Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення
Дата: 04 січня 2026 р.
Справа: №461/10719/25
Суддя: Радченко В. Є.
Справа №461/10719/25
Провадження №3/461/121/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 139 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17.11.2025 року о 19 год. 40 хв. за адресою м. Львів, вул. Бр. Рогатинців, 3, будучи інженером ІТ АТ «Галнафтогаз» створив перешкоду для дорожнього руху, не вжив необхідних заходів, щодо її усунення та попередження учасників руху про небезпеку що виникла, а саме під час руху транспортного засобу Volkswagen Atlas, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , створено перешкоду для дорожнього руху (підняття боларда), що стало супутньою причиною ДТП із завданням матеріальних збитків, чим порушив п. 1.5 ПДР України – неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у його відсутності суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, беручи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Потерпілий в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення у додатку «Viber», що підтверджується довідками про доставку повідомлення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 541554 від 15.12.2025 року; схемою місця ДТП, яка сталася 15.12.2025 року, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , листом ЛКП в.о. директора «Муніципальна варта» № 3079 від 04.12.2025 року, відповідно до якого відповідальною особою за належне утримання та обслуговування болардів (зокрема й боларда за адресою: АДРЕСА_2 ) є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 139 КУпАП, тобто невжиття необхідних заходів щодо усунення перешкод для дорожнього руху та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 139 КУпАП.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 139 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України 665,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя В.Є. Радченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua