Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №303/5927/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5927/25

2/303/2144/25 Номер стат. звіту - 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.

при секретарі Лукач К.М.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що 19 червня 2023 року в місті Мукачево сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Mazda CX-5, яким керувала Позивачка, та коня, власником якого, як стверджує Позивачка, є Відповідач ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення транспортний засіб Позивачки зазнав механічних пошкоджень.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, постановою Мукачівського міськрайонного суду від 08.08.2023 р., залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.11.2024 р., склад адміністративного правопорушення у діях Позивачки встановлений не був, що, на переконання Позивачки, виключає її вину у спричиненні ДТП та підтверджує, що єдиною причиною пошкодження майна стала безконтрольна поведінка тварини, яка належить Відповідачу.

Просить стягнути з Відповідача 391 822,30 грн на відшкодування матеріальної шкоди, розмір якої підтверджується Звітом про оцінку вартості майнової шкоди, а також 150 000,00 грн на відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зазначає, що внаслідок ДТП та необхідності відновлення своїх порушених прав, їй завдано значних моральних страждань, що виявилися у тривалому вимушеному користуванні громадським транспортом та таксі; постійному відчутті хронічного стресу та внутрішнього сум`яття, через яке вона втратила здатність самостійно сідати за кермо; значних витратах часу та зусиль на участь у судових процесах та забезпечення життєдіяльності.

Відповідач позов не визнає. Стверджує, що він не винен у ДТП і не є власником коня, який спричинив аварію. Посилається на висновок експерта, згідно з яким Позивачка (водій MAZDA CX-5) мала технічну можливість уникнути наїзду шляхом екстреного гальмування, але порушила п. 12.3 ПДР. Зазначає, що звіт про оцінку матеріального збитку є необґрунтованим, оскільки він не підтверджує фактично понесені Позивачкою витрати на ремонт автомобіля. Вважає, що стягнення повної вартості КТЗ призведе до безпідставного збагачення Позивачки.

Щодо немайнової шкоди вказує, що довідки лікарів про тривожність та інші діагнози Позивачки не доводять прямого причинно-наслідкового зв`язку між діагнозом та наслідками ДТП. Вважає заявлену суму компенсації моральної шкоди такою, що є шаблонною та перебільшеною.

Позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження заявлених вимог Позивачка надала:

Документи, що встановлюють факт ДТП, відсутність вини Позивачки (преюдиціальні факти) та наявність підстав для відповідальності Відповідача

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 045384 від 19.06.2023 р. за ст. 124 КУпАП, що фіксує факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Mazda CX-5 (водій ОСОБА_1 ) та наїзд на тварину (коня).

Постанова судді Мукачівського міськрайонного суду від 08 серпня 2023 року, якою провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та встановлено, що кінь вискочив несподівано на проїжджу частину, і Позивачка не мала технічної можливості уникнути зіткнення.

Постанова Закарпатського апеляційного суду від 08 листопада 2024 року, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Відповідача ОСОБА_3 та без змін рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд підтвердив відсутність вини Позивачки та наголосив на тому, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечувати безпеку оточуючих і майна, відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Отже, згідно з матеріалами справи, причиною ДТП стало зіткнення автомобіля, яким керувала Позивачка, із конем, який несподівано вибіг на проїжджу частину.

Суд відхиляє доводи Відповідача про порушення Позивачкою п. 12.3 ПДР та посилання на висновки судової авто-технічної експертизи як необґрунтовані та спростовані матеріалами справи, що мають преюдиціальне значення. Суди першої та апеляційної інстанції критично оцінили висновки наданої Відповідачем судової авто-технічної експертизи й прийшли до висновку про невинуватість Позивачки через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення та наявність вини Відповідача (як власника коня, що спричинив небезпеку), що є достатньою підставою для покладення на нього деліктної відповідальності.

Таким чином, суд виключає наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (чи бездіяльністю) Позивачки як водія та настанням майнової шкоди.

Матеріально-правова відповідальність Відповідача ґрунтується на наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення: шкоди, протиправної поведінки (бездіяльності), причинно-наслідкового зв`язку та вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ЦК України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих осіб і майна, а також не допускати порушень прав та законних інтересів інших осіб. Безконтрольне перебування коня на проїжджій частині, що стало причиною зіткнення, є прямим порушенням цього обов`язку.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи власником коня, що підтверджується його поясненнями у справі про адміністративне правопорушення та паспортом коня серії НОМЕР_1 , є особою, яка утримувала тварину на момент ДТП.

Відповідно до спеціальної норми – ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», шкода, заподіяна майну фізичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Таким чином, протиправна бездіяльність Відповідача (неналежне утримання тварини) та прямий причинно-наслідковий зв`язок між цією бездіяльністю (вибіг коня на дорогу) та завданою шкодою автомобілю Позивачки є встановленими. Відповідач, як власник тварини, несе матеріально-правову відповідальність за завдану шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Оцінюючи доводи Відповідача про необхідність застосування положень ст. 1193 ЦК України, суд не вбачає в діях водія ознак грубої необережності, оскільки її дії відповідали вимогам ПДР, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Раптова поява тварини на проїзній частині в темну пору доби була об`єктивно непередбачуваною, що виключало для водія технічну можливість уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування. Відтак, підстави для зменшення розміру відшкодування через поведінку самої потерпілої відсутні

Документи, що підтверджують майнову шкоду та її розмір

Технічний паспорт на автомобіль Mazda CX-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджує право власності Позивачки на пошкоджений транспортний засіб і його технічні дані (2012 року випуску, бензин, легковий універсал).

Звіт про оцінку вартості майнового збитку № 20.25 від 08.05.2025 р., згідно з яким вартість матеріального збитку (ринкова вартість КТЗ), яка підлягає відшкодуванню, становить 391 822,30 грн. Вартість відновлювального ремонту (430 069,42 грн) перевищує ринкову вартість КТЗ до ДТП, що свідчить про економічну недоцільність ремонту та підтверджує, що матеріальний збиток дорівнює повній вартості автомобіля.

Твердження Відповідача про недопустимість як доказу цього Звіту з огляду на закінчення строку дії сертифікату суб`єкта оціночної діяльності (№ 920/21 дійсний до 21.12.2024 р.) суперечать положенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно з якими сертифікат суб`єкту оціночної діяльності видається строком на три роки (ст. 19). Сертифікати суб`єктів оціночної діяльності, строк дії яких закінчився під час дії воєнного стану, є чинними до спливу трьох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні (пункт 7 Прикінцевих положень).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода відшкодовується в повному обсязі. Розмір збитків, завданих пошкодженням майна, визначається згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, як реальні збитки та упущена вигода.

Оскільки Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували або ставили під сумнів висновки Звіту про оцінку, суд вважає доведеним розмір матеріальної шкоди у сумі 391 822,30 грн.

Водночас, як убачається зі Звіту про оцінку вартості майнового збитку, вартість транспортного засобу після ДТП становить 122 311,30 коп.

З огляду на те, що ремонт автомобіля Позивачки визнано економічно необґрунтованим (витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП) транспортний засіб вважається знищеним.

У судовому засіданні Позивачка виявила бажання залишити за собою залишки транспортного засобу, а Відповідач не заявив про передачу йому пошкодженого майна після повного відшкодування його вартості.

За таких обставин, власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, що у цій справі становить 269 511,30 грн.

Суд відхиляє доводи Відповідач про необхідність надання квитанцій за фактично проведений ремонт, оскільки вони базуються на хибному тлумаченні норм матеріального права.

Встановлена спеціалістом-автотоварознавцем економічна недоцільність відновлення автомобіля змінює правову природу відшкодування. У такому разі об`єктом компенсації є не вартість ремонтних робіт, а ринкова вартість майна, яку власник втратив унаслідок делікту.

Відсутність платіжних документів на підтвердження вартості ремонту не впливає на доведеність шкоди, оскільки при фізичному знищенні КТЗ обов`язок Відповідача полягає у виплаті грошового еквівалента вартості знищеного майна, а не в оплаті фактично наданих сервісних послуг.

Твердження Відповідача про те, що ризик недоведення розміру збитків лежить виключно на Позивачці через ненадання чеків, є безпідставним. Позивачкою виконано обов`язок із доказування шляхом надання Звіту про оцінку майнової шкоди, який відповідає вимогам закону.

Доводи представника Відповідача про те, що Звіт про оцінку майнової шкоди є неналежним доказом через проведення оцінки без фізичного огляду автомобіля спеціалістом є неспроможними, оскільки з тексту Звіту про оцінку вбачається, що під час її проведення спеціалістом складено Акт огляду колісного транспортного засобу на 3 арк. та виготовлено фототаблицю пошкоджень КТЗ на 11 арк.

Згідно з принципом змагальності, якщо Відповідач не погоджується з визначеним розміром шкоди, саме на нього покладається обов`язок надати контр-докази або клопотати про призначення судової експертизи. Відповідач своїм процесуальним правом на спростування розміру шкоди не скористався, а тому саме він несе ризик наслідків невчинення цієї процесуальної дії. Суд не «допомагає» стороні Позивача, про що застерігає Відповідач а оцінює наявні в справі докази за відсутності їх належного спростування іншою стороною.

Суд відхиляє заперечення Відповідача щодо необхідності врахування зносу деталей та недопустимості покращення майнового стану Позивачки, оскільки у випадку фізичного знищення транспортного засобу (ч. 2 ст. 1192 ЦК України) об`єктом відшкодування є ринкова вартість активу, а не вартість його відновлення. Оскільки ринкова вартість автомобіля на момент ДТП вже включає в себе його природний знос (пробіг, рік випуску, технічний стан).

Таким чином, стягнення різниці між ринковою вартістю авто до пригоди та вартістю його залишків повністю реалізує принцип повного відшкодування шкоди, не призводячи до безпідставного збагачення Позивачки.

Посилання Відповідача на коефіцієнт зносу деталей суд вважає неприйнятними, оскільки при визначенні шкоди як втрати ринкової вартості майна (через його фактичне знищення) окреме вирахування зносу запчастин не передбачено законом та суперечить суті оцінки майнового збитку».

Документи щодо моральної (немайнової) шкоди

Консультації психіатра (від 18.10.2024 р. та 18.06.2025 р.), що фіксують скарги Позивачки на тривожність, порушення сну, пролонговану ситуативну реакцію на стрес та почуття страху, які вона пов`язує з перенесеною ДТП.

Огляд сімейного лікаря від 09.07.2024 р., що фіксує скарги на болі у хребті та загострення діагнозу ревматоїдний артрит, які Позивачка також пов`язує з наслідками ДТП.

Довідка Комунального закладу «Мукачівський професійний політехнічний коледж» від 16.07.2025 р. свідчить про те, що Позивачка працює викладачем та разом із заявою до Мукачівського міського голови підтверджує її доводи про вимушене користування громадським транспортом і значні незручності у життєдіяльності внаслідок відсутності автомобіля.

Вимога про відшкодування моральної шкоди обґрунтована Позивачкою такими обставинами:

– значні незручності та зміна звичного укладу життя, пов`язані з втратою транспортного засобу, що був у користуванні. Це виявилося у вимушеному користуванні громадським транспортом, послугами таксі для поїздок на роботу викладачем та для забезпечення життєдіяльності.

– душевні страждання, які виникли безпосередньо внаслідок травматичної події (ДТП) та її наслідків: діагностована пролонгована ситуативна реакція на стрес (консультація психіатра), що супроводжується тривожністю, порушенням сну та страхом самостійно сідати за кермо; скарги на загострення болю в хребті та кінцівках (ревматоїдний артрит), які Позивачка пов`язує з пережитим стресом та зміною фізичного режиму.

– витрати часу та зусиль на збір доказів, проведення оцінки майна та захист своїх порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода підлягає відшкодуванню.

Суд виходить із загальнолюдського розуміння того, що будь-яка дорожньо-транспортна пригода, яка загрожує життю та здоров`ю людини, а також призводить до суттєвого пошкодження приватного майна, беззаперечно викликає душевні та емоційні страждання у особи, якій ця шкода завдана, так само як і порушення звичного укладу життя внаслідок втрати автомобіля.

Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди є презумптивним і не потребує доведення спеціальними експертними висновками, оскільки випливає із самого факту порушення майнового права та психотравматичної події, пов`язаної з ризиком для життя.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути визначений не лише на підставі факту пошкодження майна, але й на підставі комплексу об`єктивних наслідків, які виникли внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача (власника тварини). До таких виняткових обставин належать:

– повна втрата транспортного засобу (через економічну недоцільність ремонту), що є значно глибшою майновою втратою, ніж часткове пошкодження;

– об`єктивно підтверджений тривалий психологічний розлад (пролонгована ситуативна реакція на стрес), зафіксований лікарем-психіатром. Це виводить заподіяну шкоду за межі звичайних душевних переживань;

– значне та тривале порушення звичного укладу життя Позивачки, що вплинуло на її професійну діяльність як викладача та соціальну адаптацію.

Водночас суд, керуючись ч. 3 ст. 23 ЦК України і принципами розумності та справедливості, вважає за необхідне частково задовольнити вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Суд не бере до уваги як окремий чинник, що збільшує обсяг моральної шкоди, зусилля, покладені Позивачкою на вжиття заходів судового захисту та оформлення документів (проведення оцінки), оскільки це є звичайним наслідком реалізації конституційного права на судовий захист.

Суд також відхиляє доводи Позивачки про прямий причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та загостренням її хронічних захворювань (ревматоїдного артриту, болі у хребті), оскільки такі доводи не підтверджені висновком судово-медичної експертизи. Медичні довідки лише фіксують суб`єктивні скарги Позивачки, але не є експертним підтвердженням причинного зв`язку.

Керуючись вимогами розумності, справедливості та співмірності (ст. 23 ЦК України), та з огляду на необхідність достатньої компенсації за перенесені страждання, суд вважає розумним та справедливим стягнення моральної шкоди у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Документи щодо судових витрат:

Квитанція про сплату судового збору у розмірі 6 346,22 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Договір № 5 від 07.04.2025 р., Акт виконаних робіт від 08.05.2025 р. та Платіжна інструкція № 1.117998611.1 від 14.04.2025 р. які підтверджують замовлення та виконання робіт з оцінки КТЗ, а також оплату роботи спеціаліста, вартість яких становить 5 000,00 грн.

Витрати на проведення професійної оцінки майнової шкоди є судовими витратами в розумінні (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату робіт залученого Позивачкою спеціаліста є співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (ч. 7 ст. 139 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги майнового характеру (щодо відшкодування майнової та моральної шкоди) задоволено частково на загальну суму 309 511,30 грн, що становить 57,12% від ціни позову (541 822,30 грн), судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

З огляду на це з Відповідача на користь Позивачки підлягають стягненню 3 624,96 грн судового збору та 2856 грн витрат на послуги спеціаліста-оцінювача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 269 511 (двісті шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 30 копійок на відшкодування майнової шкоди, 40 000 (сорок тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, 3 624 (три тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 96 копійок на відшкодування судового збору та 2856 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) гривень на відшкодування витрат з оплати роботи спеціаліста.

Залишки автомобіля Mazda CX-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити у власності ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 06.01.2026 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко