Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №480/4249/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року Справа № 480/4249/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4249/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3702 гривні 25 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно у загальній сумі 46 098 гривень 98 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивач з 12.05.2017 року по 14.03.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу від 14.03.2019 року №79 позивача з 14.03.2019 року звільнено з військової служби за станом здоров`я. Проте в період служби позивачу не було виплачено у повному обсязі грошове забезпечення.

12 травня 2020 року позивачем направлено заяву до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість, але відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року у справі №480/8029/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 14 березня 2019 року.

16.09.2021 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року у справі №480/8029/20 відповідачем виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2019 рік у сумі 10408,69 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі №480/8030/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 року по листопад 2018 року.

16.09.2021 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі №480/8030/20 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця травень 2017 року у сумі 309,56 грн.

11.11.2021 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі №480/8030/20 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2016 року у сумі 3028,28 грн.

Не погоджуючись із застосованим відповідачем базовим місяцем та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивач був змушений повторно звертатись до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року у справі №480/10385/21 зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 12.05.2017 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум та здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум.

30.04.2025 року відповідачем на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року у справі №480/10385/21 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період 12.05.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 34 400,71 грн., що підтверджується банківською випискою.

При цьому сума виплаченої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн.

Так за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року позивачу нарахована тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% і позивачем не оскаржується порядок її розрахунку.

Проте в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” при здійсненні розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року порівняно не всі складові грошового забезпечення, як наслідок на думку відповідача сума підвищення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів перевищила суму індексації, яка належала позивачу до виплати у березні 2018 року та на думку відповідача позивачу не належна до виплати індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року.

Так відповідачем не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року 3702,25 грн. в місяць на загальну суму 46 098,98 грн. = (3702,25 грн. х 12 місяців) + 1671,98 грн. (за 14 днів березня 2019 року), у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач у жовтні 2021 року вже звертався до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3702,25 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3702,25 грн. копійок за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 включно в сумі 46098,98 грн. копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №480/10385/21, що набрало законної сили 08.05.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 14.03.2019 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.03.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та з урахуванням виплачених сум. В задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 відмовлено.

Тобто у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже є рішення суду.

Крім цього, відповідач зазначив, що обов`язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям покладається на командира військової частини, у штаті якої вони проходять військову службу. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником відповідного рівня на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків, тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів.

Таким чином Військова частина НОМЕР_1 не вчиняла жодних порушень прав та інтересів позивача, а відтак позовні вимоги до неї є безпідставними.

При цьому зауважив, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року порівняно з розміром грошового забезпечення за лютий 2018 року збільшилося на 3580,67 грн.

Так, у лютому 2018 року посадовий оклад позивача становив – 605,00 грн., оклад за військовим званням – 30,00 грн., надбавка за вислугу років – 158,75 грн., надбавка за виконання ОВЗ/НОПС – 396,88 грн., премія – 3509,00 грн., всього – 4699,63 грн.

У березні 2018 року посадовий оклад позивача склав – 2910,00 грн., оклад за військовим званням – 530,00 грн., надбавка за вислугу років – 1204,00 грн., НОПС/надбавка за виконання ОВЗ – 464,40 грн., премія – 3171,90 грн., всього – 8280,30 грн.

Відтак, відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації-різниці його грошового забезпечення у сумі 3702,25 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018.

До того ж відповідач вважає, що з даним позовом позивач мав звернутися до суду у строк не пізніше 30.09.2023.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 38-41).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 12.05.2017 командиром військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ №154, п.4, якого, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу, на всі види грошового забезпечення (а.с.25 звор.бік).

14.03.2019 командиром військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ №79, яким, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом № 23-РС від 12.03.2019, з 14.03.2019 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 26).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року по справі №480/10385/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо врахування січня 2016 року як місяця за яким здійснювалося обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2017 року по 28.02.2018 року та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2017 року по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, та з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум (посилання на рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/105379931).

30.04.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 на картковий рахунок ОСОБА_1 виплачено 34 400,71 грн.(а.с. 24).

Також, судом встановлено, що відповідно до Директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.06.2025 № Д-41/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в 2025 році» військову частину НОМЕР_2 з 25.08.2025 переформовано в управління військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , умовне найменування - військова частина НОМЕР_2 та ідентифікаційний код НОМЕР_4 - анульовано.

Вважаючи, що відповідачем не у повному обсязі виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року у розмірі 3702,25 грн. в місяць на загальну суму 46 098,98 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із виконанням відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року по справі №480/10385/21.

Зокрема, позивач вважає неправильний обрахунок Військовою частиною НОМЕР_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року.

Відповідно до ч.2-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статтей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною першою статті 4 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина перша друга статті 5 Закону України №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Так, 09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів» (далі - Постанова № 1013).

У зв`язку з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015 істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови № 1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням.

Згідно п.5 Порядку № 1078 зі змінами внесеними Постановою № 1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Згідно особистих карток на грошове забезпечення за 2018-2019 роки, для нарахування індексації грошового забезпечення позивача було застосовано березень 2018 року як місяць підвищення доходу (базовий місяць).

Щодо фіксованої суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Такий термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Разом з тим, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Поряд з цим, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Такі правові позиції Верховного Суду висловлені у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/210, від 9 травня 2023 року у справі № 120/2234/22-а.

Так, Верховний Суд зазначає, до з`ясування для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як вбачається з матеріалів справи, нарахований місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року становив 4699,63 грн. (а.с.24 звор.бік), та за березень 2018 року 8280,30 грн. (а.с.25).

Тобто місячний грошовий дохід позивача з 01 березня 2018 року збільшився на 3580,67 грн. (8280,30 грн. - 4699,63 грн. = 3580,67 грн.).

Суд не приймає уваги розрахунок позивача наведений у позовній заяві, зокрема включення до розміру доходу у лютому 2018 році щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 2819,77 грн. (а.с.6), оскільки довідки про доходи долучені представником позивача до позовної заяви (а.с.24 звор.бік -25) та довідки про доходи долучені представником відповідача до відзиву на адміністративний позов (а.с.60-60 звор.бік) не місять відомостей про виплату у лютому 2018 року ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), взято за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51.

Так, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 визначено, що сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.

Отже, розмір підвищення доходу (А) 3580,67 грн. є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 882,48 грн. (4463,15 грн.- 3580,67 грн.).

Зважаючи на наведене, суд приходить висновку, що відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 882,48 грн. щомісячно, в період з 01.03.2018 по 14.03.2019.

Відтак, суд зазначає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації-різниці у період з 01.03.2018 по 14.03.2019 у розмірі 882,48 грн. протиправною.

Щодо, способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, то слід зазначити на таке, Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Також, Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як вбачається з матеріалів справи, що у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у сумі 46098,98 грн.

Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, при вирішенні питання сум індексації-різниці, на які має право позивач, слід виходити з такого.

Так, позивачу підлягає нарахування та виплата відповідачем індексація-різниця за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 у розмірі (12х882,48 грн.)+ (882,48/31)х14=10988,30 грн.

За наведених обставин, суд приходить висновку про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 14.03.2019, виходячи з фіксованої величини 882,48 грн. щомісячно, в загальному розмірі 10988,30 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що виплата індексації за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року має відбутися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 882 гривні 48 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно у загальній сумі 10988 гривень 30 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук