Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №380/156/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 рокусправа № 380/156/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП “Галсільліс” про зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП “Галсільліс”, в якому просить суд:

зобов`язати Стрийське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП “Галсільліс” протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв) у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позову вказано, що на території Стрийської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області розташований об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв), який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 №521/0/16-09. Разом з тим, прокурором з листів Стрийської міської ради від 04.10.2024 та Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА від 08.11.2024, встановлено, що облікова документація на пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв), не виготовлялась. Отже, за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у невиготовленні облікової документації на об`єкт культурної спадщини.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Стрийське ДЛГП “Галсільліс” звернулось до Стрийської міської ради щодо облікових документів для виготовлення охоронного договору. На LV сесії VIII Стрийської міської ради демократичного скликання від 24.10.2024 прийнято рішення “Про внесення змін в Програму “Охорона та збереження об`єктів культурної спадщини Стрийської міської територіальної громади на 2024 рік” та було вирішено виділити кошти з бюджету територіальної громади на виготовлення облікової документації об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв). Відповідач не відмовляється від укладення охоронного договору, але після того, як нададуть відповідну облікову документацію. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.

Під час виконання повноважень, визначених ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, Стрийська окружна прокуратура встановила, що на території Стрийської міської територіальної громади Стрийського району Львівської області розташований об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв), який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 №521/0/16-09.

На запит Стрийської окружної прокуратури від 25.09.2024 №14.57/05-42-7258вих-24 Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА надано інформацію від 10.10.2024 №16-3994/0/2-24 про те, що до Департаменту не надходило звернення щодо розгляду облікової документації та укладення охоронного договору на вищевказану пам`ятку археології.

Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА скеровано лист до Стрийської міської ради від 02.10.2024 №16-3870/0/2-24 щодо надання інформації про стан збереження пам`ятки археології, необхідності виготовлення облікової документації і забезпечення укладення охоронних договорів з власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розташована пам`ятка археології.

Згідно листа Стрийської міської ради від 04.10.2024 №03-17/82-2, отриманого на запит Стрийської окружної прокуратури Стрийська міська рада, вважає, що суб`єктом права власності пам`ятки археології є Львівська обласна рада на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” та відповідно до ст.17 Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

На запити Стрийської окружної прокуратури від 03.10.2024 №14.57/05-42-7241вих-24 та від 23.10.2024 №14.57/05-42-8109вих-24 отримано інформацію від Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства “Галсільліс” від 10.10.2024 №108 та від 24.10.2024 №109, згідно яких пам`ятка археології “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4625385900:03:000:0525 площею 97,402 га, яка належить на праві постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177710 від 12.10.2007.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11.09.2017 на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” №5245-VI від 06.09.2012 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625385900:03:000:0525 площею 97,402 га за Львівською обласною радою та право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177710 від 12.10.2007 за Стрийським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП “Галсільліс”.

На запит Стрийської окружної прокуратури від 28.10.2024 №14.57/05-42-8230вих-24 Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що станом на 08.11.2024 звернень від Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП “Галсільліс” щодо укладення охоронного договору на пам`ятку археології “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв) не надходило.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, прокурор звернувся до суду із позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність відповідача, яка сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об`єкта культурної спадщини.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність відповідачів, яка сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі – пам`ятка) – об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

-охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно із частиною шостою статті 3 Закону №1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини, за змістом частини першої якої до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (пункт 14).

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

З матеріалів справи встановлено, що “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв) є об`єктом культурної спадщини – пам`яткою архітектури місцевого значення.

Статтею 23 Закону №1805-ІІІ встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України “Про охорону культурної спадщини” наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини.

Пункт 9 цього Порядку визначають, що власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок № 1768).

Пунктом 1 Порядку №1768 передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі – пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно із пунктом 2 Порядку №1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку № 1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`ятко охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

В силу пунктів 5-7 Порядку № 1768 охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

В охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

За правилами пунктів 12-14 Порядку № 1768 власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Пунктом 20 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину складається за формою згідно з додатком 2 та повинен містити такі додатки:

1) акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на три роки. Якщо стан об`єкта культурної спадщини значно змінився після проведення робіт на об`єкті, - протягом п`яти календарних днів після його зміни;

2) план території об`єкта культурної спадщини;

3) облікова картка (форма якої визначається МКСК).

Аналіз наведених вище приписів Закону № 1805-III та Порядку №1768 свідчить про те, що укладення охоронного договору є обов`язковим правовим інструментом, який встановлює чіткий режим використання пам`ятки культурної спадщини, визначає необхідні охоронні заходи, з метою збереження такої пам`ятки в належному технічному стані і обов`язок укласти такий договір покладається на її власника.

Пунктами 3.1-3.6 Порядку №158 встановлено, що на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Облікову картку підписує фахівець, що її склав, із зазначенням спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня.

Розробником облікової документації є наукові установи та громадські об`єднання, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю “Музеєзнавство, пам`яткознавство”, та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю “Музеєзнавство, пам`яткознавство” або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.

Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.

Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Титульний аркуш має містити назву об`єкта культурної спадщини, найменування замовника та розробника, ідентифікаційний код та підпис керівника розробника.

Отже, облікова документація об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється за замовленням уповноважених органів, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, для взяття об`єкта культурної спадщини на облік та подальшої державної реєстрації.

При цьому, наявність такого документа для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору для визначення даних щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень. Відсутність належно оформленої облікової документації унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що виникненню у власника охоронного об`єкту обов`язку укласти відповідний охоронний договір передує необхідність вчинення уповноваженим органом (у спірних правовідносинах - Стрийської міської ради) дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, облікової документації.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Стрийської міської ради та Науково-дослідним центром Рятівна археологічна служба “Рятівна археологічна служба” Інституту археології Національної академії наук України укладено договір на виготовлення облікової документації №03-24-ОД від 19.11.2024, щодо “Виготовлення облікової документації на пам`ятку археології “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” с. Розгірче, Стрийський район, Львівська область”.

Науково-дослідним центром Рятівна археологічна служба “Рятівна археологічна служба” Інституту археології Національної академії наук України виготовлено облікову документацію на об`єкт культурної спадщини “Археологічний комплекс “Розгірче”.

Згідно даної облікової документації, користувачем об`єкта культурної спадщини є Стрийське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП “Галсільліс”.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у справі № 120/10793/22 від 20.01.2025.

Таким чином, Стрийське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП “Галсільліс” зобов`язане було укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.

Суд зауважує, що станом на момент розгляду справи відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону №1805-III, не виконав (докази зворотного матеріали справи не містять). Така поведінка відповідача свідчить лише про відсутність у нього наміру добровільно виконати вимоги закону, що суперечить загальним засадам правової держави.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили, укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 262, 294 КАС України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Стрийське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП “Галсільліс” протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили, укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології місцевого значення “Городище та наскельний печерний монастир Святого Онуфрія” (дата утворення VIII-VII ст. до н.е., ХІІ-ХІІІ ст., охоронний №2934-Лв).

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна