Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 січня 2026 р.
Справа: №504/5149/25
Суддя: Якимів А. В.
Справа № 504/5149/25
Номер провадження 3/504/83/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 06.11.2025 року о 21.00 год. за адресою: траса Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 521 км+700м, ОСОБА_1 керував автомобілем Рено, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції «Барбовалу». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненому правопорушенні визнав, проте вказав, що керував транспортним засобом вимушено, оскільки незадовго до події захворіла його собака, яка проковтнула еспандер, і він 06.11.2025 року їхав її обстежувати до клініки у м. Одесу. 07.11.2025 року собаці зробили оперативне втручання і вона одужала. При цьому, іншими засобами пересування він скористатися не міг, оскільки послуга таксі з його села с. Старі Шомполи Одеського району, де він проживав, була дуже дорога. До поїздки він вживав заспокійливе «Барбовал», оскільки перебував у стресовому стані через хворобу собаки.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513151 від 14.11.2025 року, який був складений за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній, будучи повідомленим про необхідність з`явитись до підрозділу патрульної поліції для розгляду вчиненого ним правопорушення, не з`явився;
- довідкою НПУ про отримання (неотримання) особою посвідчення водія;
- довідкою НПУ про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно змісту якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;
- висновком №002513 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного 06.11.2025 року о 21.40 годині, згідно змісту якого ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів - барбовалу;
- повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 06.11.2025 року для розгляду 14.11.2025 року вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке особисто підписано останнім;
- відео записами з ПВР, на яких зафіксовано встановлення обставин працівниками поліції після зупинки транспортного засобу, а також пропозиції працівника поліції ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом – Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 , є склад правопорушення визначеного частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів ОСОБА_2 , про те, що він вчинив правопорушення вимушено, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
В ході судового розгляду судом не встановлено, що ОСОБА_1 діяв задля усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, і не було інших засобів усунути завдану шкоду, а також, що завдана шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
При цьому, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Як на крайню необхідність ОСОБА_1 мотивував необхідністю оперативного втручання його собаці, яка не задовго до події правопорушення проковтнула еспандер, проте жодних доказів того, що він не міг доставити собаку до лікувального закладу не перебуваючи за кермом автомобіля суду надано не було. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту можливості використати послуги таксі, незважаючи на те, що така послуга була досить коштовною.
Крім того, загроза має бути наявною, тобто на момент скоєння дій, якими заподіюється шкода суспільним інтересам, вже має реально виникнути небезпека, на запобігання якої розраховані ці дії. Заподіяння шкоди для усунення можливої майбутньої небезпеки не є обставиною, яка усуває відповідальність.
З дослідженого судом відеозапису, вбачається, що собака, який перебував у автомобілі Рено, не виявляв будь-яких ознак загрози його життю, спокійно сидів на сидінні автомобіля, що свідчить про відсутність в час проїздки ОСОБА_1 , небезпеки, що може усунути відповідальність останнього.
Зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,6 грн.
Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок..
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до особи може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua