Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №182/6107/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6107/25

Провадження № 2/0182/940/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

05.01.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 23.09.2025 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом, посилаючись на наступні обставини.

14.03.2018 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні стосунки між сторонами припинені. Вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Між ними зникло взаєморозуміння, з`явились розбіжності в поглядах на сімейні обов`язки та ведення спільного господарства. Неодноразові намагання налагодити стосунки позитивних результатів не дали. З цих підстав ОСОБА_1 вважає подальше збереження шлюбу недоцільним і просить його розірвати.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути позов в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.21-22).

Позивач та його представник були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові. Згідно тексту позовної заяви просять справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлялась про розгляд справи, шляхом надсилання на адресу її реєстрації ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить конверт (а.с.24), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою, відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслала. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.

У відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, оскільки відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, та відсутні заперечення позивача щодо заочного розгляду справи.

Справа розглядалась без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Як встановлено судом, 14.03.2018 року на території Грузії між громадянином Грузії ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Ланчхутською службою цивільного реєстру АРДС, актовий запис №35183000017 (а.с.10-11).

Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Шлюбні стосунки між сторонами припинені. Подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв`язки. Майновий спір відсутній, спору щодо визначення місця проживання дитини немає. На примирення позивач не згодний. Таким чином, подальше збереження сім`ї суперечить його інтересам.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 цього Закону).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року №24-754/0/4-13, спір про розірвання шлюбу між одним із подружжя - громадянином України, другим із подружжя незалежно від його громадянства, підсудні судам України.

Відповідно до ст.27 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованого Верховною Радою України 22.11.1995 року,якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - другої Договірної Сторони, і один з них проживає на території однієї, а другий - на території другої Договірної Сторони, тоді компетентні установи обох Договірних Сторін. При цьому вони застосовують законодавство своєї держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 05.05.2020 року він отримав посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.15).

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про міжнародне приватне право», у випадках передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Звертаючись з позовом до суду України позивач, як громадянин Грузії, здійснив вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин щодо розірвання шлюбу - за законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам позивача, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати. При цьому, позивач не наполягав на відшкодуванні судового збору.

Керуючись ст.ст.56, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141,247, 263-265,280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14.03.2018 року Ланчхутською службою цивільного реєстру АРДС Республіки Грузія між громадянином Грузії ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 , актовий запис №35183000017 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_2 ».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.

Суддя: О. В. Рунчева