Рішення від 01 вересня 2025 р. у справі №204/10417/24 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10417/24

Провадження № 2/204/650/25 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене житлове приміщення є неприватизованим; на підставі ордера від 28 січня 1977 року право на його зайняття було надано ОСОБА_3 , а після його смерті наймачем квартири стала мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією особового рахунку. Відповідач у справі, ОСОБА_2 , є батьком позивача згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 563 від 19.10.1999 р.). Після розірвання шлюбу з матір`ю Позивача у 2007 році (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис № 212 від 19.06.2007 р.) Відповідач залишив місце проживання та виїхав у невідомому напрямку. Мати Позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (актовий запис № 1509 від 17.11.2023 р.). У зв`язку з цим позивач звернувся до міського голови м. Дніпра з заявою про надання дозволу на зміну умов договору найму жилого приміщення за вищевказаною адресою. На даний час позивач має намір звернутися до органів приватизації для оформлення права власності на квартиру, проте не має можливості реалізувати це право через реєстрацію у ній відповідача. Оскільки ОСОБА_2 з 2007 року не проживає за адресою реєстрації, його особистих речей у квартирі немає, він не оплачує комунальні послуги, не отримує кореспонденцію та не пов`язаний із позивачем спільним побутом, останній вважає, що відповідач втратив право користування житлом. Всі обов`язки по утриманню квартири та оплаті послуг виконує позивач одноособово. Відсутність можливості здійснити приватизацію через формальну реєстрацію відповідача порушує права позивача, у зв`язку з чим він звертається до суду з позовною заявою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, раніше представником та позивачем було надано заяви відповідно до яких просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надав до суду заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, позов просив задовольнити.

Зі згоди позивача та її представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі, по наступним підставам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

На підставі ордера від 28 січня 1977 року право на його зайняття було надано ОСОБА_3 (а.с. 11),

Як вказує, позивач після його смерті наймачем квартири стала мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією особового рахунку (а.с. 13).

ОСОБА_2 , є батьком позивача згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

Відповідач залишив місце проживання та виїхав у невідомому напрямку.

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

У зв`язку з цим позивач звернувся до міського голови м. Дніпра з заявою (а.с. 12) про надання дозволу на зміну умов договору найму жилого приміщення за вищевказаною адресою.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 з 2007 року не проживає за адресою реєстрації та вони його не бачили 20 років.

Згідно ст. 72 ЖК Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

За приписами статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У частині третій статті 71 ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців. Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК України строки.

Вказані вище висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2020, справа № 571/1292/17.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 будучи зареєстрованим в квартирі, не проживає впродовж тривалого часу, з 2007 року.

Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач, будучи зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає там впродовж тривалого часу, реєстрація останнього у вищевказаній квартирі порушує права позивача на вільне користування квартирою, суд вважає позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 9, 61, 64, 106 ЖК УРСР, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місцезнаходження (вказано в позові): АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя В.В. Самсонова