Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №128/5366/25
Суддя: Карпінська Ю. Ф.
Справа № 128/5366/25
ПОСТАНОВА
06 січня 2026 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши адміністративний матеріал, що поданий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
31.12.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області подано адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, 01.01.2026, 02.01.2026, «Призначення не відбулося. Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. Деталі наведені в лозі протоколу призначення».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026, головуючим суддею визначено суддю Карпінську Ю.Ф.
Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, зареєстрованої в МЮ України 27.07.2016 за № 1046/29176.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 6 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, зареєстрованої в МЮ України 27.07.2016 за № 1046/29176, у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.
У порушення вимог ст. 256 КУпАП та п. 6 вищевказаної Інструкції в протоколі про адміністративне правопорушення №1415 від 27.11.2025 не зазначено час вчинення правопорушення (лише зазначено «триваюче, встановлене актом №35163/02-32-07-03/36605884 від 27.11.2025»).
Адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 163-1 КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими у дату порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 (справа № 487/2854/17), Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 (справа № 804/401/17) зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення №1415 від 27.11.2025, « ОСОБА_1 вчинила правопорушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме: в поданій декларації завищено показник в рядку 20.2.1 (сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) за вересень 2025 року на суму 648 671 грн та знижено показник в рядку 21 декларації (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) за вересень 2025 року на суму 648 671».
Правопорушення з формальним складом, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку, а тому дії, що ставляться у вину ОСОБА_1 не можуть бути триваючими.
Тобто у даному випадку датою вчинення правопорушення є день подання зазначеної у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення декларації.
Крім того, слід зазначити, що у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Таким чином, акт перевірки, не може сам по собі слугувати достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, недоліки матеріалу про адміністративне правопорушення перешкоджають суду розглянути його у відповідності до вимог КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою Пленуму №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернув увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Вважаю за необхідне повернути адміністративний матеріал, що поданий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП для належного оформлення.
Керуючись статтями 251, 278, 283 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Адміністративний матеріал, що поданий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - повернути для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua