Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №280/10444/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 05 січня 2026 р.

Справа: №280/10444/25

Суддя: Прасов Олександр Олександрович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 січня 2026 року о/об 11 год. 00 хв.Справа № 280/10444/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у знятті ОСОБА_1 з військового оперативного резерву; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 зняти ОСОБА_1 з військового оперативного резерву на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У позовній заяві зазначено наступне: «… Позивач ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Національній гвардії України, після чого був зарахований до військового оперативного резерву на підставі вимог частини першої ст.26-2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Мобілізаційного розпорядження Генерального штабу ЗСУ від 26.03.20024 року № 3694т. Під час служби отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 від 13.04.2023 р. Після звільнення зі служби ОСОБА_1 працевлаштований на ТОВ «Запорізький ливарномеханічний завод», яке наказом Міністерства економіки України № 27876 від 16.12.2024 р. визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані за підприємствами, установами та організаціями, які визнані критично важливими. Для реалізації свого права на бронювання, позивач 19 травня 2025 р. подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 рапорт із проханням зняти його з військового оперативного резерву, посилаючись на зазначену норму закону. До рапорту були додані всі необхідні документи: копія посвідчення УБД, наказ про критично важливе підприємство, трудова книжка, військовий квиток, картка платника податків та інші. Дане звернення тривалий час ігнорувалося, а згодом він отримав відмову від ІНФОРМАЦІЯ_6 (лист від 12.09.2025 р.), у якій не наведено законних підстав для відмови у знятті з оперативного резерву. Вважаю такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують права позивача на реалізацію права на бронювання та суперечать вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618 (надалі Положення), передбачає випадки коли резервіст виключається з резерву і стає звичайним військовозобов`язаним. Так, п.п.8 п.107-1 Положення визначено, що резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві у зв`язку з виникненням обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", внаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі рапорту резервіста. В листі відповідача від 05.09.2025 року № 7614 відповідач зазначає, що бронювання резервістів не передбачено чинним законодавством України. Між тим, в діючому законодавстві України немає імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві. І вважаю, що відповідач не зможе надати суду посилання на норму закону, який це забороняє. Фактично відповідач саботує рішення Мінекономіки. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

За ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Згідно з Посвідченням серія НОМЕР_3 , виданому 13.04.2023, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У Рапорті позивача від 19.05.2025 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено, зокрема: «… Враховуючи вищевикладене, Прошу: 1. Виключити мене, ОСОБА_1 , 06.06.2000р. з військового оперативного резерву у зв`язку з виникненням обставин передбачених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». …».

У листі ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.09.2025 за №7840 на адресу позивача зазначено: «… До ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) надійшло Ваше звернення (вх. ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1173/1641 від 10.09.2025) щодо зняття з військового резерву, яке було розглянуто згідно з чинним законодавством України та Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами). Повідомляємо, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 3 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 №618/2012 (зі змінами) (далі - Положення) громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період, особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов`язковому порядку. За результатами перевірки по суті Вашого звернення з`ясовано, що згідно інформації, яка була отримана від начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин ОСОБА_2 був зарахований до військового оперативного резерву на підставі вимог частини першої статті 26.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Мобілізаційного розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 26.03.2024 №3694т. Виключення з військового оперативного резерву відбувається з причин, які відображені у пункті 107.1 Положення. Вимоги підпункту 8 статті 107.1, а сам е обставини, які виникають, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, поширюються на відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Бронювання резервістів не передбачено чинним законодавством. Виходячи із вищевказаного, на даний час відсутні підстави для виключення Вас з військового оперативного резерву. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», Ви маєте право на перегляд справи та оскарження цього рішення у встановленому законом порядку. …».

У Військовому квитку Серія НОМЕР_4 , який належить позивачу, зазначено, зокрема: «… VІІ. Службові відмітки – Зарахований до військового оперативного резерву в/ч НОМЕР_5 . Наказ КЧ від 09.04.2024 №103. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

За Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

У ст.26-2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено: «1. В особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві. 2. Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань не може бути припиненим (розірваним) в особливий період, а громадянин, який його уклав та зарахований до військового оперативного резерву, продовжує службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань на умовах, визначених законодавством, до завершення особливого періоду. 3. Після завершення особливого періоду громадяни, які проходили службу у військовому оперативному резерві, мають право в добровільному порядку укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених цим Законом.».

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку; (…).

Відповідно до п.107-1 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», затвердженого 29.10.2012 Указом Президента України №618/2012 (надалі – «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»), резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві: (…); 8) у зв`язку з виникненням обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", внаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі рапорту резервіста; (…).

Як зазначено у п.108 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 28, пунктом 107-1, абзацом другим пункту 120-1 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини (установи) шляхом видання відповідного наказу. Командир (начальник) військової частини (установи) у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг з наказу та особову справу резервіста до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку. Датою звільнення зі служби у військовому резерві є день видання командиром (начальником) військової частини (установи) відповідного наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

За п.109 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України» резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає за наявності підстав, передбачених цим Положенням, рапорт та документи, які підтверджують підставу звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Судом прийнято до уваги наведене у Військовому квитку Серія НОМЕР_4 , який належить позивачу – «… VІІ. Службові відмітки – Зарахований до військового оперативного резерву в/ч НОМЕР_5 . Наказ КЧ від 09.04.2024 №103. …».

З матеріалів справи не вбачається подачі позивачем рапорту та документів, які підтверджують підставу звільнення, командиру Військової частини НОМЕР_5 (як то передбачено п.108, п.109 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»).

Судом враховано, що Рапорт від 19.05.2025 позивачем подано на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Командир Військової частини НОМЕР_5 не розглядав рапорт та документи позивача, які підтверджують підставу звільнення.

Іншого позивачем не доведено.

Позивачем документально не підтверджено дотримання ним приписів п.108, п.109 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України» при подачі Рапорту від 19.05.2025.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 06.01.2026.

Суддя О.О. Прасов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua