Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №380/18194/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 рокусправа № 380/18194/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014; ЄДРПОУ 13967927), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №133850020381 від 11.08.2025 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (Відділу перерахунків пенсій №2 (м.Горішні Плавні) Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг) (ЄДРПОУ 13967927), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до п.12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 XII у зв`язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу на посадах державної служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 ХІІ, п.12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII стаж роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 16.11.1993 по 04.08.2025 (по день звільнення);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (ЄДРПОУ13967927) перевести ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 04.08.2025 - на підставі поданої нею заяви, зареєстрованої за №6199 та доданими до неї документами в тому числі і Довідками виданими ГУ ДПС у Львівській області 04.08.2025: №324-13-01-10-00-11; №325-13-01-10-00-11; №129-13-01-10-21.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058. Вказує, що 04.08.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 11.08.2025 №133850020381 відмовлено в переведенні позивача на зазначений вище вид пенсії у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 343.1 Податкового кодексу України працівникам податкової служби присвоюються спеціальні звання, тому такі посади не належать до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а отже позивач немає 20 років стажу на посадах, віднесених до державних службовців та станом на 01.05.2016 не обіймала посади державної служби.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.03.2003.

04.08.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Вказана заява від 04.08.2025 відповідно до екстериторіального принципу розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 11.08.2025 №133850020381 позивачу відмовлено у призначенні зазначеної вище пенсії, посилаючись на те, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання – не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. А тому, для переходу на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» прийнято рішення відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.

Водночас, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII).

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.

Зі змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 11.08.2025 №133850020381, позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII через відсутність стажу державної служби.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що позивач на час звернення до відповідача зі заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII мала достатній стаж державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016 та крім того станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби та продовжувала працювати) з огляду на таке.

Так, згідно із з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 10.04.1985 ОСОБА_1 працювала на різних посадах Державної податкової служби України, а саме:

- 16.11.1993 була прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних Дрогобицької ДПА;

- 26.11.1996 переведена на посаду державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб дрогобицької ДПА;

- 01.07.1997 переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків;

- 04.01.1998 переведена за її згодою на посаду державного податкового інспектора відділу Державного реєстру фізичних осіб і обробки інформації;

- 09.06.2000 переведена за згодою по строковому договору на посаду головного державного податкового інспектора відділу інформатизації на час відсутності основного працівника;

- 01.09.2000 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу автоматизації процесів оподаткування на час відсутності працівника;

- 18.09.2001 переведена на конкурсній основі з строкового договору на постійне місце роботи на посаду державного податкового інспектора відділу обліку звітності та операційного аналізу надходжень;

- 04.07.2002 у зв`язку із змінами в організаційній структурі переведена на посаду державного податкового інспектора відділу обробки та ведення податкових документів;

- 22.09.2005 переведена на посаду державного податкового інспектора сектору обробки податкової звітності відділу обліку та звітності;

- 07.04.2006 зарахована в порядку переведення на посаду державного податкового інспектора сектору обробки податкової звітності відділу обліку та звітності ДПІ у Дрогобицькому районі;

- 08.08.2007 у зв`язку із змінами до організаційної структури податкової інспекції переведена на посаду державного податкового інспектора відділу інформатизації процесів оподаткування;

- 23.06.2010 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації процесів оподаткування у зв`язку із затвердженням штатного розпису;

- 16.03.2012 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформації та обліку платників податків Дрогобицької ОДПІ у Львівській області;

- 01.08.2012 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформатизації та обліку платників податків як таку що успішно пройшла стажування на цій посаді;

- 01.07.2013 у зв`язку із реорганізацією переведена на посаду головного державного інспектора відділу забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян, надання адміністративних і консультативних послуг управління обслуговування платників податків Дрогобицької ОДП ГУ Міндоходів у Львівській області на час відсутності основного працівника;

- 21.08.2013 переведена на посаду головного спеціаліста адміністративно-господарського відділу, тимчасово на час відсутності основного працівника;

- 01.10.2013 переведена на посаду головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників, тимчасово на час відсутності основного працівника;

- 23.01.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників податків, тимчасово до дня фактичного виходу з відпустки основного працівника;

- 21.08.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу організації діяльності та контролю виконання документів, тимчасово до дня фактичного виходу з відпустки;

- 10.10.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників податків, тимчасово до фактичного виходу на роботу основного працівника;

- 06.02.2015 у зв`язку із реорганізацією переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, на час відпустки основного працівника;

- 06.04.2015 переведена на постійне місце роботи на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів;

- 31.03.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників, тимчасово на час відпустки основного працівника;

- 18.09.2018 прийнята в порядку переведення з Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаду старшого державного інспектора Дрогобицької ДПІ Дрогобицького управління ГУ ДФС у Львівській області на час відсутності основного працівника;

- 03.09.2019 прийнята у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Дрогобицької ДПІ Дрогобицького управління ГУ ДПС у Львівській області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника;

- 16.09.2019 переведена на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області на час перебування у відпустці для догляду за дитиною основного працівника;

- 01.11.2019 переведена на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області на час перебування у відпустці для догляду за дитиною основного працівника до дня фактичного її виходу на роботу;

- 22.09.2020 у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного ревізора-інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника;

- 02.11.2020 переведена на посаду старшого державного інспектора Дрогобицького відділу електронних сервісів управління електронних сервісів ГУ ДПС у Львівській області;

- 22.12.2020 призначена у порядку переведення старшого державного інспектора Дрогобицького відділу електронних сервісів управління електронних сервісів ГУ ДПС у Львівській області;

- 09.08.2022 у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу організації роботи ЦОП надання адміністративних послуг та податкових сервісів управління податкових сервісів ГУ ДПС у Львівській області;

- 10.07.2024 припинено державну службу та звільнено з посади за згодою сторін згідно із ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. Nє889-VIII (зі змінами і доповненнями);

- 11.07.2024 призначена на посаду головного державного інспектора відділу організації ЦОП надання адміністративних послуг та податкових сервісів управління податкових сервісів ГУ ДІС у Львівській області за строковим призначенням на умовах, визначених ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (зі змінами);

- 12.12.2024 припинено державну службу та звільнено з посади за угодою згідно із ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (зі змінами і доповненнями);

- 13.12.2024 призначена на посаду головного державного інспектора сектору податкових сервісів управління податкових сервісів ГУ ДПС у Львівській області за строковим призначенням на умовах визначених ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (зі змінами);

- 04.08.2025 припинено державну службу та звільнено з посади за згодою сторін згідно із ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (зі змінами і доповненнями);

- 07.08.2025 призначена на посаду старшого державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі будівництва управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області строково, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Податковим кодексом України від 12.08.2012 (про що зазначено вище).

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної та податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, де закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Отже, період роботи позивачки в органах державної податкової служби, який підтверджуються записами у її трудовій книжці, має зараховуватися до стажу державної служби.

З огляду на наведене, суд приходить висновку, що станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом України № 889-VIII) стаж державної служби позивачки становив більше 20-ти років та така продовжувала працювати в органах державної податкової служби.

Таким чином, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з підстав відсутності необхідного стажу державної служби є протиправно, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №133850020381 від 11.08.2025 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача на пенсійне забезпечення, з врахуванням встановлених судом обставин справи, буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області повторно розглянути заяву позивача від 04.08.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши при цьому до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи в органах державної податкової служби з 16.11.1993 по 04.08.2025.

При цьому, враховуючи також той факт, що спірне рішення скасовується судом та суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву з врахуванням наведених обставин, тому позовні вимоги в частині призначення позивачу пенсії державного службовця, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця задоволенню не підлягають як передчасні.

Крім того, суд дійшов висновку, що дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на інший вид пенсії та зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував попередньо це питання та розглядав заяву від 04.08.2025, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №133850020381 від 11.08.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014; ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.08.2025 про перерахунок пенсії, зарахувавши при цьому до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи в органах державної податкової служби з 16.11.1993 по 04.08.2025.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014; ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна