Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №750/5438/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5438/25

Провадження № 2/750/102/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,

секретар за участю ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Допи В.І., представника відповідача - Островської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 750/5438/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

у с т а н о в и в :

23.04.2025 ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Допу В.І, звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить:

- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- унести зміни до актового запису № 1455 від 03.08.2019, складеного Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітків (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В. ухвалою від 29.04.2025 прийняла позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрила провадження у справі, призначила справу до розгляду.

26.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив, у якому вона просить відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів учинення запису про батька дитини на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Щодо стягнення аліментів звертає увагу на стан здоров`я відповідача, матеріальний стан та перебування на його утриманні сина від першого шлюбу та теперішньої дружини.

08.07.2025 представник відповідача за допомогою системи «Електронний суд» подала заяву про продовження розгляду позовної заяви про визнання батьківства та стягнення аліментів та часткове визнання позову, у якій вказує на те, що після отримання належно оформленого свідоцтва про народження в порядку статті 135 Сімейного кодексу України, уважає за необхідне звернутись до суду із заявою про визнання позову в частині визнання батьківства. У частині стягнення аліментів просить урахувати пояснення, надані у відзиві і задовольнити позов у цій частині частково - у розмірі 1/8 частини від доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.

07.08.2025 суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 № 1654/0/15-25.

На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 справа передана до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 справа визначена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 15.09.2025 прийняв справу до свого провадження та призначив підготовче засідання на 10.11.2025.

Суд ухвалою від 10.11.2025, унесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10.12.2025.

28.11.2025 представник відповідача за допомогою системи «Електронний суд» подала клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20 000,00 грн до 5 000,00 грн.

10.12.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 25.12.2025, за клопотанням представника позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, представник відповідача визнала позов у частині батьківства, а щодо стягнення з відповідача аліментів просила задовольнити частково.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, електронною поштою подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Сторони до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені, причин неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що з 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, оскільки позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_7 .

Від відповідача позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - ОСОБА_8 .

Як убачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, батьками ОСОБА_4 вказані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 12).

Деснянський районний суд м. Чернігова своїм рішенням від 17.03.2025 у справі №750/1491/25, яке набрало законної сили 17.04.2025, розірвав шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №775 (а.с.24).

Також, Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 17.03.2025 у справі №750/2330/25, яке набрало законної сили 17.04.2025, задовольнив позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, виключив відомості про батьківство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини, ОСОБА_5 , із актового запису № 1455 від 03.08.2019, унес еного Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с. 22-23).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 04.06.2025 № 00051603041, відомості про батька дитини записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 70).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, батьками ОСОБА_4 вказані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 (а.с.73).

Також, позивач до позовної заяви надано фотознімки як доказ указаних у позові обставин (а.с. 13-21).

Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 05.06.2025 призначив судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручив Державній спеціалізованій установі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, а відібрання зразків генетичного матеріалу - експертам Державної спеціалізованої установи «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Листом від 13.08.2025 № 580 ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» повернула без виконання ухвалу про призначення експертизи у зв`язку з ненадходженням біологічних зразків.

Відповідно до пункту першого та третього частини другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно зі статтею 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011за № 55/18793), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За приписом пункту 2.16.7 даних Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Ураховуючи вимоги закону, обставини справи, та визнання відповідачем позову в цій частині, суд уважає за можливе визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За правилом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідач він має ІІ групу інвалідності, хворіє на гострий мієобластний лейкоз без дозрівання ФАБ - варіант М1 РАК, проходить лікування хіміотерапією, що підтверджується копіями виписних епікризів № 10283 від 03.12.2024, № НОМЕР_3 від 09.01.2025 та №1006 від 17.02.2025 (а.с. 48, 49, 50, 55-57).

Окрім цього, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 10.04.2025 №107 відповідача виключено зі списків особливого складу (а.с.53).

Також, на утриманні відповідача перебуває малолітній син від першого шлюбу - ОСОБА_10 , який проживає разом з ним, що підтверджується копією відомостей про зареєстрованих у житловому приміщені осіб (а.с. 55).

Ураховуючи обов`язок відповідача утримувати неповнолітню дитину, стан здоров`я, перебування на його утриманні іншої дитини, часткове визнання ним позову, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь позивача на утримання їхньої неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дитини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (див. пункти 38, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Правничу допомогу позивачеві надавала адвокат Допа В.І. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 та ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1115071 від 23.05.2025.

Згідно акта виконаних робіт від 05.11.2025 адвокатом надані послуги:

- попередній аналіз документів, надання усної консультації, оформлення договору про надання правничої допомоги на представництво інтересів клієнта в суді - у кількості 3 годин;

- детальне вивчення наданих клієнтом документів, у тому числі додаткових, вивчення судової практики, визначення правової позиції з клієнтом, виготовлення копій документів - у кількості 3 годин;

- підготовка позовної заяви в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів - у кількості 5 годин;

- аналіз відзиву та надання консультацій клієнту щодо його підстав - у кількості 3 годин;

- підготовка заяви про відшкодування адвокатських витрат по справі - у кількості 2 години;

- участь у судових засіданнях - у кількості 6 годин. Загальна вартість наданих послуг складає 20 000,00 грн.

Представник відповідача подала письмову клопотання про зменшення розміру витрат до 5 000,00 грн, посилаючись на невідповідність заявлених позивачем витрат принципам справедливості та пропорційності, неспівмірність з виконаною адвокатом роботою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пунктах 33, 34 та 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Із огляду на зазначені в акті виконаних робіт від 05.11.2025 кількість витрачених адвокатом годин та загальну вартість наданих послуг, вартість однієї години послуг адвоката становила 1 000,00 грн.

Загальна тривалість судових засідань із участю адвоката Допи В.І. складає 2 години 08 хвилин, що вартує 2 133,33 грн, а не 6 000,00 грн згідно акта.

Крім того, із огляду на часткове задоволення позову, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, конкретних обставини справи, її складності та значення для сторін, суд частково погоджується з аргументами представника відповідача та вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 8 000,00 грн, що відповідатиме їхній дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З платіжної інструкції від 23.04.2025 № ЕН5Т-8ТВ4-МНК5-ВР33 убачається, що позивач при зверненні до суду з позовом про визнання батьківства сплатила судовий збір у розмірі 1 212,00 грн.

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, ураховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд уважає за можливе повернути ОСОБА_2 із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви про визнання батьківства, а саме 605,60 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь 605,60 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Частково задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Унести зміни до актового запису № 1455 від 03.08.2019 про народження дитини, учиненого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, зазначивши ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Понорниця Коропського району Чернігівської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.04.2024 і до повноліття дитини.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_3 про визнання батьківства, згідно платіжної інструкції від 23.04.2025 № ЕН5Т-8ТВ4-МНК5-ВР33.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 211 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. В. Тарновського, 15, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 04014235.

Суддя