Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №500/4798/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/4798/25

06 січня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бережанська міська рада , Кабінет Міністрів України , Тернопільська обласна військова адміністрація про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бережанська міська рада, Кабінет Міністрів України, Тернопільська обласна військова адміністрація, в якому просив податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Тернопільській області на ім`я ОСОБА_1 про суму податкового зобов`язання - орендну плату з фізичних осіб - 74319 (сімдесят чотири тисячі триста дев`ятнадцять) гривень 87 копійок від 06 травня 2025 року №434284-2408-1918-UA61040030000060956 - визнати незаконним і скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головне управління ДПС у Тернопільській області протиправно визначило позивачу суму податкового зобов`язання у розмірі 74319,87 грн за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області не враховано пільги, що встановлені для позивача, як фізичної особи, що була призвана або прийнята на військову службу після оголошення воєнного стану. Зокрема підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", передбачає, що фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, призваним або прийнятим на військову службу після введення воєнного стану до його припинення чи скасування, не здійснюється нарахування плати за оренду державного та комунального майна за період з 1 числа місяця, в якому їх було призвано або прийнято на військову службу, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати закінчення проходження ними військової служби.

Позивач є орендарем земельної ділянки водного фонду площею 91,05 га, дана земельна ділянка належить до комунальної власності, а відтак, на думку позивача у нього є пільга по сплаті орендної плати за 2025 рік, адже він є військовослужбовцем, прийнятим на військову службу після введення воєнного стану.

Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області до суду подано відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

З посиланням на норми чинного законодавства України обґрунтовуючи свої заперечення вказує, що про відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка прийнята на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Від Кабінету Міністрів України до суду поступили пояснення, в яких представник третьої особи просив приєднати пояснення Кабінету Міністрів України до матеріалів справи №500/4798/25 та врахувати при прийнятті рішення.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

20.07.2004 року між Орендодавець Бережанська районна державна адміністрація в особі голови районної державної адміністрації Синишина Івана Миколайовича, що діє згідно розпорядження голови районної державної адміністрації №298 від 15 липня 2004 року, з одного боку, та орендар підприємець ОСОБА_1 з другого, уклали Договір оренди землі (земельної ділянки водного фонду) №17 від 20.07.2004 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 91.05 га, в тому числі: водне плесо - 80.02 га; прибережна смуга - 3,09 га; гідротехнічні споруди (дамба) - 7,94 га.

Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури.

29.01.2021 Тернопільська обласна державна адміністрація в особі заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації Гайдука Ігоря Володимировича який діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (надалі - Сторона 1), Бережанська районна державна адміністрація Тернопільської області в особі голови Бережанської районної державної адміністрації Захарківа Олега Мирославовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (надалі - Сторона 2) та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 26.02.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 і фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 28.12.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (надалі - Сторона 3), уклали додаткову угоду №204 про внесення змін до договору оренди землі від 20.07.2004 №17 (далі - Додаткова угода №204).

Відповідно до Додаткової угоди №204:

- сторону у Договорі, тобто Орендодавця - Бережанську районну державну адміністрацію, замінено на Тернопільську обласну державну адміністрацію, у зв`язку з цим надалі за Договором оренди землі від 20 липня 2004 року Орендодавцем вважати Тернопільську обласну державну адміністрацію;

- сторону у Договорі, Орендаря - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , замінено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , у зв`язку з цим надалі за Договором оренди землі від 20 липня 2004 року Орендарем вважати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та фізичну особу підприємця ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 4 Договору (зі змінами) Нормативна грошова оцінка земельної ділянки із врахуванням установленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнту індексації грошової оцінки землі площею 91,0542 га з кадастровим номером 6120481800:001:0015 становить 2493955 грн 46 коп.

Відповідно до пункту 9 Договору (зі змінами) Розмір орендної плати встановлюється у розрахунку розміру орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 99758 грн 22 коп. (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 22 коп.) в рік.

Орендар самостійно проводить визначення конкретного розміру орендної плати у разі зміни коефіцієнтів індексації, вимог чинного законодавства, вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, а також у разі зміни реквізитів розрахункових рахунків за відповідними кодами бюджетної класифікації, на які вноситься орендна плата.

06.05.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесло податкове повідомлення рішення від 06.05.2025 №434284-2408-1918-UA61040030000060956 (форми "Ф"), яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в розмірі 74319,87 грн за податковий період 2025 року.

Не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Правові засади адміністрування орендної плати за земельні ділянки регламентовані розділом ХІІ Податок на майно Податкового кодексу України (в редакції ПК України, чинного на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із пунктом 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що позивач є орендарем земельної ділянки водного фонду комунальної власності за умовами договору оренди №17 від 20.07.2004.

Додатковою угодою № 04 від 29.01.2021 про внесення змін до договору оренди землі від 20.07.2004 №17 (далі - Додаткова угода №204), внесені зміни. Зокрема, згідно пункту 9 Договору (зі змінами) Розмір орендної плати встановлюється у розрахунку розміру орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 99758 грн 22 коп. (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 22 коп.) в рік.

Як на підставу для задоволення вимог позивач покликається на те, що він з 2022 року призваний на військову службу і проходить військову службу станом на цей час, а тому нарахування йому плати за оренду державного майна здійснюватись не повинно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Зокрема, згідно із підпунктом 1 пункту 1 вказаної Постанови, фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, призваним або прийнятим на військову службу після введення воєнного стану до його припинення чи скасування, не здійснюється нарахування плати за оренду державного та комунального майна за період з 1 числа місяця, в якому їх було призвано або прийнято на військову службу, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати закінчення проходження ними військової служби. Факт призову або прийняття на військову службу та факт закінчення проходження військової служби підтверджується шляхом надсилання орендарем відповідного повідомлення, до якого додана копія військово-облікового або іншого документа, виданого компетентним органом, що дає змогу встановити дату початку та/або закінчення проходження ним військової служби. Зазначене повідомлення надсилається орендодавцю за договором оренди державного чи комунального майна у паперовій або електронній формі.

Оцінюючи доводи в світлі спірних правовідносин суд зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері оренди землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та статтею 17-2 Земельного кодексу України.

Тобто, абзацом 2 вказаної статті визначено виключні випадки, коли правовідносини щодо оренди земельної ділянки можуть регулюватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна» і таким випадком є знаходження саме на такій земельній ділянці цілісних майнових комплексів підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів.

В свою чергу, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовані правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, призваним або прийнятим на військову службу після введення воєнного стану до його припинення чи скасування, не здійснюється нарахування плати за оренду державного та комунального майна за період з 1 числа місяця, в якому їх було призвано або прийнято на військову службу, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати закінчення проходження ними військової служби.

Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" прийнята на підставі Закону України від 01 квітня 2022 року №2181-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ, про що зазначається в даній постанові.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що об`єктами оренди за цим Законом є: єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини); інше окреме індивідуально визначене майно; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - майно, що не увійшло до статутного капіталу), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди; майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно; майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності; майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем; майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Суд наголошує, що згідно пункту 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури.

Відомостей, що дані будівлі належать до комунальної власності міської ради матеріали справи не містять.

Також, судом встановлено, що 01.04.2022 було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у статті 1 якого зазначено: Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., №4, ст. 25) доповнити пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

6-1. Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо:

строків надання згоди на включення об`єкта оренди до одного з Переліків;

стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об`єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об`єкта оренди;

необхідності здійснення оцінки об`єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону;

строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону;

необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС;

можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів;

продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;

припинення орендарем договору оренди;

незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев`ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці;

можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати;

повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.

6-2. Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану".

З аналізу наведених вище норм слід дійти висновку, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надано Кабінету Міністрів України повноваження щодо встановлення інших правил передачі державного та комунального майна ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" щодо виключного переліку, який визначено п. 6-1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, лише в одному пункті з переліку, встановленого Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", йдеться про можливість застосування пільгової орендної плати. Однак, вказаний пункт також містить і визначення особи орендаря, до якого можливо застосувати таку пільгу на строк, що не перевищує шість місяців, а саме для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати.

На підставі вищевикладеного суд вказує на відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка прийнята на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

відповідно до п. 4 Договору (зі змінами) Нормативна грошова оцінка земельної ділянки із врахуванням установленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнту індексації грошової оцінки землі площею 91,0542 га з кадастровим номером 6120481800:001:0015 становить 2493955 грн 46 коп.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

03.02.2025 Бережанська міська рада листом 03-13/388 від 03.02.2025 направила перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі станом на 01.01.2025.

Відповідно до даного листа земельна ділянка, кадастровий номер: 6120481800:01:001:0015, відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку від 30.01.2025 становить 3715993,64, орендна плата становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендарями є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.05.2025 №434284-2408-1918-UA61040030000060956 в спірних правовідносинах є правомірним та таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а доводи позивача не спростовують вказаних висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що спірним питанням в межах даних правовідносинах є виключно податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.05.2025 №434284-2408-1918-UA61040030000060956, а відтак, судом не досліджуються обставини, які не лягли в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 06 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);

треті особи:

- Бережанська міська рада (місцезнаходження: вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47501, код ЄДРПОУ: 04058491)

- Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: вул. Грушевського Михайла, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ: 00031101)

- Тернопільська обласна військова адміністрація (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021, код ЄДРПОУ: 00022622) .

Головуючий суддя Мартиць О.І.