Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №140/14816/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14816/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бульбенюк Т.Р.,

представника позивача Орел В.Ю.,

представника відповідача Гончара В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Делюкс Трей Компані» про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР Департаменту ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Делюкс Трей Компані» (далі – ТзОВ «Делюкс Трей Компані») про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.11.2025 № 79618091/20.1-9 (вх. ГУ ДПС від 24.11.2025 №25669/5), та зобов`язання відкрити виконавче провадження по справі № 140/8845/25 стосовно ТзОВ «Делюкс Трей Компані» по стягненню заборгованості у розмірі 112 531 082,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25 за заявою ГУ ДПС у Миколаївській області до ТзОВ «Делюкс Трей Компані» про стягнення податкового боргу заяву ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено повністю. Стягнуто кошти за податковим боргом з ТзОВ «Делюкс Трей Компані» в дохід відповідного бюджету в розмірі 112531082,80 грн.

Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25, 15.09.2025 видав електронний виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання органам державної виконавчої служби.

Згідно із повідомленням Відділу ПВР Департаменту ДВС про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.11.2025 (вих. № 79618091/20.1-9) виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 140/8845/25 повернутий стягувачу ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Позивач вважає вказане повідомлення протиправним, що позбавило право на виконання рішення суду, порушує вимоги статей 19, 129-1 Конституції України, Закону № 1404-VIII. Також вказує, що ГУ ДПС у Миколаївській області, на виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не здійснювало відправлення інкасових доручень (розпоряджень) на рахунки ТзОВ «Делюкс Трей Компані» для стягнення податкового боргу, у зв`язку із відсутністю відкритих рахунків у банку, та неможливістю стягувати кошти з рахунку Казначейства України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТзОВ «Делюкс Трей Компані», та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справі призначено судове засідання на 10:00 06.01.2026 (а. с. 32).

В поданому до суду 02.01.2026 відзиві на позовну заяву (а. с. 46-48) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного повідомлення. Вказує, що законодавством прямо передбачено, що виконання судових рішень про стягнення податкового боргу покладається на контролюючі органи, а не на органи державної виконавчої служби. У спірних правовідносинах органи ДВС не наділені повноваженнями щодо відкриття та здійснення виконавчого провадження, оскільки це б суперечило спеціальним нормам ПК України. Повернення виконавчого документа не позбавляє права позивача на виконання судового рішення, а лише вказує на необхідність застосування спеціального, визначеного ПК України, механізму стягнення податкового боргу.

В поданій до суду 05.01.2026 відповіді на відзив (а. с. 63-65) позивач з доводами відзиву не погодився та вказав, що відсутність факту направлення інкасових доручень до банківських установ з вимогою стягнення коштів з банківських рахунків платника унеможливлює реалізацію права контролюючого органу щодо звернення до суду з позовом про погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Контролюючий орган не може звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Делюкс Трей Компані», оскільки не було вжито усіх необхідних заходів для погашення податкового боргу, які б підтверджували безспірність грошових вимог контролюючого органу до боржника. Не маючи інших правових механізмів щодо стягнення податкового боргу з ТОВ «Делюкс Трей Компані», контролюючий орган звернувся до органу ДВС з виконавчим листом, виданим у справі № 140/8845/25.

Копія ухвали від 18.12.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана третій особі рекомендованою кореспонденцією, проте, поштове відправлення не було вручене та підлягає поверненню на адресу суду із відділення поштового зв`язку з причини «закінчення встановленого терміну зберігання» (а. с. 71), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України вказана ухвала є врученою третій особі. Третя особа письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов до суду не подала.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання, призначене на 10:00 06.01.2026, представник третьої особи не прибув, хоча третя особа належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, а неявка представника третьої особи в розумінні частини третьої статті 268 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Орел В.Ю. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просить його задовольнити.

Представник відповідача Гончар В.С. в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного повідомлення.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25 за заявою ГУ ДПС у Миколаївській області до ТзОВ «Делюкс Трей Компані» про стягнення податкового боргу заяву ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено повністю. Стягнуто кошти за податковим боргом з ТзОВ «Делюкс Трей Компані» в дохід відповідного бюджету в розмірі 112531082,80 грн.

Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25, 15.09.2025 за № 5737/2025 видав виконавчий лист (а. с. 56), який заявою від 04.11.2025 було пред`явлено до виконання Відділу ПВР Департаменту ДВС (а. с. 52-53).

Згідно із повідомленням Відділу ПВР Департаменту ДВС про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.11.2025 (вих. № 79618091/20.1-9) виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 140/8845/25 повернутий стягувачу ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII. Вказане повідомлення мотивоване тим, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95–99 ПК України. Відповідно до статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні ПК України. Чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи ДВС до цієї процедури не залучаються, оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме ПК України, а не законодавством про виконавче провадження. Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами (а. с. 58).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Копію оскаржуваного повідомлення отримано позивачем 24.11.2025 за вх. № 25669/5 (а. с. 9), та враховуючи, що позовну заяву направлено до суду в електронній формі 28.11.2025, тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»

За приписами частини першої статті 6 Закону № 1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Пунктом 9 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За приписами пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Абзацом першим пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами абзаців другого, третього пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, аналіз приписів частини першої статті 6 Закону № 1404-VIII, підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41, абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України дає підстави дійти висновку про те, що ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання є податкові органи, яким (а не органам державної виконавчої служби) направляється до виконання рішенням суду про стягнення податкового боргу. При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, позаяк процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме ПК України, а не законодавством про виконавче провадження.

Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 ПК України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Протиставлення процедури погашення податкового боргу з фізичної та юридичної осіб (у першому випадку державна виконавча служба залучається, а в другому – ні) підтверджує, що ПК України чітко розрізняє відповідні процедури. Зазначене слугує на користь висновку про відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження в разі погашення податкового боргу юридичних осіб. В протилежному випадку виконання судового рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу може призвести до ситуації, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою ПК України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження, що є неприпустимим.

Згідно із пунктами 73, 84 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі - Закон № 1591-IX) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

стягувач - особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) з рахунку платника для виконання платіжних операцій на підставі виконавчих документів, визначених законом, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 3 частини першої статті 41 Закону № 1591-IX визначено, що ініціатором платіжної операції може бути: стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі встановлених законом виконавчих документів, - у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) - у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 42 Закону № 1591-IX платіжні операції, ініційовані стягувачем у передбачених законодавством випадках на підставі виконавчих документів або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України, не потребують надання платником згоди на їх виконання.

Підпунктом 2 пункту 62 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, визначено, що стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із: рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, на підставі рішення суду стягувач (податковий орган) ініціює примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платників податків.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що контролюючим органом, зважаючи на відсутність у боржника банківських рахунків, не направлялися інкасові доручення до банківських установ на виконання рішення суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25 щодо стягнення коштів за податковим боргом, оскільки пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначені інші (крім коштів) джерела погашення податкового боргу платника податків, а статтею 95 ПК України визначені повноваження контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу у випадку відсутності коштів на рахунках боржника. Доводи позивача про те, що контролюючий орган не може звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Делюкс Трей Комані», є лише припущеннями та належними доказами не підтверджені.

Суд погоджується із аргументами відповідача про те, що повернення виконавчого документа не позбавляє права позивача на виконання судового рішення, а лише вказує на необхідність застосування спеціального, визначеного ПК України, механізму стягнення податкового боргу.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд у цій справі дійшов висновку про те, що оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.11.2025 № 79618091/20.1-9 прийняте з дотриманням вимог Закону № 1404-VIII, ураховуючи, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі № 140/8845/25 про стягнення податкового боргу не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, позаяк процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється ПК України, а не законодавством про виконавче провадження, тому оскаржуване повідомлення є таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх

Повний текст рішення складений 06 січня 2026 року