Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №750/11722/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/11722/25 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т.С.

Провадження № 33/4823/44/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , адвокат,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 13 серпня 2025 року, о 17 год. 40 хв., у місті Чернігові, по проспекту Миру, 61, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що місцевим судом не були в повному обсязі дотримані вимоги ст.ст. 245, 268, 280 КУпАП та не досліджені всі докази. В обґрунтування скарги посилається на те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведено з грубим порушенням Інструкції, зокрема з порушенням пунктів 11 та 12 розділу ІІІ Інструкції, яка чітко вказує на перелік допустимих біологічних середовищ та можливість взяття крові у разі неможливості інших зразків. Це в свою чергу свідчить, що саме поліцейські не забезпечили належного порядку проведення огляду, передбаченого чинним законодавством. Також вказує, що функція зіниць - звуження й розширення, спостерігається в залежності від освітлення, тому 13 серпня 2025 року о 17 год. 50 хв., був сонячний безхмарний день і побачити звужені зіниці очей, які не реагують на світло, при візуальному огляді, фізично було не можливо. Зазначає, що у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки містяться докази, що він не зміг здати аналіз сечі, відтак в його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №422149 від 13.08.2025, ОСОБА_1 , 13 серпня 2025 року, о 17 год. 40 хв., у місті Чернігові, по просп. Миру, 61, керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, так як у нього були звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, про що йому було повідомлено. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій погодився і його було доставлено до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». Перебуваючи в медичному закладі, водій протягом тривалого часу пояснював, що не може фізіологічно здати біоматеріал - сечу. Такі дії ОСОБА_1 були розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, працівником поліції йому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, після чого поліцейські склали адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , ознайомили останнього з його змістом.

Доводи апелянта про те, що він не мав ознак наркотичного сп`яніння, є непереконливими.

Згідно з вимогами розділу І п. 3, 4 Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці,які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З відеозапису слідує, що працівник поліції при спілкуванні з водієм назвав наявні в останнього ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а і в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Те, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт вживання ним наркотичних засобів та наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження.

Як убачається з матеріалів справи, працівник поліції, після виявлення у ОСОБА_1 відповідних ознак наркотичного сп`яніння, доставив останнього до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Доводи апелянта стосовно того, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, проте, не зміг здати на аналіз сечу, не заслуговують на увагу, з наступних міркувань.

Інструкцією не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров`я, а також швидкість проведення дослідження.

Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій унаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння необхідно здати саме сечу, на що останній погодився та на пропозицію лікаря відмовився пити воду, та здати необхідне біологічне середовище не зміг.

Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення в останнього ознак наркотичного сп`яніння до моменту, коли він повинен був здати необхідне біологічне середовище, минуло відведені законодавцем дві години, а тому його дії були правильно розцінені лікарем та поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей щодо захворювань у ОСОБА_1 , які унеможливлюють здачу ним відповідного біологічного середовища.

З відеозапису вбачається, що лікарем-наркологом та працівником поліції було забезпечено реальну об`єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу у повному обсязі, а також надано можливість реалізації його обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху.

Однак, надати запропонований лікарем медичного закладу вид біологічного середовища водій не бажав, клопотань про отримання будь-якого іншого біологічного зразка лікарю-наркологу ОСОБА_1 у будь-який спосіб не заявляв.

Твердження апелянта про те, що він не зміг здати аналіз через безпосередню присутність за його спиною поліцейського та лікаря, не виключає обов`язку пройти огляд у встановленому законом порядку

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2025 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний