Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №285/6581/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/6581/25

провадження у справі №2/0285/617/26

05 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідач: не прибув,

у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

01.12.2025 АТ«Акцент-Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 140 748 грн 01 коп., а також судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.05.2023 між АТ«Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на банківському рахунку зі сплатою 40, 80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, видано платіжну банківську картку. Строк кредитування 240 місяців, тобто до 28.12.2045. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 140 748 грн 01 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі

97 584 грн 33 коп.; проценти за користування кредитом в розмірі 43 163 грн 68 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Доводи сторін у справі

Позивач просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач відзив на позов не подавав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.05.2023 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на банківському рахунку зі сплатою 40, 80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, видано платіжну банківську картку. Строк кредитування 240 місяців, тобто до 28.12.2045.

Кредитний договір укладено шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» (а.с. 10).

Відповідно до змісту зазначеної анкети-заяви, ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» становлять договір про надання банківських послуг (а.с. 10).

Наявні в матеріалах справи Анкета-заява, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», заява щодо встановлення кредитного ліміту, тарифи по картці «Зеена», Паспорт споживчого кредиту містять істотні умови кредитування (сума позики, строк дії кредиту, проценти за користування кредитом, тощо).

Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором (а.с. 26).

Згідно довідки банку кредитний ліміт за банківською карткою відповідача 06.11.2024 збільшено до 104 000 грн (а.с. 15).

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 27.11.2025 виникла заборгованість в сумі 140 748 грн 01 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 97 584 грн 33 коп.; проценти за користування кредитом в розмірі 43 163 грн 68 коп. (а.с. 56, 63 зворот).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Установлено, що кредитний договірних укладено 28.05.2023 з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 28.12.2045.

Отже, 01.12.2025 Банк звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить достроково повернути усю суму кредиту та процентів за користування кредитом, строк сплати яких ще не настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із п. 3 Паспорту споживчого кредиту кредитні кошти надаються клієнту на споживчі потреби (а.с. 17).

Нормою ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено види договорів позики, на які не поширюється дія цього Закону, до яких кредитний договір, укладений між сторонами у зазначеній справі, не відноситься.

Отже вказаний кредитний договір є споживчим, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 638/13683/15-ц та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2025 № 0827/2899/2012 зроблено висновок, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10.06.2017, встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Велика Палата Верховного Суду вважала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Суд звертає увагу, що згідно із ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, було передбачено, що якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.

Однак, на момент укладення кредитного договору, між сторонами у справі (28.05.2023), статтю 11 Закону України «Про захист прав споживачів» викладено у новій редакції, яка не містить вимоги кредитодавця повідомляти споживача протягом 30 календарних днів з метою дострокового повернення кредиту у повному обсязі.

Разом із тим, положення Закону України «Про споживче кредитування» містять аналогічні вимоги щодо обов`язкового досудового порядку врегулювання питання щодо дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Так, за змістом абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору від 28.05.2023, якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Таким чином норма абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів направлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому суд приходить до висновку, що термін виконання грошових зобов`язань у повному обсязі не настав, оскільки банк не набув права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку, строк виконання яких не настав, не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, строк виконання грошових зобов`язань яких настав, суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом станом на 27.11.2025, тому суд перевіряє обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом за період з дня укладення кредитного договору - 28.05.2023 і до 27.11.2025.

Згідно умов кредитного договору кредитні кошти (кредитний ліміт) надаються на строк 240 місяців, тобто до 28.12.2045, зі сплатою 40, 80 % річних (а.с. 10, 11).

Пунктом 5 Паспорту споживчого кредиту, пунктом 7 Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, які підписані сторонами у справі, а також Тарифами по картці, визначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, а саме: щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит (а.с. 11, 13 зворот, 17 зворот).

При цьому, а ні Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», ні самі Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», ні інші долучені до позову документи (заява щодо встановлення кредитного ліміту; тарифи по картці «Зелена»; Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ») не містять розміру щомісячних платежів (розмір щомісячної сплати з повернення частини тіла кредиту та розміру щомісячної сплати процентів за користування кредитом).

До матеріалів справи позивачем не долучено графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Отже, виходячи із п. 5 Паспорту споживчого кредиту та п. 7 Заяви щодо встановлення кредитного ліміту, враховуючи розмір кредитного ліміту, який становить 104 000 грн, відповідач щомісячно повинен був погашати заборгованість за тілом кредиту в розмірі не менше 4% від заборгованості.

Однак, враховуючи положення п. 3 Паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами у справі, відповідно до якого строк кредитування становить 240 місяців, тобто до 28.12.2045, розмір щомісячної плати за тілом кредиту повинен становити 433 грн 33 коп. (104 000 грн ? 240 місяців).

Таким чином, за період з 28.05.2023 і до 27.11.2025 (26 місяців) підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 266 грн 58 коп. (433 грн 33 коп. х 26 місяців).

А тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 266 грн 58 коп.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд не приймає до уваги, оскільки згідно цього розрахунку заборгованість за тілом кредиту, станом на 27.11.2025, тобто лише за 26 місяців із 240 місяців строку користування кредитом, становить 97 584 грн 33 коп., що складає 93,8% від всього розміру наданого кредиту (104 000 грн) та не узгоджується із розміром щомісячної плати за кредитом і вимогами п. 3 Паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами у справі (а.с. 63 зворот).

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Згідно умов кредитного договору кредитні кошти (кредитний ліміт) надаються на строк 240 місяців, тобто до 28.12.2045 (а.с. 10, 11).

Згідно п. 4 Паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами у справі, базова процентна ставка становить 40,8% річних (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості) (а.с. 17).

Для визначення розміру заборгованості за процентами, суд керується наступною формулою.

Сума процентів = (сума кредиту) х (річну процентну ставку ? 100) х (кількість днів ? 365).

Таким чином, за період із 28.05.2023 і до 27.11.2025 (26 місяців, або 914 днів) відповідач повинен був сплати 11 491 грн 91 коп. процентів за користування кредитом, виходячи із наступного розрахунку: 11 266 грн 58 коп. тіла кредиту, (яку відповідач повинен був сплати за вищевказаний період) х (40,8% річних ? 100, що становить 0,408% річних) х (914 днів ? 365 днів, що становить 2,50).

А тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 491 грн 91 коп.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами суд не приймає до уваги, оскільки вказаний розрахунок не підтверджений належними доказами та не відповідає умовам кредитного договору, зокрема п. 3 Паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами у справі, відповідно до якого строк кредитування становить 240 місяців.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку є частково обґрунтованими, частково підтверджуються належними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080) поточну заборгованість за кредитним договором від 28.05.2023 за період з 28.05.2023 до 27.11.2025 в сумі 22 758 грн 49 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 266 грн 58 коп.; проценти за користування кредитом в розмірі 11 491 грн 91 коп., а також судовий збір в розмірі 391 грн 69 коп.

У решті позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.01.2026.

Суддя Т.Б. Сташків