Постанова від 01 січня 2026 р. у справі №459/540/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/540/25 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю. Д.

Провадження № 33/811/1976/25 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Пащука Артема Ігоровича на постанову судді Шептицького міського суду Львівської області від 2 грудня 2025 року,

з участю захисника правопорушниці ОСОБА_1

- адвоката Пащука А.І.,

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Перун Я.Ю.

в с т а н о в и в:

цією постановою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно постанови судді 03 лютого 2025 року об 08:28 годині на автодорозі Жовква - Шептицький 136 км 103 м ОСОБА_1 керуючи автомобілем BMW X1 н.з. НОМЕР_1 не врахувала дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги на повороті не впоралася з керуванням, виїхала на зустрічну смугу та скоїла зіткнення з автомобілем Chevrolet н.з НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушила п.п.11.4,11.3.ПДР, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 - адвокат Пащук А.І. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам законодавства. Вважає, що суддя районного суду прийшла до помилкового висновку, так як, неповно та не всебічно дослідила обставини справи, не взяла до уваги висновок експерта та письмові пояснення, які долучені ними до матеріалів справи. Зазначає. що у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не розкрито суті правопорушення, передбаченого п.п.11.4, 11.3 ПДР України. Звертає увагу на те, що автомобіль ОСОБА_1 був у технічно-справному стані, водій застосувала зменшення швидкості, а в подальшому гальмування, однак, зіткнення сталося в результаті раптового заносу автомобіля на зустрічну смугу.

Просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши виступ захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Пащука А.І. про задоволення апеляційної скарги, думку представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Перун Я.Ю. про залишення постанови місцевого суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 11.3 ПДР України виїзд на смугу зустрічного руху на дорогах з однією смугою в кожному напрямку дозволяється лише для обгону, об`їзду перешкоди, або зупинки/стоянки біля лівого краю проїзної частини (у населених пунктах), якщо це не заборонено розміткою/знаками, але водії зустрічного напрямку мають пріоритет, пам`ятаючи про небезпеку.

Відповідно до п. 11.4 ПДР України розташування транспортних засобів на дорогах з двостороннім рухом, що мають щонайменше дві смуги в одному напрямку: він забороняє виїжджати на зустрічну смугу, якщо ви не виконуєте обгін, об`їзд, поворот ліворуч чи розворот, і вимагає займати крайню праву вільну смугу, якщо немає перешкод, щоб покращити організацію руху та уникнути блокування лівої смуги, наголошуючи на безпеці та дотриманні логіки правил.

Так, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об`єктивно з`ясувала та дослідила всі обставини справи і докази у ній, дала їм належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Поряд з цим, суддя районного суду вірно зазначила, що, відповідно до пункту 1.10 ПДР терміни, що наведені у цих вимогах, мають таке значення «дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан»; «дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом»; п.1.5. ПДР «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ….. не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху...» Пункт 2.3.6 ПДР: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі». Пункт 12.1. ПІДР: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Отже, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду, враховуючи вищенаведене, а також те, що водієм автомобіля марки «BMW XI», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , як учасником дорожнього руху, який повинен був керуватися вимогами пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, не були виконані вказані вимоги, що призвело до втрати поперечної стійкості автомобіля BMW X1 н.з. НОМЕР_1 та знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, прийшла до вірного переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Що стосується покликань адвоката Пащука А.І. про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч.2 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов як: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на зазначене, закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Поряд з цим, відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі прийняття постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, апеляційний суд приходить до переконання, що суддею місцевого суду обґрунтовано встановлено вину ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Пащука А.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Шептицького районного суду Львівської області від 2 грудня 2025 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.