Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №560/16314/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16314/25

РІШЕННЯ

іменем України

06 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання звільнити з військової служби на підставі п.п. "г" п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не звільняє його з військової служби попри надання усіх необхідних документів, які підтверджують необхідність постійного догляду за членом сім`ї.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві військова частина НОМЕР_1 щодо позову заперечує. Зазначає, що до рапорту позивача були долучені документи, які не є достатніми для можливості звільнення його з військової служби. Вказує на те, що позивач не надав належні документи, а саме акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №170 від 10.04.2009 (зі змінами від 15.07.2025), до рапорту, який датований 16.07.2025.

У відповіді на відзив та в запереченнях на відповідь на відзив сторони не погоджуються з доводами один одного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Відповідно до абзацу 14 пункту 3 частини 12 цієї статті військовослужбовці звільняються з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 №1153/2008 (далі по тексту - Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитись з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби, думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пункт 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, передбачає, що документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби.

Згідно з п. 9 розділу III Порядку №531 розгляд рапорту військовослужбовця у паперовому вигляді всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів з дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Пунктом 31 Статуту передбачено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті (зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів) Рапорт повинен дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 був призваний на військову службу, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач звернувся з рапортом від 16 липня 2024 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 з проханням звільнити його з військової служби на підставі абзацу 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-Х у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за рідним братом ( особа другого ступеня споріднення), який є особою з інвалідністю І групи. До рапорту ОСОБА_1 надав такі документи: нотаріально завірену копію паспорта та довідку РНОКПП ОСОБА_1 , паспорта та довідки РНОКПП ОСОБА_2 , паспорта та довідки РНОКПП матері ОСОБА_3 , паспорта та довідки РНОКПП ОСОБА_4 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, довідки до акту огляду МСЕК серії ХМ №236091 ОСОБА_2 , довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , довідки про отримання допомоги ОСОБА_1 , довідки №126 від 13.06.2025, висновку ЛКК №945 щодо ОСОБА_4 , висновку ЛКК №083 щодо ОСОБА_3 , заяви ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 , акту обстеження умов проживання від 07.04.2025, довідки №93 щодо ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , № НОМЕР_5 , посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , акту №9520 обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 .

За наслідками розгляду рапорту помічник командира військової частини з правової роботи начальник юридичної служби військової частини НОМЕР_1 листом №18727 від 14.08.2025 повідомив про те, що рапорт задоволенню не підлягає. Зазначено, що в порушення вимог Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, Інструкції про організацію виконання положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №170 від 10.04.2009 (зі змінами від 15.07.2025), до рапорту, який датований 16.07.2025, не додано акт перевірки сімейного стану військовослужбовця згідно з додатком 23 до Інструкції.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що позивач не додав до рапорту акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України №170 від 10.04.2009 (у редакції зі змінами від 15.07.2025), суд виходить з того, що наданий заявником акт обстеження (перевірки) сімейного стану був складений 08.07.2025, тобто до набрання чинності змінами до Інструкції №170 від 15.07.2025, якими, зокрема, було змінено/уточнено форму відповідного акта (додаток 23). Відповідно, акт перевірки сімейного стану, складений 08.07.2025, був оформлений відповідно до вимог нормативно-правових актів, чинних на час його складання, та був належним і допустимим документом для вирішення порушеного питання.

Та обставина, що рапорт про звільнення був поданий позивачем 16.07.2025, тобто після набрання чинності змінами до Інструкції, сама по собі не породжує обов`язку повторного проведення перевірки сімейного стану або повторного оформлення акту, що підтверджує актуальні сімейні обставини позивача, оскільки такі не змінились.

Відповідачем не доведено, що сімейні обставини позивача, встановлені актом від 08.07.2025, змінились станом на дату подання рапорту, а отже підстави для повторного обстеження або оформлення нового акту були відсутні.

Вирішуючи питання про обґрунтованість наданої позивачу відповіді та належність змісту документу, суд виходить з того, що за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби командир/начальник військової частини зобов`язаний видати наказ по особовому складу про звільнення військовослужбовця чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту. Це означає, що остаточне рішення (позитивне чи негативне) за рапортом військовослужбовця про звільнення з військової служби повинне бути прийняте командиром військової частини або іншою посадовою особою, що наділена правом вирішити питання по суті.

У зв`язку з цим суд критично оцінює лист помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 №18727 від 14.08.2025, яким позивача було повідомлено про неможливість задоволення поданого ним рапорту.

Встановлено, що зазначений лист складений посадовою особою, яка не наділена повноваженнями щодо розгляду та вирішення рапортів військовослужбовців по суті, у тому числі з питань звільнення з військової служби, у зв`язку з чим вказаний лист не є рішенням (індивідуальним адміністративним актом) у розумінні чинного законодавства. Такий лист не породжує, не змінює та не припиняє прав чи обов`язків позивача, має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер і не вирішує питання по суті.

За цих обставин суд вважає, що за наслідками розгляду рапорту позивача відповідачем фактично не було прийнято жодного належного рішення по суті порушеного питання, а наданий позивачу лист не може вважатись належним та допустимим доказом правомірної відмови у звільненні позивача. Належних і допустимих доказів протилежного суду не надано.

Що стосується вимоги про зобов`язання відповідача звільнити позивача з військової служби, суд виходить з того, що військова частина в особі уповноваженої посадової особи повинна буде у подальшому здійснити розгляд рапорту по суті (по команді), враховуючи усі надані заявником документи, про що зазначається вище. Зважаючи на вказане, ця вимога є передчасною, відтак позов є частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним невирішення військовою частиною НОМЕР_1 по суті та відповідно до вимог закону рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі уповноваженого керівника розглянути у визначений законом спосіб рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 16.07.2025 та прийняти рішення по суті питання відповідно до вимог закону з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 січня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя І.С. Козачок