Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №447/3150/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/220/26

Справа №447/3150/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

05.01.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Рябчун А. В.,

при секретарі – Непопалової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Миколаївського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2025 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить суд:

-розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 24 травня 2019 року Миколаївський районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 22;

- позивачці залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 »;

-вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони на протязі тривалого часу стосунки, як подружжя не підтримують, спільне господарство не ведуть, сумісне життя і збереження сім`ї стали неможливими тому, що втратили почуття кохання одне до одного, тому проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки шлюб фактично розпався. Примирення неможливе, оскільки воно суперечить інтересам позивача. Від шлюбу мають неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2025 року справу передано судді Рябчун А. В.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судові засідання 17 листопада 2025 року, 08 грудня 2025 року, 05 січня 2026 року не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, про розгляд справи була належно повідомлена. При цьому 17 листопада 2025 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання 17 листопада 2025 року, 08 грудня 2025 року, 05 січня 2026 року не прибув, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини свого неприбуття не повідомив, відзиву, заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24 травня 2019 року, шлюб зареєстровано24 травня 2019 року Миколаївський районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 22.

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копією свідоцтва про народження.

Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень викладених у пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, відповідач повідомлявся належним чином, відзив на позов не подавав, тому суд вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними слід розірвати.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам дійсно допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 24 травня 2019 року Миколаївський районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 22.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 05 січня 2025 року.

Суддя Анна Рябчун