Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №152/214/21 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Суд: Шаргородський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №152/214/21

Суддя: Роздорожна А. Г.

Справа № 152/214/21

2/152/2/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 січня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

після закінчення судового засідання, ухвалив додаткове рішення про наступне:

у с т а н о в и в:

1. Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя задоволено частково; визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1 та здійснено його поділ, а саме: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 , в свою чергу за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат призначено на 5 січня 2026 року на 15-00 год.

2. 27 листопада 2025 року від представника позивача - адвоката Корнійчука Д.А. надійшла заява про стягнення судових витрат, у якій він просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 135397 грн (а.с.94-99, том 4).

3. 8 грудня 2025 року від представника відповідачки - адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява, у якій він просив відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення судових витрат (а.с.150-151, том 4).

4. 5 січня 2026 року від представника відповідачки - адвоката Корнійчука С.А. надійшла заява, у якій він просив стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правову допомогу в розмірі 19000 грн, окрім цього просив судове засідання, що призначене на 5 січня 2026 року на 15-00 год, проводити без його участі (а.с.161, том 4).

5. Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

6. Дослідивши матеріали, які стосуються судових витрат, суд дійшов таких висновків.

7. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

8. Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

9. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

11. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

12. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

13. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

14. У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

15. Судом встановлено, що представництво позивача в судових засіданнях здійснював адвокат Корнійчук Д.А., що також підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1027006 від 3 березня 2025 року.

16. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги №17 від 11 січня 2021 року, копію договору про надання правничої допомоги №б/н від 1 травня 2025 року, копію договору про надання правничої допомоги №12-Б від 3 березня 2025 року, копії квитанцій, копію акту наданих послуг надання правової допомоги №08 від 7 липня 2021 року, копії виписок, копії актів наданих послуг №02 від 11 січня 2021 року, копію акту наданих послуг №б/н від 28 травня 2021 року, копію акту наданих послуг №12/07/25-1 від 12 липня 2025 року, копію акту наданих послуг №01-Б від 8 травня 2025 року, копію акту наданих послуг №15/10/25-1 від 15 жовтня 2025 року, копію акту наданих послуг №18/03/25-1 від 18 березня 2025 року, копію розрахунку вартості експертизи.

17. Представництво інтересів відповідачки в цій справі здійснював адвокат Корнійчук С.А., що підтверджується також ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1016356 від 28 липня 2021 року.

18. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник відповідачки надав суду копію приймання-передачі адвокатських послуг від 31 грудня 2025 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера, копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 27 липня 2021 року.

19. При визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

20. Окрім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

21. Таким чином встановлено, що позивачем та відповідачкою були понесені судові витрати по сплаті за надання правничої допомоги. Ці витрати пов`язані з розглядом справи, та є пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.

22. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

23. З огляду на все вищевикладене та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн, а з позивача на користь відповідачки слід стягнути 10000 грн судових витрат на правничу допомогу. Окрім цього, з відповідачки на користь позивача слід стягнути вартість проведеної судової експертизи, яка склала 18877 грн (а.с.146, том 3).

24. Частиною першою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

25. При подачі даного позову до суду позивач сплатив 1816 грн судового збору, що підтверджується квитанціями № 0.0.2020297830.1 від 18 лютого 2021 року на суму 908 грн та квитанцією №0.0.2020298706.1 від 18 лютого 2021 року на суму 908 грн (а.с.68, 69, том 1). Окрім цього, позивач також сплатив 454 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову (а.с.81, том 1)

26. Тому, з відповідачки, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме на суму 1589 грн.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника позивача - адвоката Корнійчука Дмитра Анатолійовича про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 70000 (сімдесяти тисяч) грн, судові витрати за проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи в розмірі 18877 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1589 (тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн.

3. Заяву представника відповідачки - Корнійчука Сергія Анатолійовича про стягнення судових витрат задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) грн судових витрат на правничу (правову) допомогу.

На додаткове рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду складено 5 січня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Корнійчук Дмитро Анатолійович, що знаходиться по вул. Мишуги Олександра, 10 в м. Київ, 02141, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1514 від 5 липня 2018 року, що видане Радою адвокатів Закарпатської області на підставі рішення №675 від 29 червня 2018 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1027006 від 3 березня 2025 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід.№ НОМЕР_4 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович, який знаходиться по вул. Соборна, 8, а/с 258, м. Вінниця, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000224 від 24 січня 2018 року, що видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №1 від 24 січня 2018 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1016356 від 28 липня 2021 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua