Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №280/5009/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 січня 2026 року Справа № 280/5009/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ 00178353)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про скасування розрахунків,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд скасувати розрахунки відповідача за 2024-2025 роки на суму 237 641,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем в порушення вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), не сформовано річного розрахунку фактичних витрат та не направлено його товариству, що свідчить про протиправну бездіяльність. Вказує, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/9713/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про стягнення заборгованості. Також, у цій справі присутні розрахунки Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на суму 237 641,38 грн. Для того, щоб можна було підтвердити або спростувати суму заборгованості по розрахунку, а також підтвердити наявність/відсутність заборгованості (конкретну суму) необхідно по кожній позиції перевірити первинні дані та застосувати формули розрахунку заборгованості, які відображені у пенсійних справах та знаходяться у відповідача. Слід зазначити, що позивач не може повністю перевірити розрахунки фактичних витрат, оскільки в матеріалах справи відсутні матеріали пенсійних справ, рішення про призначення пенсій, дані про стаж роботи пенсіонерів на інших підприємствах, адже цей показник впливає на відсоток відшкодування відповідачем, відсутні договори з уповноваженими організаціями про виплату та доставку пенсій. Належними доказами, що підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку пенсій є: 1) списки на зарахування пенсій та описи до них з відповідною відміткою уповноваженого банку до них про розмір незарахованих сум пенсій за 2024, 2025 рік; 2) платіжні доручення Пенсійного фонду України про перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій за 2024-2025 роки у розрізі оскаржуваних розрахунків. Отже, вказані документи є тими первинними документами, які й підтверджують фактичні витрати відповідача та мають бути відображені в розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. З урахуванням наведеного просить задовольнити позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 04.07.2025 № 33758) послався на те, що Управлінням виконано норми Інструкції № 21-1, а саме сформовано та направлено розрахунки за місцезнаходженням підприємства на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. При цьому, позивач сам долучив наступні розрахунки: з січня 2024 року від 11.03.2024 № 24-0606/372, з січня 2024 року від 10.09.2024 № 0800-0501-9/79576, з січня 2025 року від 10.01.2025 № 4-17/0505, з січня 2025 року від 13.01.2025 № 9-38/0505, з січня 2025 року від 07.01.2025 № 1-34/0505, що є річними розрахунками на 2024 та 2025 роки відповідно. Факт надсилання розрахунків ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на адресу позивача повинен встановлюватись в рамках справи № 160/9713/25 про стягнення заборгованості. У задоволенні позову просить відмовити.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00178353) зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Дніпропетровській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається із матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (адміністративна справа № 160/9713/25) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому, додало розрахунки Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на суму 237 641,38 грн.

Незгода із зазначеними розрахунками зумовила звернення Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Як зазначено у пункті «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом другим розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту – Інструкція № 21-1), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції № 21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пункту 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи" (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Абзац перший пункту 6.8 Інструкції № 21-1 передбачає, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Позивач стверджує, що відповідачем, в порушення п. 6.4, 6.8 Інструкції № 21-1, не сформовано річного розрахунку фактичних витрат та не направлено його товариству, що свідчить про протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду.

Натомість, зазначені твердження спростовуються матеріалами справи. Так, враховуючи, шо позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Дніпропетровській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області правомірно сформовано та направлено розрахунки за місцезнаходженням підприємства на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Наведене підтверджується самостійно наданими позивачем розрахунками з січня 2024 року від 11.03.2024 № 24-0606/372, з січня 2024 року від 10.09.2024 № 0800-0501-9/79576, з січня 2025 року від 10.01.2025 № 4-17/0505, з січня 2025 року від 13.01.2025 № 9-38/0505, з січня 2025 року від 07.01.2025 № 1-34/0505, що є річними розрахунками на 2024 та 2025 роки відповідно, та наданими відповідачем реєстрами відправлених листів.

Зазначені розрахунки за своєю формою відповідають Додатку 7 до Інструкції № 21-1.

Посилаючись у позовній заяві на те, що «річний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій має містити актуальні дані щодо сум, що підлягають відшкодуванню підприємством, а також враховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» в частині актуальності пенсіонерів, які мають бути включені в річний розрахунок фактичних витрат, а також постанови КМУ від 04.12.2019 № 987 «Деякі питання оплати послуг, пов`язаних з виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог» в частині тарифів на виплату та доставку пенсій» позивач не наводить жодного обґрунтування, і не надає жодних доказів того, що спірні розрахунки не відповідають зазначеним вимогам.

Що стосується доводів позивача про неправильність спірних розрахунків слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Крім того, у випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 420/23351/21.

Разом із тим, позивач у позовній заяві лише посилається на норми постанов КМУ, що регулюють спірні правовідносини, проте жодним чином не конкретизує, в чому саме полягає неправильність (а саме завищений розмір) цих розрахунків, які фактори, на його думку, вплинули на правильність обчислень органу ПФУ, не надає контррозрахунків за спірний період.

Покликання на те, що позивач не може повністю перевірити розрахунки фактичних витрат, оскільки в матеріалах справи відсутні матеріали пенсійних справ, рішення про призначення пенсій, дані про стаж роботи пенсіонерів на інших підприємствах, адже цей показник впливає на відсоток відшкодування відповідачем, відсутні договори з уповноваженими організаціями про виплату та доставку пенсій суд відхиляє, оскільки зазначені матеріали додані відповідачем до справи разом із відзивом на позов, і позивач міг з ними ознайомитися. Крім того, позивач був не позбавлений права звернутися до відповідача для отримання копій зазначених документів до подання позовної заяви.

Також, питання щодо підтвердження понесення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не є предметом даного спору, а мають досліджуватися у справі № 160/9713/25 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, отже твердження позивача в даній частині судом відхиляються.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» у зв`язку з їх недоведеністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про скасування розрахунків – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 05.01.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко