Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №467/1640/25 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1640/25

3/467/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; до адміністративної відповідальності притягувався: постановою ЕНА №4725507 від 14 травня 2025 року за ч.2 ст. 126 КУпАП і був підданий стягненню у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Суть звинувачення за версією поліції

Протоколом ЕПР №486567 від 18 жовтня 2025 року поліція висунула ОСОБА_2 звинувачення у тому, що 18 жовтня 2025 року о 01 год. 58 хв. на 1 км автодороги «Панкратове - Костянтинівка» (с-ще Костянтинівка) він повторно протягом року керував автомобілем марки «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії.

За таких обставин ОСОБА_2 було інкриміноване порушення вимог п. 2.1. «а» ПДР України і тим самим - учинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 до суду викликався двічі шляхом направлення судової повістки за вказаною у протоколі адресою, проте, на слухання справи жодного разу не прибув, ніяких заяв чи клопотань не направляв, причин неявки не вказував.

Інформація про дату, час та місце розгляду справи розміщувалася на сайті Судової влади у розділі «ГРОМАДЯНАМ».

З огляду на, що суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

До цього ж, положення ст. 268 КУпАП не вказують на обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді такого роду справи.

У свою чергу, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, аналізував наступні питання.

Чи було вчинено адміністративне правопорушення

Відповідальність за ч.5 т. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

У свою чергу, ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За ч.3 ст. 126 КУпАП відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

А ч.4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Але, як слідує із змісту протоколу, ОСОБА_2 висунуте звинувачення у керуванні без посвідчення водія відповідної категорії.

Тобто, можливо припустити, що право керування транспортними засобами ОСОБА_1 має, проте, безпосередньо самого посвідчення відповідної категорії при собі не мав.

Однак, таке відповідає складу правопорушення, передбаченого ч.1ст. 126 КУпАП, яка, серед іншого, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.

Очевидно, що правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП не відносяться до об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Адже, ч.ч.2-4 ст. 126 КУпАП не передбачають у собі відповідальності за «керування без посвідчення водія відповідної категорії».

Відповідно, встановити, що було учинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, безсумнівно неможливо, так як суд не може приймати рішення, ґрунтуючись на припущеннях.

Ніяких достовірних доказів того, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії, зокрема, «В», у матеріалах справи немає.

Постанова ЕНА №4725507 від 14 травня 2025 року не може слугувати доказом наявності/відсутності у ОСОБА_3 посвідчення водія категорії «В», бо нею він був притягнутий за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що керував мотоциклом, не маючи права керування даним видом транспортних засобів.

А як установлено п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджене постановою КМУ №340 від 08 травня 1993 року ( у редакції постанови КМУ № 511 від20 травня 2009 року), про наявність права керування мотоциклом свідчать категорії «А», «А1».

То оскільки у даному випадку ОСОБА_1 керував автомобілем, то мають бути належні і достовірні докази того, що він не має категорії «В» або має її, проте, не мав при собі відповідного посвідчення.

Отже, в результаті такого, суд робить висновок про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 .

Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, у цій справі не доведена сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів.

Зокрема, суд ухвалює про виключення протоколу із доказової бази, так як викладена у ньому суть правопорушення не відповідає кваліфікації за ч.5 ст. 126 КУпАП з мотивів, що наведені судом вище.

Отже, протокол не відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП стосовно викладення суті порушення та акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно, протокол слід визнати недопустимим доказом, так як він не відповідає вимогам закону.

Тим більше, що суд не може самостійно відредагувати фабулу обвинувачення (суть порушення) і привести її у відповідність із кваліфікацією за ч.5 ст. 126 КУпАП в силу позиції ЄСПЛ із даного питання, зокрема, висловлену у рішеннях «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий протокол і висунуте у такий спосіб звинувачення свідчить про порушення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на захист.

Тому таке порушення суд розцінює як істотне і визнає протокол недопустимим доказом.

Решта доказів є похідними від нього і на їх основі суд не може сформулювати дійсне обвинувачення.

А як вказав Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019, елементом принципу презумпції невинуватості є принцип«in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно, суд висновує, що вина ОСОБА_3 у цій справі не доведена за стандартом «поза розмитим сумнівом».

Чи настає адміністративна відповідальність за таких обставин

Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні усіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом.

У свою чергу, склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

У даному випадку суд встановив недоведеність (відсутність) у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме: його об`єктвної сторони.

А тому приймає рішення про закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови

Судовий збір, за таких обставин, також не підлягає стягненню з ОСОБА_3 , бо на нього не накладається адміністративне стягнення з мотивів, що судом наведені вище.

Заходи забезпечення цього провадження не застосовувались.

З цих мотивів, керуючись ст.ст.245, 251,256, 283,284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 цього ж Кодексу у зв`язку з відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.

Суддя Ірина Явіца