Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №533/879/25 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/879/25

Провадження № 2/533/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2025 року позивач Акціонерне товариство «Акцент-банк» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 24.05.2017 у розмірі 78223,48 гривень станом на 14.10.2025, яка складається зі:

- 64418,11 гривень - заборгованість за кредитом;

- 13742,37 гривень - заборгованість по відсоткам.

Також позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 гривень, за наявності підстав - розглянути справу у порядку спрощеного провадження за відсутності представника позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Процесуальні дії/рішення у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Позивач у встановлений судом строк недоліки усунув.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 05 січня 2026 року (а.с. 68-69).

У судове засідання 05.01.2026 учасники не з`явилися.

Представник позивача АТ «Акцент-банк», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.73), через канцелярію суду подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с. 75).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 2-5)

Позовна заява обґрунтована тим, що 24.05.2017 ОСОБА_1 (надалі - відповідачка) приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - умови та правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг а А-банку відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 14.10.2025 має заборгованість - 78223,48 грн, яка складається зі: 64481,11 грн - заборгованість за кредитом; 13742,37 грн - заборгованість по відсоткам.

Також позивачем зазначалось, що ним неодноразово вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачці SMS-повідомлень.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 634, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статті 4, 28, 175 Цивільного процесуального кодексу України, статті 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», статтю 6 Закону України «про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Позиція відповідача (а.с. 75).

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення. У заяві підтвердила, що наслідки визнання позову їй зрозумілі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 24.05.2017 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 7).

Згідно з довідкою позивача (а.с. 16) відповідачці було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано такі картки: № НОМЕР_2 - строком дії до травня місяця 2021 року; № НОМЕР_3 - строком дії до жовтня місяця 2027 року.

Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 24.05.2017 було встановлено кредитний ліміт 00,00 грн, який декілька разів змінювався, а саме: 23.12.2020 - кредитний ліміт збільшено до 20000,00 грн; 23.12.2020 - кредитний ліміт залишено до 20000,00 грн; 15.02.2023 - кредитний ліміт збільшено до 37000,00 грн; 09.11.2023 - кредитний ліміт збільшено до 47000,00 грн; 05.05.2024 - кредитний ліміт збільшено до 52000,00 грн; 02.10.2024 - кредитний ліміт збільшено до 57000,00 грн; 19.10.2024 - кредитний ліміт збільшено до 65000,00 грн (а.с.17).

Отже, найбільший кредитний ліміт, який був встановлений позивачем на картковий рахунок відповідачки за весь період кредитування складав 65000,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 34-37) станом на 14.10.2025 відповідачка має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 78223,48 грн, у тому числі:

- 64481,11 грн - загальний залишок заборгованості за тілом за кредиту;

- 13742,37 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідачки позивач підтвердив випискою по картці станом на 14.10.2025 (а.с. 18-33) за період з 24.05.2017 по 14.10.2025.

З виписки з карткового рахунку позичальника (відповідачки) та з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка систематично користувалась кредитною карткою та здійснювала платежі на погашення заборгованості.

Застосовані судом норми права та висновки Верховного суду

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату встановлення кредитного ліміту) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Також виписка банку згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного суду у справі № 200/5647/18 (постанова від 16.09.2020) та у справі № 760/7792/14-ц (постанова від 28.10.2020).

Згідно зі ч. 1-2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Висновки суду та мотиви суду

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем АТ «Акцент-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 існують договірні відносини.

Позивачем АТ «Акцент-Банк» на рахунок відповідачки ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався. Відповідачка використовувала кошти за рахунок кредитного ліміту, що свідчить про існування між сторонами спору кредитних правовідносин.

З виписки за договором та розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідачка систематично користувалась кредитною карткою та здійснювала як видаткові операції, так і платежі на погашення заборгованості за договором. Отже, платежі з рахунку відповідачки здійснювалися на умовах кредитування рахунку у відповідності до ст. 1069 ЦК України.

Відповідачка факт укладення кредитного договору та факт використання кредитних коштів не заперечувала. Також відповідачка не заперечувала наявність заборгованості за договором та її розмір.

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним позивачем розрахунком суд дійшов висновку про те, що відповідачкою не спростовано отримання нею кредитних коштів у межах кредитного ліміту, встановленого на її банківський картковий рахунок, що підтверджується банківською випискою за договором та довідкою за лімітами, контррозрахунок заборгованості не надано.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором станом на 14.10.2025 утворилася заборгованість у сумі 78223,48 грн, у тому числі: 64481 гривень 11 коп. - заборгованість за кредитом; 13742 гривні 37 коп. - заборгованість за процентами.

Пред`явлені позовні вимоги відповідачка визнала повністю. У письмовій заяві повідомила, що наслідки визнання позову їй відомі.

Оскільки відповідачка позовні вимоги визнала та наявні законні підстави для ухвалення рішення суду про задоволення позову, визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права сторін, свободи чи інтереси інших осіб, суд висновує, що слід прийняти визнання позову відповідачкою та позовні вимоги задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 74).

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачка визнала позов повністю до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду, що складає 1211,20 гривень (2422,40 : 2 = 1211,20), та стягнення судових витрат у вигляді 50 % судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 1211,20 гривень.

Керуючись статтями 12, 76-83, 133, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором від 24.05.2017 у загальній сумі 78223 гривні 48 копійок станом на 14.10.2025, у тому числі: 64481 гривень 11 коп. - заборгованість за кредитом; 13742 гривні 37 коп. - заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» 1211 гривень 20 коп. судового збору.

Повернути Акціонерному товариству «Акцент-банк» з державного бюджету 50 % судового збору, що складає 1211,20 гривень, сплаченого на підставі платіжної інструкції від 14.10.2025 № 6005315516542 на суму 2422,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк» (АТ «А-БАНК», місцезнаходження: вулиця Батумська, буд. 11, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49074; ідентифікаційний код 14360080; адреса електронної пошти: Legal.Collect@a-bank.com.ua).

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; тел.: НОМЕР_7 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 05 січня 2026 року.

Суддя В.П. Козир