Рішення від 04 грудня 2025 р. у справі №185/7943/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7943/24

Провадження № 2/185/714/25

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у місті Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України; зобов`язати Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 07 від 15 березня 2016 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України, який складений 15 березня 2016 року Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, де в графі «Батько» зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що з відповідачем вони підтримували близькі стосунки з 2015 року по 2019 рік, від яких народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини є відповідач по справі, однак, у зв`язку з тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, відомості до актів цивільного стану про батька дитини записані відповідно до ст. 133 СК України. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_9 . У подальшому, ОСОБА_9 звернувся неї з позовом про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, та рішенням суду від 21 червня 2022 року було виключено відомості про ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька з актового запису №07 від 15 березня 2016 року про народження дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Відповідач визнавав себе батьком дитини та запевняв її, що після розлучення, вони звернуться до органів РАЦС зі спільною заявою, та належним чином зареєструють народження дитини, однак до теперішнього часу цього не зробив, що дає їй підстави для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання у даній справі.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року, за клопотанням позивача ОСОБА_1 , призначено по даній справі молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», на вирішення експертизи поставлено питання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Павлоград Дніпропетровської області, батьком дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року поновлено проведення підготовчого засідання у вищезазначеній цивільній справі.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити на підставах та доводах, зазначених у позові. Проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, був повідомлений належним чином про розгляд справи, проте, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи - Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з`явився, відповідно до поданої заяви просив розглядати справу без участі представника відділу, покладаючись на розсуд суду.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду (ч. 2 ст. 125 СК України).

За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно ч. 3 цієї ж статті позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 СК України.

Як роз`яснено у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", згідно яких справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема, ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. З ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України). Додатковим доказом у справі можуть бути дані судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи у разі заперечення батька щодо визнання факту батьківства дочки.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213,215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. 20 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, (далі - Правила) встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

В пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зі змісту п. 2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення, зміни чи включення до актового запису про народження дитини відомостей про батька.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15 березня 2016 року Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, про що вчинено актовий запис № 07, матір`ю якої є ОСОБА_3 - позивач по справі, батьком - ОСОБА_9 (запис про батька зроблено відповідно до ст. 133 СК України, так як на час народження дитини позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 ).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року було розірвано шлюб між ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований 21 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському району Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №61.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2022 року було задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограду Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, а саме: виключено відомості про ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька з актового запису №07 від 15 березня 2016 року про народження дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року по справі за клопотанням позивача призначалась судова молекулярно-генетична експертиза, проведення якої доручено експертам ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Проте, ухвала суду повернута без виконання експертною установою, оскільки відповідач не з`явився для проведення експертизи, таким чином ухилився від участі в експертизі.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (KALACHEVA v. RUSSIA, N 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення факту ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Відповідач не довів наявність поважних причин, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для забору його біологічних зразків. Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення молекулярно-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо неї.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-ц (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Такого ж висновку Верховний Суд дійшов в постанові у справі № 569/13821/18 від 18.02.2021.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 473/1343/18 (провадження №61-827св22) зазначено, що стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі №201/11183/16 (провадження № 61-23601св18), на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року в справі №695/318/20.

Згідно § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Олссон проти Швеції" (№ 2) від 27 листопада 1992 року, №250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Розглядаючи справу, суд враховує, що відповідач обізнаний про наявність на розгляді цивільної справи, стороною якої він є.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи, яка призначалась, свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо дитини.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 109 ЦПК України, суд приходить до обґрунтованості позову про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-284, 352, 354, 355, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України.

Зобов`язати Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 07 від 15 березня 2016 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України, який складений 15 березня 2016 року Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, де в графі «Батько» зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Копію судового рішення надіслати до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа - Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42928276.

Суддя В.М. Бондаренко