Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №705/2743/24 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2743/24

2/705/243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.11.2019 шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 01.12.2023 він разом з своєю донькою проживає окремо від ОСОБА_2 в орендованій ним квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки він проживає разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька знаходиться повністю на його утриманні, мати дитини ОСОБА_2 участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки взагалі не приймає, вважає за доцільне просити суду стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 .

Відповідач участі в утриманні дитини не бере, така ситуація є неприйнятною, оскільки дитина потребує постійної фінансової підтримки. Щомісячного він витрачає на утримання дитини значні кошти, зокрема на продукти харчування, лікування, на одяг і взуття дитини, на розвиток дитини тощо. Тому вважає за необхідне просити суд призначити стягнення з відповідача аліментів на дитину в розмірі від усіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу подання позовної заяви до суду і до досягнення повноліття дитини.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у визначений строк з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подала.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батьком – ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 . Актовий запис № 211 від 06.04.2007.

Згідно договору оренди квартири у приватної особи б/н від 25.11.2023, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , позивач є орендарем двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду з заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно правовому висновку Верховного Суду, що сформований у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (стягнення аліментів на утримання дитини), однією з основних обставин, що підлягає доказуванню, є проживання дитини саме з тим із батьків, який звертається до суду з позовом про стягнення аліментів.

Як встановлено судом, батьками ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання доньки, в обґрунтування своїх вимог додав акт від 02.05.2004, складений від імені мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зазначається про факт проживання позивача разом з дочкою.

Суд не бере до уваги зазначений акт та не може врахувати його як доказ, оскільки такий документ не складений та не посвідчений уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, або ж у інший передбачений законом спосіб. Так документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, може бути довідка або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Щодо зазначених в наданому позивачем акті осіб, як мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 , то будь-яких належних доказів проживання таких осіб до акту не додано. Більш того, для підтвердження таких обставин, позивачем до суду не подавалось заяв чи клопотань про необхідність допиту в якості свідків по справі осіб, зазначених в акті від 02.05.2023.

Отже, за встановлених обставин, позивач не надав належних та допустимих доказів спільного проживання разом із донькою на момент звернення до суду з даним позовом, а отже не довів права на звернення з позовом про стягнення аліментів та на отримання ним аліментів, як тим з батьків, з ким проживає дитина.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та в задоволенні позову судом відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 181 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський