Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №947/39292/25 — Київський районний суд м. Одеси

_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/39292/25

Провадження № 2-а/947/307/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2025 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Багно В.С., звернулась до Київського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до інспектора поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Кірсанова Івана Сергійовича, в якому просить суд поновити позивачу строк на подання адміністративного позову, визнати протиправними дії інспектора поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Кірсанова Івана Сергійовича при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5866455 від 04.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Скасувати постанову серії ЕНА № 5866455 від 04.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Посилаючись на те, що позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки інспектора поліції ґрунтуються виключно на його суб`єктивному баченні та припущеннях, без належного розгляду обставин по адміністративній справі, що є неправомірним в розумінні ст.252 КУпАП, тому позивач вважає, що вищевказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 року адміністративна справа була розподілена судді Гниличенко М.В.

06.11.2025 року ухвалою Київського районного суду м.Одеси адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

10.11.2025 року від представника позивача адвоката Багно В.С. надійшла заява про усунення недоліків та залучено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.11.2025 року провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільного законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву або заперечень.

17.11.2025 року через канцелярію суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції А.В.Сердюк надійшов відзив на позовну заяву, яким просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, належним чином повідомлялась, від її представника адвоката Багно В.С. через канцелярію суду надійшла заява, якою позовні вимоги підтримують, просять задовольнити та справу розглянути за їх відсутності.

До судового засідання представник Департаменту патрульної поліції Сердюк А.В. не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає докази, які є в матеріалах справи повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належним чином повідомлених.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та надані суду відеоматеріали, відзив, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, оскільки технічний стан транспортних засобів та їх обладнання є факторами, що впливають на безпеку дорожнього руху.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2025 року поліцейським 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Кірсановим І.С. було винесено постанову серії ЕНА № 5866455 від 04.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Як вбачається з вказаної постанови про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 04.10.2025 року о 19 год.06 хв. на вул.Ак.Корольова, 84 у м.Одеса керувала транспортним засобом, у якого не був освітлений державний номерний знак у темну пору доби, чим порушила п.2.9.в Правил Дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.121-3 КУпАП./а.с.10/

Розділом 2.9 Правил Дорожнього руху передбачено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів, зокрема у п.2.9.в водієві забороняється - керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий, тобто це стосується усіх ситуацій, коли номерний знак не є читабельним, як вночі, так і вдень.

Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП, передбачена відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1190 грн.

Порядок розгляду адміністративної справи, притягнення особи до адміністративної відповідальності, винесення постанови здійснюється інспектором поліції у відповідності до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, а ні за нормами Кодексу Адміністративного Судочинства.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Тобто, основним завданням відповідно до норм КУпАП є встановлення винуватості чи відсутності вини водія.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, серед іншого, може застосовувати такі превентивні заходи, як використання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

Окрім того, згідно зі ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобів, монтувати, розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото-і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із фото-і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Із позову вбачається, що 04.10.2025 року о 19год.06хв. до автомобіля позивача, який знаходився біля будинку № 84 по вул.Ак.Корольова у м.Одеса підійшли працівники поліції, які після перевірки документів, зокрема позивачем було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс, висловили претензію щодо «недостатньої» освітленості заднього номерного знака автомобіля. На її заперечення та зауваження про те, що підсвітка працює та достатньо освітлений номерний знак, представники поліції до уваги не взяли та склали відповідну постанову. Позивач вказує, що жодних правил дорожнього руху не порушувала, номерний знак мав освітлення, вказаний автомобіль вона придбала та при реєстрації будь-яких претензій з боку поліції висловлено не було, крім того позивач звертає увагу, що інспектор поліції не розглянув справу належним чином, як того вимагають норми статей 278,280 КУпАП. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошено прізвище та посаду особи, яка розглядає справу, не було досліджено докази, та не з`ясовано інші обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Позивач вважає, що інспектор поліції с самого початку події позбавив позивача усіх гарантованих законом прав, в тому числі права на захист, не міг об`єктивно у повному обсязі з`ясувати обставини справи, будучі заздалегідь впевненим у вині ОСОБА_1 , що є порушенням процесуального розгляду справи.

Крім того, суб`єктивна сторона правопорушення за ст.121-3 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала ї або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, позивач у позові вказує, що поліцією не надано суду будь-яких доказів щодо наявності вини у її діях, яка стверджує, що перед виїздом перевірила та впевнилась у технічній справності освітлення автомобіля, крім того інспектор поліції чітко зазначив на відео, що водій не усвідомлювала значення освітленості на задньому номері.

Представником відповідача було надано до суду відзив, яким зазначено, що позивач вказаним позовом намагається уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та зазначив наступне.

В ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції під час патрулювання Київського району м.Одеси інспектором поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Кірсановим І.С. 04.10.2025 року приблизно о 19 год.06хв. на вул.Ак.Корольова було виявлено транспортний засіб марки Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби в порушення п.2.9.в ПДР. Зупинивши вказане авто біля будинку № 84 по вул.Ак.Корольова у м.Одесі було встановлено, що водієм автомобіля є ОСОБА_1 , інспектор поліції представився, роз`яснив права та причину зупинки транспортного засобу та суть вчиненого адміністративного правопорушення, водій та інспектор разом оглянули стан освітлення заднього номерного знаку, та інспектором було встановлено, що він не освітлений. Факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор під № 474902.

У відзиву зазначено, що транспортний засіб, яким керувала водій ОСОБА_1 виготовлений для користувачів американського ринку, зокрема вказані автомобілі мають специфічні квадратні номерні знаки, проте позивачем було встановлено на її автомобіль прямокутний номерний знак, внаслідок чого освітлення знаходилось за номерним знаком.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Пунктом 1.2 наказу Міністерства інфраструктури «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» від 17.08.2012 №521 передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Підпунктом «б» підпункту 1.4 розділу 1 вказаного Порядку визначено, що індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні.

За визначенням, наведеним у п.п. 1.10 цього Порядку, індивідуальне затвердження сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 від 08.10.2024 р., виданого ТСЦ 5141./а.с.9/

Таким чином належний позивачці транспортний засіб за своїми характеристиками відповідав обов`язковим вимогам правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації та у зв`язку з чим компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу, та присвоєно державний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, матеріали справи не містять акту перевірки технічного стану автомобіля, які б доводили, що автомобіль переобладнувався з моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації і, що позивач користується автомобілем, обладнання на якому не відповідає державним стандартам.

Представником відповідача до відзиву на позов долучено відеозапис, що міститься на оптичному диску DVD-R, який було досліджено судом. Вказаний відеозапис починається з того, що працівник поліції підходить до автомобіля NISSAN TIIDA, який стоїть на паркувальному місці в нерухомому стані. Підійшовши до ОСОБА_1 працівник поліції повідомив про те, що автомобіль має неосвітлений номерний знак.

Судом встановлено, що автомобіль позивача не було зафіксовано в русі, щоб можливо було встановити освітленість заднього номерного знаку в темну пору доби, інспектор поліції не почав належним чином розглядати справу, не представився, не роз`яснив права, фактично почав відразу з наявного на його погляд порушення, при цьому вся територія парковки була освітлена та номерний знак чітко було видно, також інспектор поліції зазначив, що він не електрик, не працівник, та не знає як вірно встановити номерний знак, оголосив суть порушення, норми та відповідальність, та фактично при завершенні огляду автомобіля безпосередньо перед складанням постанови, роз`яснив права позивачу та видав копію постанови.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія підчас руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Експлуатація автомобіля передбачає, зокрема використання автомобіля за призначенням.

Обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, є керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, який неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У складеній відносно позивачки постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що вона керувала ТЗ з неосвітленим номерним знаком, при цьому на дослідженому судом відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем NISSAN TIIDA в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком. Будь-яких інших доказів, окрім відеозапису, на якому б ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також доказів на обґрунтування правомірності прийнятого відносно неї рішення, суду не надано. В постанові серії ЕНА № 5866455 від 04 жовтня 2025 р. зазначено, що свідки правопорушення відсутні.

Оскільки наданий суду відеозапис не містить обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, тому він не може прийматися судом як належний, допустимий та достатній доказ на обґрунтування доводів відповідача про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та про законність прийнятого відносно неї рішення.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як достатній доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження вказаних у ній обставин.

Крім цього, з наданого відеозапису вбачається, що подія відбувалася у темну пору доби, однак за умови наявності зовнішнього вуличного освітлення, яке в повній мірі освітлювало автомобіль NISSAN TIIDA, тому неможливо достовірно оцінити ступінь освітлення заднього номерного знаку автомобіля NISSAN TIIDA, чи повну відсутність такого освітлення.

Фактично основним питанням при розгляді вказаної адміністративної справи було встановлення факту наявності освітлення чи не освітлення номерного знаку, такі поняття як «недостатнє освітлення» чи «встановлення коефіцієнту освітлення» в ПДР відсутні, чим користувався інспектор поліції при винесенні постанови, стверджуючи, що номерний знак не освітлений, оскільки будь-які заміри з відстані не проводились, факт руху автомобіля не зафіксовано, свідки не викликались, територія, де знаходився автомобіль була освітлена, суб`єктивна думка поліцейського не може бути покладена в основу притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, слід зазначити, що в розумінні пп. «в» п. 2.9 ПДР притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у разі повної неосвітленості номерних знаків транспортних засобів, що повинно бути підтверджене належними і допустимими доказами.

Разом з тим, з наданого представником відповідача відеозапису неможливо беззаперечно констатувати те, що номерний знак автомобіля NISSAN TIIDA був повністю неосвітлений.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Крім того, згідно з частиною другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до розділу III п.9 Інструкції №1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до розділу I Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

З наданого відповідачем відеозапису встановлено, що поліцейськими не було дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, на що вказував позивач, обґрунтовуючи позов.

Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.

В порушення вимог норм процесуального закону та положень Інструкції поліцейський не представився, не оголосив, що розглядається справа про адміністративне правопорушення, не роз`яснив права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не з`ясував наявність або відсутність клопотань, не запропонував надати пояснення, чим грубо порушив визначену законом процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, позбавивши позивача можливості реалізувати свої права зокрема, право на отримання правової допомоги, право надання пояснень, заявлення клопотань, що мало б передувати факту складання постанови.

За відсутності доказів додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд приходить до висновку, що поліцейський порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

14.10.2025 р. ОСОБА_1 через свого представника зверталася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанови.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.10.2025 р. (справа № 947/38866/25, суддя Куриленко О.М.) адміністративний позов був повернутий з підстав ненадання представником ордеру.

Зважаючи, що первісний позов було подано в межах строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе поновити позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 286 КАС передбачено вичерпний перелік дій місцевого загального суду, як адміністративного, які має право прийняти за наслідком розгляду даної категорії справ. Визнання протиправними дій інспектора поліції вказаною статтею не передбачено, а тому у задоволенні вказаної вище вимоги необхідно відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1190грн., необхідно скасувати. Питання щодо стягнення судових витрат стороною позивача заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 122, 222, 243, 249, 250, 251, 252 , 254, 258, 280, 283, 286, 288, 293 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, ст.ст. 8,9, 77, 94, 122, 241-246, 251,286, 293 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову серії ЕНА № 5866455 від 04.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00грн. /одна тисяча сто дев`яносто гривень/.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.01.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко