Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №500/5191/25
Суддя: Баб'юк Петро Михайлович
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/5191/25
06 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Бучацької окружної прокуратури до Золотопотіцької селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
ВТАНОВИВ:
Керівник Бучацької окружної прокуратури звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Золотопотіцької селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Золотопотіцької селищної ради щодо не утворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини;
зобов`язати Золотопотіцьку селищну раду утворити у складі її виконавчих органів спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що не утворення Золотопотіцькою селищною радою Чортківського району Тернопільської області відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, не погодження його утворення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника є порушенням вимог Закону "Про охорону культурної спадщини" та дає підстави для висновку про бездіяльність Відповідача, унеможливлює належне виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини на території Золотопотіцької територіальної громади та може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих не уповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак призвести до відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини.
Ухвалою судді від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ні відзиву у встановлений судом строк від відповідача, ні пояснень від третіх осіб до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області є органом місцевого самоврядування, зареєстрованим 21.05.1997 як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
На території Золотопотіцької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області наявні 24 пам`ятки археології, 10 пам`яток архітектури, 9 пам`яток історії, 4 пам`ятки монументального мистецтва.
Отже саме на відповідача - Золотопотіцьку селищну раду Чортківського району Тернопільської області покладено обов`язок щодо створення відповідного виконавчого органу селищної ради населеного пункту смт.Золотий Потік, занесеного до Списку історичних населених місць України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Запитом Бучацької окружної прокуратури від 11.07.2025 №53-2434ВИХ-25, витребувано у Золотопотіцької селищної ради наступну інформацію:
чи створено селищною радою спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини (відділ, управління) у відповідності до вимог Закону. Якщо такий орган створено, прошу надати положення про даний структурний підрозділ, його штатний розпис та відповідно погодження про його створення та призначення керівника;
якщо такий орган не було створено, прошу повідомити причини та чи покладено виконання всіх передбачених Законом обов`язків на інші структурні підрозділи чи осіб;
чи призначено керівника спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини (чи погоджувалось його призначення на посаду);
чи скеровувались до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації чи безпосередньо до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України погодження про створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини Золотопотіцької селищної ради та призначення керівника вказаного спеціального органу;
якщо такі погодження не направлялись, прошу повідомити причини.
У відповідь на вказаний запит Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області листом від 25.07.2025 № 768/2-09 повідомила, що повноваження щодо охорони культурної спадщини Золотопотіцької територіальної громади покладено на Відділ освіти, культури, молоді та спорту, відповідно до Положення даного відділу.
Рішенням Золотопотіцької селищної ради №2931 від 08.05.2025 затверджено положення вказаного структурного підрозділу органу місцевого самоврядування (далі - Положення).
Відповідно до затвердженого Положення завданнями Відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді, фізичної культури, спорту, мистецтв, культурної спадщини, туризму шляхом виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту здобувачів освіти, розвитку культури та спорту у закладах освіти та культури, що перебувають у комунальній власності Золотопотіцької селищної ради (п.2.1 Положення).
Крім цього з аналізу Положення та вище наведеного слідує те, що окрім повноважень у сфері культурної спадщини на відділ покладено ряд інших завдань у сфері культури, туризму та інше.
Згідно відповіді Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації № 02.1-46/1211 від 13.08.2025, на запит прокурора від 08.08.2025, до Департаменту Золотопотіцька селищна рада з питання погодження керівника відповідного органу охорони культурної спадщини у складі виконавчих органів не зверталася. Листів щодо утворення чи погодження виконавчого органу охорони культурної спадщини селища Золотий Потік Чортківського району до департаменту не надходило.
Відповідно до листа за №06/13/7713-25 від 13.08.2025 від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, за результатами перевірки актуальної електронної бази документообігу МКСК не виявлено звернень Золотопотіцької селищної ради щодо погодження створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
З огляду на те, що відповідачем не утворено спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
За правилами ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 №1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-ІІІ).
За змістом преамбули Закону №1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до дефініцій, закріплених у ст. 1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, серед інших, належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Частиною 3 ст. 3 Закону № 1805-III визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об`єктів культурної спадщини (ч. 3 ст. 6 Закону № 1805-III).
Таким чином, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені відповідні функції щодо збереження пам`яток місцевого значення, а відсутність такого органу створює загрозу їх пошкодження чи знищення, а також уникнення фінансової відповідальності особами, якими допущено порушення вимог Закону № 1805-III.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону № 280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст. 11 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно пп. 5 п. "б" ч. 1 ст. 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
За змістом пп. 10 п. "б" ст. 32 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Приписами ч. 5, 6 ст. 3 Закону № 1805-III унормовано, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Як зазначено вище, у відповідь на запит Бучацької окружної прокуратури від 11.07.2025 №53-2434ВИХ-25, Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області листом від 25.07.2025 № 768/2-09 повідомила, що повноваження щодо охорони культурної спадщини Золотопотіцької територіальної громади покладено на Відділ освіти, культури, молоді та спорту, відповідно до Положення даного відділу.
Відповідно до затвердженого Положення завданнями Відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, культури, молоді, фізичної культури, спорту, мистецтв, культурної спадщини, туризму шляхом виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту здобувачів освіти, розвитку культури та спорту у закладах освіти та культури, що перебувають у комунальній власності Золотопотіцької селищної ради (п.2.1 Положення).
Крім цього з аналізу Положення та вище наведеного слідує те, що окрім повноважень у сфері культурної спадщини на відділ покладено ряд інших завдань у сфері культури, туризму та інше.
Суд, у свою чергу, зазначає, що положення Закону №1805-ІІІ встановлюють вимоги щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема у населених пунктах, занесених до Списку історичних населених місць України, а не покладення окремих та вибіркових повноважень у сфері охорони культурної спадщини на інші виконавчі органи ради, як це зроблено відповідачем.
Неутворення відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих неуповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини.
Таким чином, спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Золотопотіцької селищної ради повинен бути утворений радою у складі її виконавчих органів у формі відділу, управління або іншого органу.
Відтак Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області, як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимог згаданих нормативно-правових актів у складі виконавчих органів міської ради, як населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, не утворила спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини - відповідний виконавчий орган.
При цьому, на запити окружної прокуратури міською радою не наведено об`єктивних причин неутворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та не надано доказів того, що такий орган буде утворений.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неутворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та зобов`язання відповідача утворити у складі виконавчих органів ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, відсутні підстави вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області щодо не утворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Зобов`язати Золотопотіцьку селищну раду Чортківського району Тернопільської області утворити у складі її виконавчих органів спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Бучацька окружна прокуратура Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Міцкевича, 10А, м. Бучач, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48402, код ЄДРПОУ 0291009822);
відповідач:
- Золотопотіцька селищна рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Данила Галицького, 124, с-ще Золотий Потік, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48451, код ЄДРПОУ 04392735);
треті особи:
- Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: б-р. Т.Шевченка, 6, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 44246891);
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (місцезнаходження: вул.І.Франка, 19, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 43220275).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua