Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №240/19228/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/19228/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 240/23360/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 31 липня 2025 року роз`єднано позовні вимоги у справі № 240/23360/24 та ухвалою суду від 31 липня 2025 року виділено в окреме провадження у справі № 240/19228/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова № 168) за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року;

- зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена Постановою № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати за період з 24 лютого 2022 року по день фактичної виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до пункту 1 Постанови № 168 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (надалі - Постанова № 350), особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно. Оскільки відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р, Програма "єПідтримка" поширюється на Житомирську область, позивач стверджує, що нарахування спірної допомоги за фактичну кількість годин несення служби свідчить, що позивачу не було нараховано і виплачену таку допомогу відповідно до Постанови № 168. Наполягає, що до 31 травня 2022 року діяла редакція Постанови № 168, за якої передбачено виплату спірної допомоги у сумі 30000 грн щомісячно.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (надалі - Постанова № 793) з 24 лютого 2022 року встановлено виплату додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу ДКВС України в розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Тому позивачу виплачено спірну винагороду відповідно до фактичної кількості годин несення служби на підставі табелів обліку робочого часу з 24 лютого по 31 травня 2022 року у сумі 28243,48 грн.

У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що за редакцією Постанови № 168 на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах, які розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", у розмірі фіксованої суми – 30000 гривень щомісячно, тобто, як стверджує позивач, без застосування пропорційності до фактично відпрацьованого часу. Відтак, на переконання позивача, нарахування спірної допомоги пропорційно часу несення служби відповідно до табелів обліку робочого часу не відповідає нормативному регулюванню спірної виплати упродовж спірного періоду.

Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до наказу Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" від 01 серпня 2017 року № 63/ОМ-17 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , призначено начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, а згідно з наказом Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" від 17 жовтня 2022 року № 101/ОС-22 позивача звільнено зі служби за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з довідкою ДУ "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" від 30 вересня 2024 року № 75 позивачу за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року виплачено додаткову винагороду згідно з Постановою № 168, що є предметом розгляду у цій справі, за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, у розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), а саме: з 24 по 28 лютого 2022 року (54 год.) з розрахунку 44,64 грн/1 год. 2410,56 грн; з 01 по 31 березня 2022 року (226 год.) з розрахунку 40,32 грн/1 год. 9112,36 грн; з 01 по 25 квітня 2022 року (164 год.) з розрахунку 41,67 грн/1 год. 6833,88 грн; з 26 по 30 квітня 2022 року (36 год.) з розрахунку 41,67 грн/1 год. 1500,12 грн; з 01 по 31 травня 2022 року (208 год.) з розрахунку 40,32 грн/1 год. 8386,56 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України від 23 червня 2005 року № 2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (надалі - Закон № 2713-IV).

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 23 Закону № 2713-IV (тут і надалі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Пунктом 2 та 8 указаного Порядку визначено, що до складу грошового забезпечення входять: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову № 168.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (надалі - Постанова № 217) внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".

Згідно з пунктом 2 Постанови № 217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою № 350 до Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", згідно з додатком, у якому значиться Житомирська область.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (надалі - Постанова № 754) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)". Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (надалі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".

Згідно з пунктом 2 Постанови № 793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

У позовній заяві позивач переконує, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому Постановою № 168 у первинній редакції. Натомість відповідач пов`язує виплату спірної винагороди упродовж періоду з несенням служби в органах та установах кримінально-виконавчої служби, що не є тотожним проходженню служби, й період несення служби обчислюється, як наполягає відповідач, годинами, тому вважає правильним нарахування спірної винагороди позивачу виходячи з фактичної кількості годин несення служби.

Надаючи юридичну оцінку доводам сторін суд звертає увагу, що Верховний Суд вже надав оцінку схожим доводам ДУ "Центр пробації", який уважав, що право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (зокрема і ДУ "Центр пробації"), які саме "несуть службу" в органах та установах зазначеної Служби. Так, відповідаючи на такі аргументи Верховний Суд у пунктах 41-43 постанови від 02 листопада 2023 року у справі № 160/11851/22 зазначив, що у цьому випадку поняття "несення служби", яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю "проходження служби". Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 (у редакції від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.

У справі № 160/12980/22 Верховний Суд відхилив аргументи ДУ "Центр пробації" щодо відмінності терміну "несення служби" від "проходження служби", які були обґрунтовані посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ Порядку № 925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою "Компенсаційні виплати" містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття "несення служби". Верховний Суд зазначив, що таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 "Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу" розділу ІІ "Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу" Порядку № 925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.

Разом з тим, визначаючись у вирішенні спору у цій справі суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22.

Так, в указаній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

За змістом обставин справи, що розглядається, ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року у розмірі 28243 грн 48 коп. за фактичну кількість годин несення служби 688 годин (довідка Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" від 30 вересня 2024 року № 75).

Суд враховує, що позивач не спростовує установлених обставин та не зазначає про те, що ним відпрацьовано повний період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 260/3564/22, було б підставою для виплати саме 30000 грн на місяць.

Доводи ж позивача про те, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн на місяць, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Постанови № 168 та визначених умов виплати спірної додаткової винагороди та не узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловлених у справі № 260/3564/22, та, фактично, їм [висновкам] не відповідають.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не допустив протиправних дій щодо нарахування та виплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн за нормами Постанови № 168, оскільки за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період з урахуванням відповідного робочого часу (688 годин).

Аналогічні висновки за подібних зі спірними обставин зроблено Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2024 року у справі № 280/5806/22, які враховуються судом в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки судом не встановлено правових підстав для виплати додаткової винагороди за нормами Постанови № 168 у фіксованій сумі 30000 грн/місяць, що є предметом спору у цій справі, похідні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати спірної винагороди за період з 24 лютого 2022 року по день фактичної виплати цієї додаткової винагороди заявлені позивачем безпідставно.

Тому, за результатом розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що дії відповідача у межах спірних правовідносин відповідають критеріям законності та обґрунтованості відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість позивачем не доведено підставності заявлених вимог, відтак у позові слід відмовити.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Відмовити у позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" (вул. Низгірецька, буд. 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13306; код ЄДРПОУ 08563330) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

06.01.26