Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №341/2115/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 05 січня 2026 р.

Справа: №341/2115/25

Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.

Єдиний унікальний номер 341/2115/25

Номер провадження 3/341/15/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю:

захисника ОСОБА_1 – адвоката Раврика І. Д.,

розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

установив

ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, за наступних установлених суддею обставин.

04.12.2025 о 18 годині 25 хвилин на 346 км АД Н-09 Мукачево-Львів, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Toyota Prius, н. з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , рухаючись у напрямку міста Бурштина, на заокругленій ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, під час руху не був уважним, не стежив задорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух ТЗ та безпечно керувати ним, не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, перетнувши вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, та допустив зіткнення із транспортним засобом Tesla Model S, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортним засобом Renault Master, н. з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , які рухались у зустрічному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 після вчинення ДТП за викладених вище обставин в порушення вимог п. 2.10 ПДР залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.

Протоколи надійшли судді 09.12.2025. Постановою судді від 09.12.2025 ухвалено на підставі приписів статті 36 КУпАП протоколи розглядати в одному провадженні. Судове засідання призначено на 06.01.2026.

У судове засідання 06.01.2026 ОСОБА_1 не прибув. Заяв чи клопотань не надсилав. При цьому на адресу офіційно зареєстрованого місця проживання особи із суду надіслано повістку, яка повернулась без вручення через відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання.

Присутній захисник Романюка В. В. повідомив у судовому засіданні, що останній на роботі і прибути не має можливості. Своєю чергою захисник зазначив, що ОСОБА_1 викладені у протоколах обставини визнає, свою вину у вчинені адміністративних правопорушень визнає та щиро кається. З потерпілими контактує та добровільно відшкодував завдані збитки.

Потерпілі, повідомлені про розгляд справи в телефоному режимі в судове засідання не з`явились, заяв не надсилали.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , суддя виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважних причин у судове засідання, а також те, що є дані про належне його сповіщення про місце і час розгляду справи, наявність захисника, суддя вважає за можливе справу розглядати без участі особи.

З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за участю його захисника.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, дослідженим доказам, суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає в порушені учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з положеннями пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з приписами п. 34.1 ПДР України горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки). Лінію 1.1 перетинати забороняється.

Своєю чергою у п. 8.5.1 ПДР передбачено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

У протоколі ЕПР 1 №531826 від 04.12.2025 працівник поліції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 як порушення вимог п. 8.5.1 ПДР, серед іншого.

Так, неможливо порушити приписи норми-роз`яснення. Тоді як, фактично, перетнувши розмітку 1.1. ОСОБА_1 порушив забороняючу норму, передбачену пунктом 34.1 ПДР в частині заборони перетину смуги 1.1.

У п. 2.10 ПДР установлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема:

a)негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Згідно з приписами статті 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

У ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, вчинених за вище викладених обставин, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:

- протоколах про адміністративні правопорушення від 04.12.2025 серії ЕПР 1 № 531826 та серії ЕПР 1 № 531837, де зафіксовано час, місце, обставини та спосіб вчинення адміністративних правопорушень, особисті дані правопорушника, потерпілих, запис про згоду ОСОБА_1 з протоколами;

- рапорті поліції;

- схемі місця ДТП;

- поясненнях потерпілих, які відповідають викладеним у протоколах обставинам;

- письмових поясненнях ОСОБА_1 , в яких особа визнає втрату керованості автомобілем, виїзд на зустрічну смугу руху, зіткнення з іншими автомобілями та залишення місця ДТП;

- поясненнях захисника в судовому засіданні, згідно з якими ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень повністю визнає.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

На підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв`язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, оскільки він, керуючи автомобілем, порушив ПДР в результаті чого здійснив зіткнення з транспортними засобами потерпілих, після чого залишив місце ДТП.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

визнання особою вини, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративні стягнення у виді штрафу.

Оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи особу порушника, ступінь його вини, ставлення особи до вчиненого, а також те, що відповідно до ст. 36 КУпАП при одночасному розгляді декількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених, суддя вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції статті 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,0 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 122-4, 124, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

постановив

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за статтею 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

- за статтею 124 КупАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua