Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №470/1077/25 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №470/1077/25

Суддя: Орлова С. Ф.

Провадження № 2-а/470/1/26

Справа № 470/1077/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Орлової С.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом, підписаним його представником Бусахіним О.С., який діє на підставі ордера № 1080134 від 27 листопада 2025 року, до відповідача про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У позові зазначено, що 19 листопада 2025 року на адвокатський запит було отримано копію постанови №329 від 12.11.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Згідно з цією постановою, 23.10.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнаний порушником військового обліку, оскільки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на обліку для повторного проходження ВЛК. ОСОБА_1 є військовозобов`язаним і до 04.05.2024 року був визнаний обмежено придатним до військової служби (висновок ВЛК від 12.02.1998 року). Відтак, він мав обов`язок повторно пройти ВЛК, чого не зробив, у зв`язку з чим, вчинив правопорушення в умовах особливого періоду воєнного стану, через що постановою №329 від 12.11.2025 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.

Посилаючись на те, що до 05.06.2025 року він мав з`явитися для повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, а 06.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 міг виявити факт правопорушення, трьохмісячний строк визначений для накладення адміністративного стягнення сплив 06.09.2025 року, що свідчить про накладення адміністративного стягнення за межами строку визначеного ст.38 КУпАП. Позивач просив суд поновити строки на оскарження постанови №329 від 12.11.2025 року. Скасувати постанову № 329 від 12.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн штрафу та закрити справу про адміністративне порушення.

Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача до суду направив відзив, у якому вимоги позивача не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні ( а.с.20-24).

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

З матеріалів справи убачається, що 23 жовтня 2025 року державним службовцем відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 309 щодо позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з тим що 23.10.2025 року о 07 год. ОСОБА_1 було доставлено поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленому законодавством порядку для уточнення військово - облікових даних. Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на обліку та за місцем проживання з метою повторного проходження медичного огляду, як такий, що був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Гр. ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, до 04 травня 2024 року був визнаний обмежено придатним до військової служби, тому мав обов`язок повторно пройти військово - лікарську комісію, чого не зробив, тому вчинив правопорушення в особливий період воєнного стану, чим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП.

12 листопада 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 329 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Вказана постанова мотивована тим, що 23.10.2025 року було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, до 04.05.2024 року був визнаний обмежено придатним до військової служби (висновок від 12.02.1998 року) тому мав обов`язково повторно пройти військово - лікарську комісію, чого не зробив, тому вчинив правопорушення в особливий період воєнного стану, чим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», вчинив правопорушення в особливий період воєнного стану, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП ( а.с.11,28-31).

Таким чином встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, повторно не пройшов медичний огляд у строк до 05.06.2025 року.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний» та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом.

Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , за висновком ВЛК від 12.02.1998 року визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час.

Позивач не заперечує обставини встановлені в постанові № 329 у справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2025 року, щодо невиконання ним обов`язку передбаченого Законом № 4235-ІХ, щодо звернення до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду, як для особи яка була визнана обмежено придатною для військової служби. За такого позивач порушив вимоги Закону №4235-ІХ, яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому відповідачем його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач вважав, що відповідач не дотримався норми ст. 38 КУпАП, за якою адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу поза межами строку визначеного ст.38 КУпАП.

Як вказано Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2021 року у справі № 560/2798/19, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

У контексті наведеного необхідно зазначити, що триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилося в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов`язків визначених правовою нормою.

У спірному випадку позивач був зобов`язаний у період з 15 лютого 2025 року до 05 червня 2025 року включно, пройти повторний медичний огляд з метою визначення його придатності до військової служби, тобто такий безперервно не виконував покладений на нього обов`язок, передбачений законом, відтак правопорушення, вчинене позивачем, кваліфікується як триваюче правопорушення.

Суд звертає увагу, що правопорушення, вчинене позивачем, було виявлено відповідачем 23 жовтня 2025 року та 12 листопада 2025 року позивача постановою № 329 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 1 ст. 38 КУпАП, за такого підстав для скасування постанови відповідача № 329 від 12 листопада 2025 року суд не вбачає.

З огляду на викладене вище суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та відмову у задоволені позову позивача.

Керуючись ст.ст.241-246, 250,255, 286, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Бусахін Олександр Сергійович - адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 : адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 05 січня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua