Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №127/33432/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33432/25

Провадження № 2/127/7519/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ум Факторинг» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту №1573211 від 16 червня 2024 року в розмірі 14 730,00 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 16 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» на ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №1573211, відповідно до умов якого відповідач отримав 3000,00 грн шляхом перерахування на його платіжну картку та зобов`язався їх повернути, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Даний договір було укладено за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний додаток. Зазначає, що електронна ідентифікація відповідача (клієнта) здійснювалася при його вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до умов укладеного договору строк кредиту - 360 днів, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів, процентна ставка - 1,5% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. Позивач вказує, що ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі та в строк, визначений в умовах договору.

18 грудня 2024 року між позивачем та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу №18/12/24, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі й до ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №1573211 від 16 червня 2024 року.

Відповідачем невиконані належним чином кредитні зобов`язання, його заборгованість становить 14 730,00 грн, з яких: 3000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 11730,00 грн - прострочена заборгованість за відсотків. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором споживчого кредиту №1573211 від 16 червня 2024 року в розмірі 14 730,00 грн та 2422,40 грн судового збору.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2025 року витребувано додаткові докази.

Справа розглядається (сформована та зберігається) в змішаній формі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, які врегульовані нормами ст. 526, 530, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Судом установлено, що 16 червня 2024 року відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про суму кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

В цей же день, 16 червня 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № №1573211 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (надалі - договір №1573211 від 16 червня 2024 року).

Договір №1573211 від 16 червня 2024 року з додатком №1 (Графік платежів) до нього та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. 1.4.1. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.

За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 1,425 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 16.07.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів; знижка споживачу від товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача; протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 1,5 % в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1.49 % в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 16200,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 16132,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 9089,90 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8564,92 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19200 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 19132.5 грн.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 16 червня 2024 року. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступний календарний день, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов`язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідач, шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Селфі Кредит», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір, акцептувавши пропозиції товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір є таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій форм, та у сторін відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які визначені цим договором.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав.

Як вбачається із повідомлення ТОВ «Пейтек», яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ «Селфі Кредит» за договором від 03 травня 2023 року, зокрема 16 червня 2024 року успішно перераховано кошти в сумі 3 000, 00 гривень за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 .

Такий спосіб надання кредиту визначено умовами кредитного договору та вказаний платіжний засіб - платіжна картка № НОМЕР_1 був вказаний позичальником у кредитному договорі.

На виконання вимог ухвали суду АТ «А-Банк» повідомлено, що банківська карта № НОМЕР_1 була емітована на ім`я ОСОБА_1 , та підтверджено зарахування 16 червня 2024 року на дану карту 3 000,00 грн.

Взявши до уваги повідомлення АТ «У-Банк» від 12 грудня 2025 року, інформація з якого узгоджується із вищевказаним повідомлення ТОВ «Пейтек», суд дійшов висновку про підтвердження виконання кредитодавцем умов кредитного договору про перерахування коштів.

Наразі відповідачем не спростовано факт отримання ним кредитних коштів за вказаним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» відступило, а ТОВ «Ум Факторинг» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і за договором №1573211 від 16 червня 2024 року.

Відповідно до п.6.2.3 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора після підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників за формою Додатку 2 цього договору та виконання фактором вимог пункту 7.2 цього договору.

Згідно з п. 7.2 цього договору фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена в п. 7.1 цього договору (2 528 538, 65 грн), на вказаний у реквізитах цього договору рахунок, протягом двох днів з дати підписання сторонами цього Договору.

Факт оплати здійснення відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією №201 від 19 грудня 2024 року. Сторонами цього договору підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі реєстру боржників від 18 грудня 2024 року до договору факторингу.

Тобто, ТОВ «УМ Факторинг» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Відповідно до витягу з акту приймання - передачі реєстру боржників до договору факторингу №18/12/24 від 18 грудня 2024 року, ТОВ «УМ Факторинг» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №1573211 від 16 червня 2024 року, загальна сума заборгованості - 14 730,00 грн.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять відомостей про повідомленням про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості, однак це не є підставою для відмови в позові.

Верховний Суд в постанові від 07 лютого 2018 року в справі № 2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідач не виконав свого зобов`язання, платежів для погашення заборгованості не здійснив ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит». Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань виникла заборгованість у розмірі 14 730,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 730,00 грн - заборгованість за відсотками.

Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. При цьому суд звертає увагу, що розмір заборгованості по відсоткам визначний з урахування положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що відповідач не виконав умови договору та не повернув у строк, встановлений в договорі, отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням вищенаведеного, неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ 40274286, заборгованість за договором №1573211 про надання споживчого кредиту від 16 червня 2024 року в розмірі 14 730,00 грн, а також 2422, 40 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ризька, 73-г, офіс 7/1,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: