Рішення від 23 грудня 2025 р. у справі №212/11086/24 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11086/24

2/212/534/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2025 року місто Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання – Розинько К.А.

у цивільній справі № 212/11086/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні брали участь:

представник позивача – адвокат Ткаченко О.І.

в с т а н о в и в :

11.11.2024 року адвокат Ткаченко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача – ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку успадкував батько позивача – ОСОБА_3 , який 29.05.2018 року склав заповіт, яким заповів належну йому частку зазначеної квартири - позивачу ОСОБА_1 .. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок того, що 24.02.2022 року почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України, Позивач з 07.03.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, та з 11.03.2022 року перебуває в розташуванні військової частини НОМЕР_1 у місцях проведення бойових дій, у зв`язку з чим не мав можливості у шестимісячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому змушений звернутися до суду із зазначеним позовом з метою відновлення свого право на оформлення спадщини після смерті батька.

12.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

28.01.2025 року ухвалою суду від приватного нотаріуса Криворізької районного нотаріального округу Каліушко О.Є. витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10.02.2025 року від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області отримано відповідь, відповідно до якої спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась.

03.03.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Ткаченко О.І. позов ОСОБА_1 підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився з невідомих суду причин, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

В судове засідання представник третьої особи - Територіальної громади міста Кривого Рогу, в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, не з`явився, в своїй заяви просив проводити розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.13).

Згідно Свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло, виданого 20.10.1999 року органом приватизації Управління житлово – комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів, та у відповідності до Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21.08.2010 року у справі № 2-2241/10/0408, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_4 – 1/3, ОСОБА_1 – 1/3, ОСОБА_2 – 1/3 (а.с.14, 16-17,18).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-1157 ОСОБА_3 успадкував після смерті дружини - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19,20).

29.05.2018 року ОСОБА_3 складено заповіт, відповідно до якого, належну йому на праві особистої приватної власності 1/3 частку квартири за номером АДРЕСА_2 , заповів синові ОСОБА_1 (а.с.24,25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.26).

13.08.2024 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Каліушко О.Є., після звернення ОСОБА_1 та надання ним документів для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , складено лист – роз`яснення, відповідно до якого, ОСОБА_1 , враховуючи, що він на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, не подав, у строки, визначені у ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини, тобто пропустив строк для прийняття спадщини, тому в разі наявності поважних причин пропуску такого строку може звернутися до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.27). Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась (а.с.51)

Згідно відомостей, наведених у паспорті громадянина України, серії НОМЕР_3 , виданого 02.07.1999 року Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , він з 11.06.1991 року по 28.04.2000 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; а з 04.07.2003 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.30-31).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно до копії військового квітка НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , він був 11.03.2022 року призваний на військову службу за мобілізацією (а.с.21-23).

Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 року та наданої копії наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 22.05.2023 року № 142, головний сержант ОСОБА_1 з 22.05.2023 року проходить військову службу у зазначеній військовій частині.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі №638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26 жовтня 2022 року в справі №522/17925/16 (провадження № 61-1122св22).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства суд вважає доведеним, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим, у відповідності до ч. 1 ст.1270 ЦК України, Позивач, як спадкоємець за заповітом повинен був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк, тобто в строк до 11.08.2024 року, але звернувся до нотаріуса 13.08.2024 року, тобто з пропуском встановленого ст. 1270 ЦК України строку на два дні.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач послався на те, що у зв`язку з введенням на території України з 24.02.2022 року військового стану, він з 11.03.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та до теперішнього часу проходить військову службу та перебуває в розташуванні військової частини НОМЕР_1 у місцях проведення бойових дій, внаслідок чого пропустив строк, визначений ст. 1270 ЦК України на два дні.

За таких підстав, враховує, що Позивач на незначний термін (2 дні) пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, та наведені Позивачем причини, а саме, проходження військової служби у зв`язку з мобілізацією, та перебуванням у зв`язку з цим при військовій частині в зоні проведення бойових дій, унеможливило своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

При цьому суд зазначає, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 поважних причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого батька – ОСОБА_3 .

Крім того, судом враховується той факт, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлого, спадщина відповідно до вимог ст.1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець; відповідач із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не звертався, під час судового розгляду зазначеної справи не оспорював заявлені проти нього позовні вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 6 -13, 17 - 18, 76 - 82, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.12.2025 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна