надано:

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого зазначено, результат огляду за допомогою газоаналізатора Алкофор №307 є позитивним - 0,860 проміле;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, складений 19.04.2025 о 22 год. 40 хв., у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З метою встановлення всіх обставин справи за клопотанням адвоката судом були витребувані у ГУНП копії відеозапису з бодікамер поліцейських, але відеофайли працівниками поліції надані не були, кім того, до суду неодноразово викликалися працівники поліції, які складали протоколи щодо ОСОБА_1 , для надання пояснень, однак до суду вони так і не з`явилися, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити дії ОСОБА_1 з приводу обставин виконання ним функцій водія автомобіля.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин в судовому засіданні не було встановлено беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як і не було встановлено обставин, за яких працівниками поліції допущено порушення інструкції в частині часових меж проведення огляду на стан сп`яніння, що робить даний документ неналежним доказом у даній справі.

У ст.62 Конституції України зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, очевидним є висновок про недоведеність у судовому порядку обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, вивчивши клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Матвієнка В.М. та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що суть правопорушення, викладена в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, не доведена належними та допустимими доказами, які б у своїй сукупності свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Викладені порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також порушення вимог Інструкції, неповнота і однобічність при складанні протоколу є безумовною підставою для закриття адміністративного провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що має місце в даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.36, 38, 122-4, 124, 130, 247, 283-289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Анна КОРОТКА