Рішення від 12 листопада 2025 р. у справі №204/6530/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/6530/25

Провадження № 2/204/3393/25 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визнання права користування квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та членом її сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право користування квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 60,8 кв.м., житловою - 32,5 кв.м., яка складається з: 1, 2 - житлові кімнати, 3 - кухня, 4 - санвузол, 5 - комора. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.07.1972 року (свідоцтво серії НОМЕР_3 ). На підставі ордера № 103 від 18.01.2000 року, виданого ВАТ «СМТ № 17», родині у складі двох осіб було надано житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира загальною площею 60,8 кв. м та житловою площею 32,5 кв. м була утворена шляхом об`єднання та перенумерації колишніх квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , що підтверджується рішенням виконкому Красногвардійської районної ради № 68/1 від 19.03.1999 року. Весь житловий будинок перебуває на балансі КЖЕП «Південне» Дніпровської міської ради. Відповідно до висновку технічної інвентаризації від 19.04.2022 року, зміна параметрів житлової площі об`єкта відбулася внаслідок уточнення лінійних розмірів сучасними приладами, що згідно із законодавством не є самовільним переплануванням і не потребує додаткового введення в експлуатацію. Факт безперервного проживання та реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаною адресою (зокрема у приміщеннях, що пізніше отримали № 5) з 1970-х років підтверджується довідкою про склад сім`ї № 2731 та архівними відповідями Департаменту адміністративних послуг. Попри наявність рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2024 року у справі № 932/8436/23, яким Департамент житлового господарства було зобов`язано повторно розглянути питання приватизації, листом від 30.01.2025 року № 3/16-546 у наданні послуги було повторно відмовлено. Орган приватизації мотивував відмову наявністю відомостей про нібито самовільне переобладнання, суперечливістю даних в ордері та відсутністю довідок про невикористання житлових чеків за період з 1996 по 2002 роки. Оскільки вказані розбіжності у документах та позиція Департаменту житлового господарства створюють непереборні перешкоди у реалізації права на приватизацію державного житлового фонду, Позивачі змушені звернутися до суду для захисту своїх інтересів та визнання права користування житловим приміщенням на законних підставах.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано наступне. 18.01.2000 року відповідно до ордеру №103 право користування квартирою АДРЕСА_1 було надано ОСОБА_1 , основному квартировинаймачу, зі складом родини 2 особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.01.2002 року зареєстровані у спірному приміщенні. Відповідно до листа КП «ДМБТІ» ДМР від 11.01.2022 №302, житловий будинок по АДРЕСА_5 , в який увійшла квартира АДРЕСА_6 , зареєстрований балансовою належністю за Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Південне" ДМР, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003 №11/13, та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003р. № 1549, про що зроблений запис в обліковій книзі №25 ЖЮ за реєстровим № 1633-112. Орган приватизації відмовив у розгляді заяви на приватизацію, на підставі того що заявницею не були надані всі необхідні документи в повному обсязі, а сам пакет документів для приватизації мав наступні недоліки: 1. Згідно з довідкою Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 11.01.2022 №302, в матеріалах інвентаризаційної справи на буд. АДРЕСА_5 містяться відомості щодо самовільного переобладнання квартири АДРЕСА_6 та щодо необхідності введення в експлуатацію, узаконення квартири АДРЕСА_6 , що підтверджено відповідними штампами. 2. Надана копія ордеру №103 від 18.01.2000 суперечить іншим поданим документам в частині статусу займаного приміщення. 3. Відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 30.05.1996 по 30.01.2002. Відтак, департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради не оспорювалось право користування спірним майном. Відповідь департаменту спрямована на те, що у разі усунення недоліків, які зазначені в листі від 30.04.2025 №3/16-546, позивачі не обмежені в своєму праві звернутися до органу приватизації ще раз.

Представником позивачів подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вказано наступне. Так, відповідно до ордеру №103 від 18.01.2000 року виданого ОАО «СМТ № 17», квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м., житловою - 32,5 кв.м., була надана ОСОБА_1 на сім`ю з двох осіб: ОСОБА_1 - основний квартиронаймач; ОСОБА_2 - чоловік. Відповідно до висновку з технічної інвентаризації від 19.04.2022 року проведеною технічною інвентаризацією квартири АДРЕСА_1 встановлено, що житлова площа квартири змінилась за рахунок уточнення лінійних розмірів більш точним приладом, що не потребує введення в експлуатацію. Станом на 19.04.2022 року вказана квартира житловою площею 32,5 кв.м., загальною площею - 60,8 кв.м., що складається з: 1,2- житлові кімнати, 3 - кухня, 4 - санвузол, 5 - комора. Згідно довідки про склад сім`ї від 22.02.2023 року № 2731, у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 . ОСОБА_1 звернулась до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою «Про оформлення (передачу) у приватну спільну часткову власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 . Однак, листом від 30.01.2025 року № 3/16-546 «Про розгляд заяви», Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради, повідомлено ОСОБА_1 про те, що подані документи не відповідають законодавству, а також поданий їх неповний пакет, тому у наданні адміністративної послуги відмовлено. Підставами для відмови зазначено наступне. Так, згідно з довідкою КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» ДМР від 11.01.2022 року № 302, в матеріалах інвентаризаційної справи на квартиру містяться відомості щодо самовільного переобладнання квартири АДРЕСА_1 , тому є необхідність введення в експлуатацію, узаконення цієї квартири. Далі, вказано, що надана копія ордеру № 103 від 18.01.2000 року суперечить іншим поданим документам, в частині статусу займаного приміщення. Також зазначено, що відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 30.05.1996 року по 30.01.2002 року. Із зазначеного вбачається, що ордер на займане житлове приміщення позивачам видавався, однак у зв`язку із тим, що такий мав ряд невідповідностей, позивачі були позбавлені можливості скористатись своїм правом на отримання спірної квартири у власність на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». В даній позовній заяві не ставиться питання щодо приватизації займаного позивачами житлового приміщення, а ставиться питання про визнання за відповідальними наймачами ОСОБА_1 та членом її сім`ї ОСОБА_2 права користування на квартиру АДРЕСА_1 . Між тим, у даному відзиві на позовну заяву, представником відповідача не спростовується обставина перебування спірного житлового приміщення в користуванні позивачів. Ця обставина також підтверджується і відповідями з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 03.02.2025 року № 10/5-112 та від 25.02.2025 року № 10/5-392 щодо місця реєстрації позивачів. Таким чином, такий спосіб захисту, як визнання права користування квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , як відповідальним квартиронаймачем на правових підставах та членом її сім`ї ОСОБА_2 , обраний позивачами з метою забезпечення в подальшому можливості приватизації займаного ними жилого приміщення.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, раніше представником було надано заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі, по наступним підставам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.07.1972 року (а.с.17).

На підставі ордера № 103 від 18.01.2000 року, виданого ВАТ «СМТ № 17», родині у складі двох осіб було надано житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Відповідно до листа КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.01.2022 року №302 повідомлено, що станом на 31.12.2012, в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_7 за гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , відсутні. Житловий будинок по АДРЕСА_5 , в який увійшла квартира АДРЕСА_6 зареєстрованого за Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Південне" ДМР на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003р. за № 11/13, та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003р. за №1549, про що зроблений запис в обліковій книзі № 25ЖІО за реєстровим № 1633-112. В матеріалах інвентаризаційної справи на буд. АДРЕСА_5 містяться відомості щодо самовільного переобладнання квартири АДРЕСА_6 поз. 4 площа 12,8 кв.м та щодо "необхідності введення в експлуатацію, узаконення" квартири АДРЕСА_6 (станом на дату останньої технічно інвентаризації проведеної 18.03.2005р.), про що виставлені відповідні штампи). Додатково повідомлено, про те що в матеріалах інвентаризаційної справи міститься копія рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 19.03.1999р. за №68/1 "Про упорядкування нумерації квартир у будинку АДРЕСА_5 , яким вирішено квартири АДРЕСА_8 рахувати АДРЕСА_6 .

Департамент житлового господарства ДМР листом від 30.01.2025 року №3/16-546 відмовлено у наданні адміністративних послуг, оскільки не надано необхідних документів у повному обсязі. Крім того, вказано, що: згідно з довідкою Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 11.01.2022 № 302 в матеріалах інвентаризаційної справи на буд. АДРЕСА_5 містяться відомості щодо самовільного переобладнання квартири АДРЕСА_6 о площа 12,8 кв.м) та щодо необхідності введения в експлуатацію, узаконення квартири АДРЕСА_6 (станом на дату останньої технічної інвентаризації, проведеної 18.03.2005), що підтверджено відповідними штампами. Надана копія ордера № 103 від 18.01.2000 суперечить іншим поданим документам в частині статусу займаного приміщення. Відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 30.05.1996 по 30.01.2002.

Згідно даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, інформації про реєстрацію осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_9 , вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована з 10.03.1970 року по 30.05.1996 року, а ОСОБА_2 з 19.09.1972 року по 30.05.1996 року (а.с. 37). Так, в матеріалах справи наявна інформація, що ОСОБА_1 була зареєстрована за вказаною адресою з 30.05.1996 по 30.01.2002 року.

Також, довідкою №2731 про склад сім`ї або зареєстрованих житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 (зареєстрований 30.01.2002 року) та ОСОБА_1 (Наймач, зареєстрована 30.01.2002 року) по теперішній час.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України та ст. 1 ЖК УРСР, кожний має право на житло.

Згідно з вимогами ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Приписами ст. 5 ЖК УРСР визначено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до вимог ст. 52 ЖК УРСР, жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Приписами ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР визначено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до вимог ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням в будинках державного і комунального житлового фонду здійснюється відповідно з договором найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а при її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем-громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Крім того, статтею 58 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 передбачено, що жилі приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті. селищної, сільської Ради народних депутатів. Якщо жила площа збудована підприємствами, об`єднаннями і організаціями, на які поширюються положення Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)», за рахунок коштів, які згідно з законодавством можуть спрямовуватися на цілі житлового будівництва, а також у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, жилі приміщення надаються за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Так, п. 4 ст. 67 вищевказаних Правил передбачено, що рішення про надання жилого приміщення приймає виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів, підприємство, установа, організація, у віданні яких перебуває жилий будинок, у порядку, встановленому цими Правилами.

Приписами п. 69 вказаних Правил встановлено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

При цьому суд вважає, що тривалий час проживання позивачів у спірній квартирі, є достатньою підставою для того, щоб вважати спірну квартиру житлом позивачів в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 9, 61, 64, 106 ЖК УРСР, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визнання права користування квартирою - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та членом її сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право користування квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 60,8 кв.м., житловою - 32,5 кв.м., яка складається з: 1, 2 - житлові кімнати, 3 - кухня, 4 - санвузол, 5 - комора.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_10 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_10 ,

Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75.

Суддя В.В. Самсонова