Вирок від 05 січня 2026 р. у справі №331/2330/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

06.01.2026

Справа № 331/2330/25

Провадження № 1-кп/331/299/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025082010000035 від 04.04.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має незакінчену вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, який має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 2012 року народження та ОСОБА_5 2010 року наодження, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України

за участі

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника

ОСОБА_9, І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом доведеним.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2023 у справі №331/2897/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.

Крім того, одночасно із адміністративним стягненням, на підставі ст. 39-1 КУпАП вищевказаною постановою ОСОБА_3 , як особу, яка вчинила домашнє насильство, направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Із вказаним рішенням суду, умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників ОСОБА_3 04.03.2025 був належним чином ознайомлений спеціалістом управління по роботі з молоддю та сім`єю Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради.

04.03.2025 ОСОБА_3 особисто отримано повідомлення від Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для кривдників, що засвідчено його особистим підписом. Відповідно до вказаного повідомлення, ОСОБА_3 як особі, яка вчинила домашнє насильство, необхідно з`явитися 07.03.2025 о 16:00 годині до ФОП « ОСОБА_8 » за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що його на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2023 направлено до Запорізької міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи реальну можливість дотримуватись обов`язків, покладених на нього судом, будучи ознайомлений із умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України, 07.03.2025, 14.03.2025, 21.03.2025, 28.03.2025, 04.04.2025, 11.04.2025 не прибув до ФОП « ОСОБА_8 » для проходження програми для кривдників.

Своїми діями, які полягали в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників, яка передбачена Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», свідомо ігнорував виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2023 у справі № 331/2897/23, яка є обов`язковим до виконання, тим самим підривав авторитет органів правосуддя України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

ІІ. Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. Підтвердив, що рішенням суду у справі про адміністративне правопорушення його було направлено для проходження програми для кривдників. Пояснив, що його відвозили у район вулиці 12 квітня, де йому під відеозапис роз`яснювали про обов`язок пройти програму для кривдників, надали адресу проходження програми та контактний телефон. У зв`язку із працевлаштуванням, для проходження програми він не з`являвся, із проханням про зміну часу або дат проходження програми також не звертався. На запитання прокурора підвередив, що його попереджали про кримінальну відповідність за ухилення від проходження програми.

Щиро кається.

У судових дебатах обвинувачений просив суворо його не карати.

Захисник у судових дебатах не заперечував винуватості ОСОБА_3 у інкримінованому правопорушенні, однак просив врахувати дані, що його характеризують, той факт, що він щиро покаявся у вчиненні кримінального правопорушення, , тому просив призначити мінімальне покарання за вказаною статтею.

IІІ. Дослідженні докази.

На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи. Обвинувачений також підтвердив, що йому зрозуміло, що він обвинувачується у умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, також підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.

За обставин, викладених у обвинувальному акті, зважаючи на той факт, що прокурор, захисник та обвинувачений, не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд ухвалив проводити розгляд справи відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю.

ІV. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Вказане діяння згідно положень ст. 12 КК України є проступком.

V. Призначення покарання.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, на психіатричному обліку не перебуває, має місце реєстрації та проживання, перебуває у фактично шлюбних відносинах, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно працевлаштований, є особою відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимою.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України, судом встановлені наступні пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені. Зазначена у обвинувальному акті обставина - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, суперечить об`єкту інкримінованого проступку.

У судових дебатах прокурор та сторона захисту вважали за можливе призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Санкцією ст. 390-1 КК України передбачене покарання у вигляді пробаційного нагляду або обмеження волі.

Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали, які характеризують обвинуваченого, його ставлення до скоєного, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду, що зможе сприяти досягненню мети покарання. Визначаючи термін пробаційного нагляду, суд вважає, що він може бути мінімальним у межах санкції статті.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Клопотань про зміну, застосування чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження до суду не надходило.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік

Відповідно до правил ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ: диск із відеозаписом ознайомлення ОСОБА_3 із постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1