Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №280/9812/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 січня 2026 року Справа № 280/9812/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОСОР" (69065, м. Запоріжжя, вул.Трансформаторників, буд. 49, код ЄДРПОУ 20487748)

до Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17, ЄДРПОУ 43997544)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОСОР" (далі – позивач) до Вінницької митниці (далі – відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000269/2 від 27.10.2025;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401020/2025/001031 від 27.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між TOB «BOСOР» (Україна), що виступає в якості покупця, та Hangzhou Genrong Chemical Co., LTD (Китай) - продавець, укладено зовнішньоекономічний договір №121V2025 від 27.06.2025 на поставку сировини. Згідно додатку до цього договору та платіжних інструкцій про оплату товару, TOB «BOСOР» придбало у продавця та оплатило 26 тонн гумату калію (у вигляді пластівців) на загальну суму 22 620,00 доларів США.

Крім того, між TOB «BOСOР», як замовником, та TOB «ГАНЕКС ЮКРЕЙН», в якості виконавця, було укладено договір про надання логістичних послуг №12/06B від 30.07.2024, за умовами якого виконавець забезпечував перевезення придбаної сировини, для чого мав право залучати від свого імені третіх осіб.

З метою митного оформлення придбаної сировини, TOB «BOСOР» через свого представника-митного брокера TOB "ЄДИНЕ BKHO" подав до Bінницької митниці електронну митну декларацію №25UA401020049146U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (гумат калію).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №25UA401020049146U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити митну вартість, а саме: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 18.08.2025, Пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.08.2025, Рахунок-проформа (Proforma invoice) №25HJ063 від 27.06.2025, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №25HJ063 від 18.08.2025, Коносамент (Bill of lading) №HYSF2025080560 від 21.08.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 23.10.2025, Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NSW1KMK4 від 21.10.2025, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №25C3301M3850/00052 від 08.09.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару №10 від 30.06.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 08.09.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2008/25 від 23.10.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 від 27.06.2025, Зовнішньоекономічний договір №121V2025 від 27.06.2025, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) б/н від 07.05.2025, Договір про надання послуг митного брокера б/н від 14.06.2024, Заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених ЗУ "Про пестициди і агрохімікати" №25/5 23.1/1037-24 від 26.01.2024, Копія митної декларації країни відправлення №020220250000890272 від 18.08.2025.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству 27.10.2025 о 14:58 було направлено електронне повідомлення, наступного змісту: «Прошу Бас надати документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості , що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, митницею підприємству 27.10.2025 о 14:58 було направлено електронне повідомлення, наступного змісту: 27.10.2025 о 15:22: «Оскільки згідно ч.3 ст.53 МКУ надані Вами документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Інші документи за власним бажанням декларанта.

27.10.2025 позивач повідомив митницю, що ним надані всі документи та будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.

27.10.2025 Bінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000269/2, в якому у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено:

«Так, за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 MKУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та неточності, а саме:

1) для підтвердження митної вартості декларантом було надано довідку про транспортні витрати від 23.10.2025 №2008/25, що видана ТОВ «Ганекс Юкрейн», проте згідно наданих товаросупровідних документів перевезення морем здійснювало SHENZHEN WORLD CARGO LOGISTICS LIMITED, а перевезення сушею - ТОВ "БОБІК TPAHC". Проте декларантом, в тому числі на вимогу митного органу, не було жодних документів засвідчуючих зв`язок між ТОВ «Ганекс Юкрейн» та підприємствами, що безпосередньо здійснювали транспортування.

Також слід зауважити, що не надано жодних рахунків та документів, що засвідчували оплату за надані послуги з транспортування. В митного органу немає можливості здійснити перевірку правильності включення складових митної вартості таких як вартість морського фрахту, портових зборів, вартість зберігання товару на території порту, розвантажувально-завантажувальні роботи (оскільки товар був вивантажений з контейнеру та завантажений в транспортний засіб).

2) Також слід зауважити, що згідно інформації зазначеній в митній декларації країни відправлення в графі «коносамент» зазначений документ з номером 264567727, проте до митного оформлення документ з таким номером не надавався. В той же час наданий разом із ЕМД коносамент від 21.08.2025 №HYSF2025080560, виданий пізніше, аніж оформлена митна декларація країни відправлення.

У відповідності до ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мас право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Крім того, як зазначено в статті 337 МКУ, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється зокрема із застосуванням контролю співставлення та в інші способи, передбачені МКУ. Зазначена форма контролю полягає в співставленні даних про вартість товарів, які заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у митного органу на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів. Відповідно до ч.2,3 ст.53 МКУ декларанту були надіслані повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Своїм повідомленням від 27.10.2025 декларант відмовився від надання додаткових документів. У відповідності до Методичних рекомендацій щодо робот и посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужбивід 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або з максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації. 3гідно ч.4 ст. 57 МК України була проведена процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 MK України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 статті 57 MK України. Митна вартість може бути визначена за другорядними методами (ст. 60 MKУ) по причині наявності у митного органу інформації про подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Джерелом числового значення митної вартості товару для товару с ЕМД від 18.01.2025 №UA401020/2025/001835, за якою оформлено товар «Гумат калію KHUMIC-100 - 5000 кг. Специфікація сировини:- гумінова кислота (у вигляді сухої речовини) - 70,1%;- фульвокислота (у вигляді сухої речовини) - 6,3%;- К2О у вигляді сухої речовини - 10,2%; - розчинність у воді - 100%; - кислотність - 9,5%. Розфасовано в мішки по 25кг. Використовується у власному виробництві як сировина для виробництва добрив промислового призначення. Не для роздрібної торгівлі. Фірма-виробник: ZHENGZHOU SHENGDA KHU MIC BIOTECHNOLOGY СО., LTD. Торговельна марка: KHUMIC. Країна виробництва: CN.», та складає 1,308 USD/ кг.»

Також митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401020/2025/001031 від 27.10.2025.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування: «Для підтвердження митної вартості декларантом було надано довідку про транспортні витрати від 23.10.2025 за №2008/25, що видана ТОВ «Ганекс Юкрейн», проте згідно наданих товаросупровідних документів перевезення морем здійснювало SHENZHEN WORLD CARGO LOGISTICS LIMITED, а перевезення сушею - ТОВ «БОБІК TPAHC». Проте декларантом, в тому числі на вимогу митного органу, не було жодних документів засвідчуючих зв`язок між ТОВ «Ганекс Юкрейн» та підприємствами, що безпосередньо здійснювали транспортування. Також слід зауважити, що не надано жодних рахунків та документів, що засвідчували оплату за надані послуги з транспортування. В митного органу немає можливості здійснити перевірку правильності включення складових митної вартості таких як вартість морського фрахту, портових зборів, вартість зберігання товару на території порту, розвантажувально-завантажувальнi роботи (оскільки товар був вивантажений з контейнеру та завантажений в транспортний засіб)».

Щодо ТОВ «БОБІК TPAHC» суд зазначає, що між ТОВ «ВОСОР» та ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН» укладено договір про надання логістичних послуг №12/06В від 30.07.2024, відповідно до якого ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН» організовує перевезення вантажів наземним, авіа або морським транспортом, для чого укладає від свого імені відповідні договори, залучає третіх осіб, тощо.

Так, перевезення вантажу ТОВ «ВОСОР» на суші було здійснено ТОВ «БОБІК TPAHC» на підставі договору-заявки №TRANS-28192 від 16.10.2025, підписаного ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН» з ТОВ «БОБІК TPAHC», але разом з тим, ТОВ «ВОСОР» не є стороною договору з ТОВ «БОБІК ТРАНС» та один до одного не мають ні юридичних прав ні зобов`язань, які б випливали з такого договору. Так само і з перевезенням морем.

ТОВ «ВОСОР» надав митниці документи щодо своїх прямих взаємовідносин з експедитором/перевізником, з яким у нього укладений відповідний договір і якому безпосередньо оплачуються послуги супроводу та перевезення вантажу – з ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН». Всі інші договори та домовленості ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН» з експедиторами та перевізниками на всьому шляху слідування вантажу (в Китаї, Польщі, Україні) є внутрішніми договорами ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН».

Щодо тверджень відповідача про ненадання жодних рахунків та документів, що засвідчували б оплату за надані послуги з транспортування, то варто вказати на те, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен, підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, рахунки, квитанції тощо). Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(- ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Надана довідка про транспортні витрати не містила розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості. B довідці був зазначений розмір транспортних витрат за всім маршрутом руху вантажу, зокрема і в частині з Китаю (Xingang) до (України (м/п Ягодин).

Крім того, неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, жодних розбіжностей у документах, які б мали вплив на митну вартість, митницею виявлено не було.

Також слід зауважити, що згідно інформації зазначеній в митній декларації країни відправлення в графі «коносамент» зазначений документ з номером 264567727, проте до митного оформлення документ з таким номером не надавався. В той же із ЕМД коносамент від 21.08.2025 №HYSF2025080560, виданий пізніше, аніж оформлена митна декларація країни відправлення.

З цього приводу суд зазначає, що коносамент №HYSF2025080560 від 21.08.2025 виданий пізніше, аніж оформлена митна декларація країни відправлення, оскільки в декларації країни відправлення зазначений лінійний коносамент №264567727 від 18.08.2025, який видано судноплавною лінією в якості розписки про прийняття вантажу, після прибуття цього вантажу в порт. При цьому, на практиці, вантаж не обов`язково має бути відразу завантажений на судно. Завантаження може відбуватися на протязі тривалого часу, і так-званий домашній коносамент, який оформлюється безпосередньо перевізником/експедитором в порту відправлення, як правило, складається по факту завантаження контейнеру на судно. Тому такий коносамент було оформлено лише 21.08.2025, після фактичного завантаження. І саме цей коносамент було надано митниці, оскільки в ньому, на відміну від лінійного, вже зазначені і продавець, і покупець, як відправник та отримувач, а також вказаний перевізник. Крім того, саме коносамент №HYSF2025080560 від 21.08.2025 для ТОВ «ВОСОР» та митниці є основним транспортним документом, що підтверджує морське перевезення під час оформлення імпорту.

Крім того, ні митна декларація країни відправлення, ні лінійний коносамент не є обов`язковими документами для визначення митної вартості. Ці документи ніяким чином не впливають на її розмір та не містять жодної інформації щодо вартості перевезення. Тому посилання митниці на ці документи для визначення митної вартості є безпідставним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000269/2 від 27.10.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401020/2025/001031 від 27.10.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОСОР" (69065, м. Запоріжжя, вул.Трансформаторників, буд. 49, код ЄДРПОУ 20487748) до Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17, ЄДРПОУ 43997544) – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000269/2 від 27.10.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401020/2025/001031 від 27.10.2025.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОСОР" (69065, м. Запоріжжя, вул.Трансформаторників, буд. 49, код ЄДРПОУ 20487748) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17, ЄДРПОУ 43997544).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 05.01.2026.

Суддя О.В. Конишева