Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №140/11558/25
Суддя: Валюх Віктор Миколайович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/11558/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (далі – ТзОВ «АБМ-ТРЕЙД») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі – МД) від 03.10.2025 №25UA205140061532U2, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «Хлорид амонію (ammonium chloride) вага нетто-22000кг., хімічна формула NH4CL, у вигляді білого кристалічного порошка з вмістом (основної речовини) хлориду амомію-99,5%, вологість-0,5%, важкий метал (As Pb)-0.0004%, сульфат (As SO4)-0.019%, значення Ph-5.1 Дата виробництва-13/06/2025, Кінцевий термін використання-12/06/2027, номер партії: АС0518. Виробник: XINGE (LIANYUNGANG) NEW MATERIALS CO., LTD, CN».
Проте, митний орган 06.10.2025 прийняв рішення №UA205140/2025/000262/2 про коригування митної вартості товару, а також відмовив у митному оформленні товару згідно із карткою відмови №UA205140/2025/002523.
Позивач вказане рішення та картку відмови вважає протиправними з огляду на те, що на підтвердження заявленої у МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчували підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, та які підтверджували складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяли ідентифікувати оцінюваний товар та містили об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000262/2 від 06.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002523.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 83).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 99-107) представник відповідача Віслогузова М.Д. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення та картки відмови.
Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 143-147) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 07.11.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 156).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «АБМ-ТРЕЙД» на митний пост Волинської митниці подано МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 (а. с. 36), за якою задекларовано ввезення, товару: «Хлорид амонію (ammonium chloride) вага нетто – 22000кг., хімічна формула-NH4CL, у вигляді білого кристалічного порошка з вмістом (основної речовини) хлориду амомію-99,5%, вологість-0,5%,важкий метал (AsPb) – 0.0004%, сульфат(As SO4) – 0.019%, значення Ph-5.1Дата виробництва-13/06/2025, Кінцевий термін використання-12/06/2027номер партії:AC0518Торгівельна марка: нема даних, Виробник: XINGE (LIANYUNGANG)», ціна товару згідно графи 42 МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 - 6006,00 євро.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №04062025 від 04.06.2025 (а. с. 32-34); специфікація №1 від 04.06.2025 до контракту №04062025 від 04.06.2025 (а. с. 40); проформа інвойс №DTH325E9138 від 04.06.2025 (а. с. 38, переклад – а. с. 71); комерційний інвойс №DTH325E9138 від 03.07.2025 (а. с. 30, переклад – а. с. 73); банківський платіжний документ у формі swift №250612/002858758 від 12.06.2025 (а. с. 22); банківський платіжний документ у формі swift №250620/002864855 від 20.06.2025 (а. с. 23); коносамент №MEDUOP522198 від 07.07.2025 (а. с. 31, переклад – а. с. 75-76); договір від 27.11.2024 №2024/11/27 (а. с. 43-46); акт надання послуг № 30/09/2025 від 30.09.2025 (а. с. 41); інвойс 25L0004296 від 30.09.2025 (а. с. 48, переклад – а. с. 80); міжнародний транзитний документ (Т1) №25LTLR1000028AD8KO від 30.09.2025 (а. с. 49, переклад – а. с. 82); договір - заявка на перевезення вантажів № 24/09-А від 24.09.2025 (а. с. 47); довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №14 від 02.10.2025 (а. с. 42); рахунок на оплату ФОП ОСОБА_1 №68 від 02.10.2025 (а. с. 50).
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2025 (а. с. 39) убачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:
- відповідно пункту 1.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.06.2025 №04062025, який укладено ТзОВ «АБМ-ТРЕЙД» (Україна) та XINGE (LIANYUNGANG) NEW MATERIALS CO.,LTD (Китай), передбачено, що товар виготовляється на замовлення покупця. Поставка товару здійснюється продавцем партіями. На кожну партію товару, до початку процесу його виготовлення і поставки, сторони контракту узгоджують і підписують специфікацію до контракту, яка є для покупця підставою для перерахування попередньої оплати вартості товару, а для постачальника підставою для процесу виготовлення товару. Згідно специфікації від 04.06.2025 №1 передбачені наступні умови оплати: 30% передоплата та 70% після підтвердження бронювання. Надані платіжні документи в іноземній валюті від 12.06.2025 б/ н та від 20.06.2025 б/ н від 21.05.2025 №401 не містять належних відомостей про надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією, отже, не відповідають нормам Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473-VIII), Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2 (далі – Положення №2), для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі – Положення №216);
- супровідний документ Т1 від 30.09.2025 №25LTLR1000028AD8K0 дає можливість ідентифікувати партію товару, однак, такий документ не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних даних. Вартість транспортних витрат за маршрутом перевезення вантажу Клайпеда (Литва) – м/п Ягодин (Україна) відповідно довідки про транспортні витрати від 02.10.2025 №14 та рахунка на оплату від 02.10.2025 №68 становить 56000,00 грн. До митного оформлення заявлена загальна сума перевезення 105169,37 грн. Наданий документ від 30.09.2025 №25L0004296 на суму перевезення 1013,72 Євро, виконавець UAB Transocean Lietuva, проте, транспортних (перевізних) документів укладених з даним виконавцем не надано.
В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення.
Декларант надав додаткові документи: договір (контракт) про перевезення від 27.11.2024 №2024/22/27 (а. с. 43-46), копію митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №234620250465502301, страховий поліс від 08.07.2025 №BC32N135012500018604, виписку по рахунку б/н від 20.06.2025, заперечення на надіслане повідомлення від 06.10.2025 №07/10 (а. с. 26-28).
Листом від 06.10.2025 б/н декларант просив прийняти рішення по митній вартості товару (а. с. 132 зворот).
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2025 №UA205140/2025/000262/2 (а. с. 39), з графи 33 яких видно, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Визначений рівень митної вартості становить - 0,41 дол.США/кг за МД №UA110110/2025/004489 від 28.07.2025.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002523, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товару (а. с. 29).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140062262U8 від 06.10.2025 (а. с. 35).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою – третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою – третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.06.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі №520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи (наведені вище по тексту рішення), зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №04062025 від 04.06.2025 (а. с. 32-34); специфікація №1 від 04.06.2025 до контракту №04062025 від 04.06.2025 (а. с. 40); проформа інвойс №DTH325E9138 від 04.06.2025 (а. с. 38, переклад – а. с. 71); комерційний інвойс №DTH325E9138 від 03.07.2025 (а. с. 30, переклад – а. с. 73); банківський платіжний документ у формі swift №250612/002858758 від 12.06.2025 (а. с. 22); банківський платіжний документ у формі swift №250620/002864855 від 20.06.2025 (а. с. 23); коносамент №MEDUOP522198 від 07.07.2025 (а. с. 31, переклад – а. с. 75-76); договір від 27.11.2024 №2024/11/27 (а. с. 43-46); акт надання послуг № 30/09/2025 від 30.09.2025 (а. с. 41); інвойс 25L0004296 від 30.09.2025 (а. с. 48, переклад – а. с. 80); міжнародний транзитний документ (Т1) №25LTLR1000028AD8KO від 30.09.2025 (а. с. 49, переклад – а. с. 82); договір - заявка на перевезення вантажів № 24/09-А від 24.09.2025 (а. с. 47); довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №14 від 02.10.2025 (а. с. 42); рахунок на оплату ФОП ОСОБА_1 №68 від 02.10.2025 (а. с. 50).
У суду відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Так, контрактом від 04.06.2025 №04062025 (а. с. 32-34), укладеним між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (покупець) та компанією XINGE (LIANYUNGANG) NEW MATERIALS CO.,LTD (Китай) (продавець) було визначено предмет контракту, кількість товару, базисні умови і терміни поставки, ціну та загальну вартість товару, умови оплати.
Відповідно до положень пункту 1.2 контракту сторони визначили, що номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною.
Згідно із пунктом 1.3 контракту покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та строки, встановлені цим Контрактом.
Пунктом 1.4 контракту визначено, що товар виготовляється на замовлення покупця. Поставка товару здійснюється продавцем партіями. На кожну партію товару, до початку процесу його виготовлення і поставки, сторони контракту узгоджують і підписують специфікацію до контракту, яка є для покупця підставою для перерахування попередньої оплати вартості товару, а для постачальника підставою для початку процесу виготовлення товару.
Згідно із пунктом 1.5 вказаного контракту загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (специфікаціям) до даного контракту, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.2 контракту строк поставки кожної партії товару затверджується сторонами в додатку (специфікації) до контракту на конкретну партію Товару. У будь-якому випадку строк поставки не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати за товар від покупця.
Згідно із специфікацією №1 від 04.06.2025 до вказаного контракту сторони контакту домовилися про поставку хлорид амонію в кількості 22 тони на загальну суму 6006,00 доларів США. Умови поставки CIF Клайпеда, Литва. Умови оплати: 30% передоплата та 70% після підтвердження бронювання (а. с. 40).
Відповідно до проформи інвойсу від 04.07.2025 №DTH325E9138 сторонами контракту було узгоджено поставку товару загальною вартістю 6006,00 доларів США (а. с. 38, переклад – а. с. 71).
На виконання умов контракту, на підставі рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №DTH325E9138 від 03.07.2025 (а. с. 30, переклад а. с. 73) компанія XINGE (LIANYUNGANG) NEW MATERIALS CO.,LTD (Китай) поставила позивачу відповідний товар в кількості 22 тони на загальну суму 6006,00 доларів США.
Ціна товару в інвойсі від 04.07.2025 №DTH325E9138 (6006,00 доларів США) відповідає ціні, зазначеній в проформа інвойс №DTH325E9138 від 03.07.2025, а також загальній фактурній вартості, зазначеній в МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 (графа 22) (а. с. 36).
Оплата за товар була проведена позивачем в повному обсязі, а саме: згідно із банківським платіжним документом від 12.06.2025 на суму 1801,80 доларів США (а. с. 22) та згідно із банківським платіжним документом від 20.06.2025 на суму 4204,20 доларів США (а. с. 23).
Таким чином, як і визначено у специфікації №1 від 04.06.2025, позивачем було здійснено перший етап оплати товару (передоплату) в сумі 1801,80 доларів США, що становить 30 % загальної вартості товару. Решта вартості товару в сумі 4204,20 доларів США, що становить 70 % загальної вартості товару, була сплачена позивачем після завантаження товару.
За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до контракту від 04.06.2025 №04062025 та інвойсу від 04.07.2025 №DTH325E9138.
З огляду на зазначене, суд також відхиляє зауваження митного органу щодо платіжних інструкцій від 12.06.2025 на суму 1801,80 доларів США (а. с. 22) та від 20.06.2025 на суму 4204,20 доларів США (а. с. 23).
Митним органом вказано, що супровідний документ Т1 від 30.09.2025 №25LTLR1000028AD8K0 дає можливість ідентифікувати партію товару, однак, такий документ не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних даних. Вартість транспортних витрат за маршрутом перевезення вантажу Клайпеда (Литва) – м/п Ягодин (Україна) відповідно довідки про транспортні витрати від 02.10.2025 №14 та рахунка на оплату від 02.10.2025 №68 становить 56000,00 грн. До митного оформлення заявлена загальна сума перевезення 105169,37 грн. Наданий документ від 30.09.2025 №25L0004296 на суму перевезення 1013,72 Євро, виконавець UAB Transocean Lietuva, проте, транспортних (перевізних) документів укладених з даним виконавцем не надано.
Із матеріалів справи видно, що між компанією UAB Transocean Lietuva (експедитор) та ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (замовник) було укладено договір №2024/11/27 від 27.11.2024 (а. с. 43-46), згідно із пунктом 1.2 якого клієнт замовляє, а експедитор бере на себе експедирування вантажів через морські та річкові порти, залізницею та автомобільним транспортом, включаючи складування та зберігання вантажу від імені та за рахунок клієнта.
На виконання умов договору, сторонами укладено акт надання послуг від 30.09.2025 №30/09/2025 на загальну суму 1013,72 євро (а. с. 41), яка відповідає сумі, зазначеній в інвойсі № 25L0004296 від 30.09.2025 (а. с. 48, переклад – а. с. 80).
Перевезення товару за маршрутом Клайпеда (Литва) – с-ще Локачі (Україна) здійснювалось ФОП ОСОБА_1 на підставі договору-заявки перевезення вантажів від 24.09.2025 №24/09-А (а. с. 47).
Згідно із довідкою ФОП ОСОБА_1 від 02.10.2025 за вих. №14 вартість транспортних послуг з перевезення за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - до кордону України (м/п «Дорогуськ - Ягодин») автомобілем DAF ВК 4025 IВ / НОМЕР_1 становить 56000,00 грн: та від м/л «Дорогуськ - Ягодин» до с-ще Локачі Волинська обл. (Україна) – 24000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося (а. с. 42).
Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 вказав, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні цього спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.
При цьому, вищезазначені документи підтверджують доводи позивача про те, що згідно із МД від 03.10.2025 №25UA205140061532U2 до митної вартості товару було включено: вартість товару – 6006,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ (41,2764) станом на 03.10.2025 – 247906,05 грн; вартість послуг, наданих компанією UAB Transocean Lietuva – 1013,72 Євро, що еквівалентно за курсом НБУ (48,5030) станом на 30.09.2025 – 49168,48 грн; вартість послуги із міжнародного перевезення ФОП ОСОБА_1 по маршруту Клайпеда (Литва) - м/п «Дорогуськ-Ягодин» - 56000,00 грн. Загалом - 353075,43 грн, що і було відображено в графі 12 МД.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся ідентичний товар, тощо.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Митним органом не було надано доказів, які б підтвердили митну вартість товару, визначену відповідачем за резервним методом. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару з огляду на те, що позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/00252 (а. с. 29) винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений платіжною інструкцією від 08.10.2025 №16076 (а. с. 14) судовий збір (за подання позовної заяви в електронній формі, у якій заявлені дві самостійні позовні вимоги) в сумі 4844,80 грн.
За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу подав до суду копії акту здачі-прийняття послуг від 17.10.2025 (а. с. 95), платіжної інструкції від 20.10.2025 №1314 (а. с. 96), рахунку-фактури від 17.10.2025 №КІ-0000153 (а. с. 97). Зі змісту вказаних документів вбачається надання ФОП ОСОБА_2 послуг перекладу документів (проформи інвойсу, комерційного інвойсу, коносаменту, експортної декларації країни відправлення, міжнародного транзитного документу) з англійської та китайської мов на українську мову в розмірі 5845,00 грн.
При цьому, перекладені на українську мову документи наявні у справі та були взяті до уваги судом як належні та допустимі докази під час вирішення цієї справи.
На думку суду, розмір понесених позивачем витрат в сумі 5845,00 грн є співмірним із складністю справи та обсягом наданих перекладачем послуг, підтверджується належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню на користь позивача. Підстави для зменшення розміру зазначених судових витрат відповідно до поданого відповідачем клопотання (а. с. 159-160) відсутні, з огляду на кількість перекладених документів, їх обсяг, мову перекладу (з китайської на українську мову).
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 10689,80 грн (з них: судовий збір в сумі 4844,80 грн, витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 5845,00 грн).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000262/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002523.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (45500, Волинська обл., Володимирський р-н, с-ще Локачі, вул. Шевченка, 43А, код ЄДРПОУ 35580267) судові витрати в загальному розмірі 10689 гривень 80 копійок (десять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх
Оригінал: reyestr.court.gov.ua