Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №580/12684/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року справа № 580/12684/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області, відповідач), в якому, з урахуванням редакції позову від 22.11.2025, просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення № 231250001150 від 07.11.2025 року Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати (грошового забезпечення), отриманої під час проходження строкової військової служби з 1988 по 1990 роки, підтвердженої військовим квитком та партійним білетом № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати (грошового забезпечення), отриманої під час проходження строкової військової служби з 1988 по 1990 роки, підтвердженої військовим квитком та партійним білетом № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розмір пенсії за віком визначається з урахуванням тривалості страхового стажу та обчисленої в установленому порядку заробітної плати особи. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, тобто, за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою, якою просив здійснити перерахунок пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: з урахуванням отриманих доходів під час проходження військової служби в 1988-1990 роках, які зазначені в партійному білеті № 23290155, проте відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку.

Ухвалою від 28 листопада 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.12.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскільки Позивач до заяви від 31.10.2025 не надав довідку про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка б відповідала вимогам пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, а надані ним військовий квиток та партійний білет не містять відомостей про заробітну плату (грошове забезпечення), яку ОСОБА_1 отримував за період служби з 1988 по 1990 роки то відповідно до норм чинного законодавства в Головного управлінні відсутні підстави для проведення перерахунку.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що згідно протоколу про призначення пенсії від 22.05.2025, позивачу з 15.05.2025 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

31.10.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою щодо перерахунку пенсії, яка за принципом екстериторіальності передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. До заяви від 31.10.2025 позивач долучив паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, партійний квиток від 17.07.1987 № 23290155, облікову картку № НОМЕР_1 члена кпрс, військовий квиток від 25.03.1985 серії НОМЕР_2 , індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), трудові книжки.

За наслідками розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення № 231250001150 від 07.11.2025 про відмову у в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зазначивши, що відповідно матеріалів електронної пенсійної справи страховий стаж врахований згідно раніше поданих довідок та записів трудової книжки та становить 29 років 00 місяців 23 дні. Отже, оскільки всі періоди відповідно до трудової книжки зараховані, а довідку про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року не долучено, відсутні підстави для проведення перерахунку.

Дії та рішення ГУ ПФУ в Херсонській області позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що для обчислення пенсії за віком враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Суд зазначає, що згідно вказаного правового регулювання, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 527/1655/17, від 12 червня 2019 року у справі № 752/21038/16-а.

З урахуванням зазначеного, оскільки довідку про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року, підтверджену первинними документами, позивач до заяви про перерахунок пенсії не додав, суд дійшов висновку, що спірне рішення є обґрунтованим.

Покликання позивача про те що у партійному квитку № 23290155 містяться відомості про заробіток, суд відхиляє, оскільки у ньому відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких такі записи здійснені.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73028, Херсонська обл., Херсонський р-н, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.01.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК