Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №635/5271/17 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №635/5271/17

Суддя: Лук'яненко С. А.

Справа № 635/5271/17

Провадження № 1-кп/635/620/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Покотилівка Харківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого вироком Харківського районного суду Харківської області від 02.11.2010 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 06.03.2013 року звільнений умовно-достроково від відбування покарання на строк 7 місяців 2 дня позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим вироком Харківського районного суду Харківської області від 02.11.2010 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв навмисні злочини за наступних обставин.

Так, 19.08.2017 року, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_3 , діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , скориставшись відсутністю свідків, підійшовши до приміщення відкритого гаражу, таємно викрав набір інструментів NEO TOOLS 08664, який належить ОСОБА_5 , та знаходився на підлозі, при вході в гараж, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 16186 від 30.08.2017 р. складає 2257 грн. 20 коп., після чого обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 2257 грн. 20 коп.

Крім того, 04.09.2017 року, близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_3 , діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , скориставшись відсутністю господарів будинку та свідків, знаючи де знаходиться ключ від підсобного приміщення, в якому зберігався електроінструмент, відчинивши його ключем, проник у вказане приміщення та таємно викрав інверторний зварювальний апарат STARK ISP2200 PROFI/ C/ № 201204-494, який належить ОСОБА_6 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №20320 від 30.10.2017 р. склала 3257 грн. 80 коп., після чого, обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 3257 грн. 80 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні повністю визнав в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчинених ним кримінальних правопорушень, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, засуджує свої дії, зазначив, що він виправився і живе іншим життям, злочинів більше не вчиняв.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочинів, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчинених діяннях визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочини саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,

При цьому суд роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому злочинів доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно; ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину, і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину.

На підставі ч.2,3 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до ухвали суду від 17.01.2020 року був оголошено у розшук та ухвалою суду від 05.01.2025 було відновлено судове провадження. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а тому строки давності, передбачені ст.49 КК України, не спливли.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться за ч.2 ст.185 КК України до нетяжких злочинів, за ч.3 ст.185 КК України - до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, що потерпілі претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не мають, стан здоров`я обвинуваченого. При цьому суд враховує, що з часу вчинення кримінальних правопорушень у 2017 році минуло більше 7 років, за цей час обвинувачений інших злочинів не вчиняв, до кримінальної відповідальності не притягувався.

За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, що передбачають кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі та за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, при цьому остаточне покарання суд визначає на підставі ч.1 ст.70 КК України.

Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільні позови кримінальному провадженні не заявлені.

Речові докази у справі відсутні.

Згідно з положеннями ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 20320 від 30.10.2017 року у сумі 396,00 грн. та № 16186 від 30.08.2017 року у сумі 198,00 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,

-за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 20320 від 30.10.2017 року у сумі 396,00 гривень та № 16186 від 30.08.2017 року у сумі 198,00 гривень.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua