Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №460/8711/25
Суддя: С.М. Дуляницька
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
06 січня 2026 року м. Рівне№460/8711/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 23.01.2025 року №172450006126 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 23.01.2025.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак відповідач відмовив у призначенні даного виду пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного періоду постійного проживання (постійної роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993. На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 16.01.2025 року позивач звернулася із заявою та документами до територіального органу ПФУ про призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було розглянуто заяву Позивача і долучені до заяви документи, та було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується рішенням від 23.01.2025 №172450006126. Крім того, початкова величина до Позивача не застосовується, оскільки доказів, що підтверджують постійне проживання або постійну роботу з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні посиленого радіологічного контролю матеріали справи не містять, а тому позивач не має права на початкову величину заниження пенсійного віку на 2 роки. Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. Згідно довідки від 08.02.2023 року № 207 виконавчого комітету Соснівської селищної ради, Рівненського району, Рівненської області, позивач проживала і зареєстрована в смт.Соснове, Березнівського району, Рівненської області з 25.10.1990 по даний час, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2024 по справі №555/1349/24, яким встановлено факт постійного проживання позивача в смт. Соснове Березнівського району Рівненської області з 01 грудня 1988 року по 01 січня 1993 року. Порядок № 22-1, передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. При цьому, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення у вказаному переліку відсутнє. З огляду на сказане, факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю в смт. Соснове Березнівського району Рівненської області з 01 грудня 1988 року по 01 січня 1993 роки, не може бути підтверджений судовим рішенням. Таким чином, позивачем підтверджено період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року лише - 2 роки 4 місяці 27 днів, що не достатньо для визначення права на зниження пенсійного віку. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією.
160.1.2025 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та 23.01.2025 прийнято рішення №172450006126 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника 57 років 01 місяць 20 днів. Страховий стаж особи становить 34 роки 02 місяці. Документами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 проживала 2 роки 4 місяці 27 днів в зоні посиленого радіологічного контролю. До ЕПС долучено Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 12.12.2024 по справі №555/1349/24, яким встановлено факт постійного проживання заявниці в смт. Соснове Березнівського району Рівненської області з 01 грудня 1988 року по 01 січня 1993 року. Зазначені періоди не враховано в період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки рішення суду не містить зобов`язального характеру.
Як встановлено судом з позовної заяви, відзиву та оскаржуваного рішення, спір у даній справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Спору між сторонами щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу немає.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокремаз 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі Закон №796-XII).
Відповідно до абз.4 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, в примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, для зниження пенсійного віку на 5 років слід перевірити дотримання умов: 1) чи є особа потерпілою від Чорнобильської катастрофи; 2) чи особа постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює в зоні посиленого радіологічного контролю; 3) чи станом на 1 січня 1993 року особа прожила або відпрацювала у зони посиленого радіологічного контролю не менше 4 років; для розрахунку кількості років зниження пенсійного віку слід встановити, чи 4) чи проживала або постійно працювала особа в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року; та 5) загальну кількість років проживання особи в зазначеній зоні.
ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією.
Згідно оскаржуваного рішення, позивач станом на 01.01.1993 прожила в зоні посиленого радіологічного контролю 2 роки 4 місяці 27 днів.
Щодо застосування початкової величини зниження пенсійного віку суд зазначає, що початкова величина до позивача не застосовується, оскільки доказів, що підтверджують постійне проживання або постійну роботу з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні посиленого радіологічного контролю матеріали справи не містять.
Щодо періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 та загального періоду проживання, то суд зазначає, що позивач має посвідчення потерпілого Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 . Ця категорія та посвідчення потерпілого надається за умови проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років.
Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).
Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. №501, якою затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (який був чинним на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №501) передбачено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Пунктом 10 Порядку №501 встановлено, що видача посвідчень провадиться громадяни, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №7).
Відповідно до п. 2 Порядку №501, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначене кореспондується зі змістом частини 3 статті 65 Закону №796-ХІІ.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №501 передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
На підставі зазначеного, питання проживання позивачем не менше чотирьох років у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 вирішувалось при наданні їй статусу потерпілої особи.
Саме такий правовий висновок міститися у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 по справі №460/2589/20.
Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, до суду надано не було та матеріали справи не містять.
Також суд зазначає, що в силу вимог п.7 Порядку №22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 №796-XII документами, що підтверджують факт проживання особи на територіях радіоактивного забруднення є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.
Згідно з довідкою № 207 від 08.02.2023 року виданої виконавчим комітетом Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала з 25.10.1990 року по цей час в смт. Соснове Березнівського району Рівненської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.191 №106 включене в перелік радіоактивно-забруднених територій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і до 01.01.2015 року відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Крім того, рішенням Березнівського районного суду Рівненської області №555/1349/24 від 12.12.2024 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Соснове Березнівського району Рівненської області, яке відноситься до зони посиленого радіологічного контролю з 01 грудня 1988 року по 01 січня 1993 року.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судом встановлено, що позивач прожила в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 більше 4 років.
Позивач в подальшому також проживала в зоні посиленого радіологічного контролю з 01.01.1993 по даний час.
А відтак, враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживання станом на 01.01.1993 становить більше 4 років, загальний період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю, що становить більше 25 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на зниження пенсійного віку на 5 років (1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи).
Суд зауважує, що другою обов`язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Водночас, відповідачем не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 34 роки, необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набув право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Отож, судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Рівненській області.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачу 57 роки виповнилося, а з заявою про призначення пенсії та необхідними документами позивач звернувся 16.01.2025, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена позивачу з дня, звернення за пенсією - 16.01.2025.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.01.2025 року №172450006126 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16 січня 2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 січня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.М. Дуляницька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua