Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №740/4810/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4810/25

Провадження № 3/740/4/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 січня 2026 року місто Ніжин

Cуддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., за участю секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

16.08.2025 близько 16 год 00 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання батьків в АДРЕСА_2 , погрожував батьку ОСОБА_2 , обмежував останнього в праві користування квартирою, вчинив економічне та психологічне насильство, намагався заселити невідому жінку до квартири - ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 у додаткових поясненнях по справі від 28.09.2025 зазначив, що з протоколом не погоджується, справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю. 23.10.2020 він приїхав до квартири за адресою: АДРЕСА_2 (співвласником якої він є) взяти деякі свої речі і документи. Батьки-співвласники впустили його, але почали переслідувати і не залишали одного в кімнатах, весь час словесно чіплялись, висміювали його і родину. Коли він прямував коридором до кухні і проходив повз вихідні двері з квартири вони вирвали з рук комплект ключів і битою виштовхали його з квартири у передбанник, він відмовлявся звільнити квартиру, ОСОБА_2 викликав поліцію, щоб вони змусили його покинути приміщення. Після приїзду співробітників поліції він надав пояснення, зафіксував факт застосування фізичного насилля. 01.11.2020 він знову приїхав до своєї квартири. ОСОБА_2 відразу почав його ображати, словесно і психологічно знущатись. Він також знову провокував конфлікт, чіплявся і словесно ображав родину. Також він вимагав звільнити квартиру, казав що ти тут ніхто і "за співвласника тебе тут ніхто не вважає". З 2016 року були конфліктні відносини, він завжди просив і наголошував батькам-співвласникам до нього не звертатись, не наближатись і не заважати користуватись приміщеннями. ОСОБА_2 з кожною хвилиною ставав агресивніше і починав хватати за руки, цього разу він викликав поліцію. Поліція зафіксувала факт виклику і взяла пояснення, він повернувся до м.Києва. ОСОБА_2 залишився в квартирі і мав змогу безперешкодно користуватись всією квартирою, у той час як він був позбавлений права користування своєю власністю. 24.12.2020 він приїхав до Ніжина, ОСОБА_2 відчинив двері, був у стані алкогольного сп?яніння. ОСОБА_2 відразу почав поводитись агресивно і кричати, словесно чіплявся, провокував конфлікт, вимагаючи сплатити за мило, яким він мив руки в ванній кімнаті, розмовляв нецензурними словами, ображав. Він зробив йому зауваження, що перебуває у стані алкогольного сп?яніння, але його дружина ОСОБА_4 повідомила, що він у себе вдома і може робити все що вважає за потрібне. Після цієї події він взагалі перестав їздити до своєї квартири в Ніжині. Інші співвласники систематично перешкоджали в користуванні власністю і з метою уникнення подальших суперечок і конфліктів він був змушений звернутися до суду і виділити собі в користування конкретну окрему кімнату. Згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2023, за ним було закріплено кімнату площею 11,9 кв.м. Під час цього судового засідання інші співвласники повідомили суду, що вони пенсіонери, у них відсутні гроші, тому він був змушений подати до суду додаткову окрему заяву про сплату судового збору за власний рахунок (за рахунок позивача), таким чином, відмовився від компенсації судового збору з боку відповідачів. з метою подальшого розпорядження своєю кімнатою оформив нотаріальну довіреність своїй знайомій, яка займається орендою нерухомості. Він міг би здати кімнату і отримувати орендну плату або за допомогою спеціаліста визначити її ринкову вартість для продажу співвласникам, це б дало змогу уникнути конфліктів, образ і переслідування з боку інших співвласників. Батько має конфліктний характер щодо нього у січні 2015 року було відкрито кримінальне провадження поліцією міста Носівка (Чернігівська область) щодо нанесення тілесних ушкоджень конкуренту на місцевому ринку, який викликав поліцію і провів судово-медичну експертизу нанесених тілесних ушкоджень. 16.03.2025 представниця приїхала показати кімнату потенційному клієнту і, одночасно, зробити нові фото кімнати і приміщень загального користування, але співвласники ОСОБА_4 і ОСОБА_2 почали чинити перешкоди і не пускати її не лише в кімнату, а й в квартиру взагалі. Вона була змушена викликати поліцію. Співробітники поліції зафіксували факт не допуску представника до приміщень загального користування і його кімнати зокрема, але співвласники категорично відмовились впустити її в квартиру. Тематика образ і принижень його родини, осіб з боку ОСОБА_2 мають явно виражене збочене спрямування сексуального характеру. Після цих подій, він був змушений знову звертатись до поліції з метою отримання свого екземпляру ключів і проведення превентивних бесід, щодо недопущення порушення його прав як власника і запобігання конфліктів. Після бесіди з дільничним інспектором співвласники все одно відмовились надати ключі і повідомили, що він можу за власний рахунок повністю змінити замки, але зробити дублікат їх ключів вони йому не дадуть. З метою не провокувати конфлікти він вирішив за свій рахунок замінити замки. Для вирішення цього питання, 30.03.2025 він самостійно приїхати з Києва до Ніжина, витрачати час і кошти на пальне і на заміну замків. Представника, який приїхав з ним, знову не впустили до квартири і сказали, що не впустять і в подальшому. Він замінив вхідний замок в квартиру і вручив 1 екземпляр ключів співвласникам. При цьому під час вручення ключа ОСОБА_4 кривлялась, а ОСОБА_2 в черговий раз наголосив що "тебе за власника тут ніхто не вважає". 09.08.2025 він приїхав до своєї кімнати провести інтернет, показати кімнату потенційним орендаторам, перевірити стан кімнати і приміщень загального користування. Приходило 2 клієнти. У той же час він помітив, що у кімнаті відсутня частина його речей - книжки, документи, іграшки, одяг, меблі. Залишилась лише підставка під телевізор, ігрова приставка "Денді" і книжка "Макроекономіка". 15.08.2025 він в черговий раз приїхав до Ніжина і побачив, що співвласники заходили до кімнати, відключили інтернет-роутер, і забрали решту меблів. Кімната залишилась повністю пустою. Він викликав майстра і встановив замки у кімнаті. Попередив співвласників про кримінальну відповідальність за крадіжку речей і попросив їх повернути його речі самостійно, щоб не звертатись до поліції і до суду. Вважає, що оскільки батько перебуває у складному фінансовому становищі - саме він міг продати частину речей. Зокрема були відсутні його речі - сувенірні шахи, раритетні монети, колекційні марки, меблі, книжки, документи, фотоальбоми, цінні дитячі іграшки, колекція дитячих автомобілів радянських часів, письмовий стіл, іконка, шкаф, диван «Малютка», кровать. Частина цих речей була подарована йому, а частину він придбав або набув самостійно. З метою уникнення конфліктів, в ніч з 15 на 16 серпня, він ночував в готелі «Ніжин», а не в своїй кімнаті. В порушення його прав, він змушений був витрачати кошти у той час, як інші співвласники мешкають в комфортних умовах і не обтяжують себе зайвими клопотами. 16.08.2025 він придбав новий замок і замінив його з видачею ключів співвласникам. В цей же день уклав договір оренди кімнати і приїхав з орендарем, щоб завезти деякі її і свої речі. Співвласники почали чіплятися до них, словесно ображати, кривлятися і цькувати. Вривались в його кімнату і на зауваження не реагували. В кімнати інших співвласників вони не заходили, їм не перешкоджали і не конфліктували. На їх образи не реагували. Після цього ОСОБА_4 наказала своєму чоловіку ОСОБА_2 викликати поліцію, щоб перевірити документи орендатора. ОСОБА_2 зателефонував до поліції і надав завідомо неправдиву інформацію - невідомі люди викидують його з балкону, виносять його речі і меблі, в їх речах є наркотичні речовини тощо. Приїхало три співробітники поліції. Співробітники національної поліції не вивчаючи докази, не опитуючи свідків, швидко склали два протоколи про адміністративне правопорушення в одному з яких він є потерпілим, а в іншому особою яка притягається до адміністративної відповідальності і поїхали. За їх словами - «Складемо протоколи на обох щоб їм не було обідно». При цьому без будь-яких обґрунтувань, доказів і пояснень кваліфікували цю ситуацію як домашнє насильство, а не, наприклад, як порушення права власності, виписали ОСОБА_2 і йому заборонні приписи на спілкування на 3 дні. Хоча він разом з батьками-співвласниками не проживаю більш ніж 20 років, не веде з ними спільне господарство або побут, не є членом їх сім?ї. З батьком не спілкується майже 10 років, він систематично ображає його і родину, зневажливо ставиться до нього з використанням кримінального жаргону і погрожує навіть в присутності співробітників національної поліції. Знову з метою уникнення конфліктів, в ніч з 23 на 24 серпня він ночував в готелі «Ніжин», а не в своїй кімнаті. 24.08.2025, після складання протоколу про адміністративне правопорушення від 16.08.2025р. в якому він є особою яка притягується до адміністративної відповідальності і призначення судового засідання – батько все одно продовжує психологічно знущатися і провокує конфлікти: вимикає світло, ображає, наближається до нього, кривляється. 02.09.2025 він дізнався що ОСОБА_2 подав заяву до суду (справа №740/5053/25) про видачу обмежувального припису в якій просив обмежити його доступ до квартири на максимальний строк в 6 місяців. Бажання ОСОБА_2 отримати обмежувальний припис на 6 місяців щодо заборони йому перебувати в його власності має на меті лише одне - перешкодити в реалізації його права власності при цьому створивши собі комфортні умови життя щодо перебування, користування і розпорядження квартирою, яка знаходиться в спільній частковій власності. Рішенням суду відмовлено у задоволенні заяви. Під час складання протоколу у порушення ст.278 КУпАП не було зазначено інші відомості, необхідні для вирішення справи. Зокрема, 1) кімната, право на користування якою належить мені, зовсім пуста і всі речі з неї винесені; 2) ОСОБА_4 і ОСОБА_2 кілька разів повідомили співробітникам поліції про те, що їх викликали виключно для встановлення і перевірки невідомої їм особи і вимогою звільнити нею квартиру; 3) замість допиту свідка - ОСОБА_3 , співробітники національної поліції вигнали її з квартири, чим спричинили їй значне душевне хвилювання, підвищення тиску і їй довелось викликати швидку допомогу; 4) до суду надано не повний запис з бодікамер співробітників національної поліції, у той час, як він наголошував на повній фіксації подій і передачі їх до суду. Вважає, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів порушень з його боку ч.1 ст.173-2 КУпАП. ОСОБА_2 намагається подати себе як «беззахисний пенсіонер», якого ображає власний син, що не відповідає фактам, реальній ситуації, доказам і обставинам справи. Він намагається вплинути на його честь, гідність і ділову репутацію. Він є головним редактором інформаційного агентства, будь-яка негативна інформація, необґрунтоване рішення або плітки можуть зашкодити його репутації. Він завжди уникав конфліктів, що підтверджується наданими доказами. На відміну від ОСОБА_2 який використовує кримінальний сленг і поведінку, зводить непідтверджені фактами наклепи і образи, він завжди діяв виключно в законний спосіб, протягом 5 років уникав конфліктів, не перешкоджав іншим співвласникам, звертався з заявами до нацполіції, суду тощо. Матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол є єдиним посиланням на правопорушення, склад адміністративного правопорушення не сформований, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, а як наслідок справа підлягає закриттю.

До пояснень долучив копію протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №457474 від 16.08.2025 складений на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, рапорт Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 16.08.2025, протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.08.2025, пояснення ОСОБА_2 від 16.08.2025, пояснення ОСОБА_1 від 16.08.2025, копії рахунків ТОВ «Готель «Ніжин» від 15.08.2025, 24.08.2025, пояснення ОСОБА_5 від 16.08.2025, копія товарного чеку, копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , копію заяви ОСОБА_1 до начальника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 19.02.2025, повідомлення начальника управління В.Цвігуна від 14.03.2025, копію свідоцтва про право власності на житло, копію довіреності від 15.03.2025 на уповноваження ОСОБА_5 , скриншоти переписки, копію рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2023, відеозапис. До клопотання від 11.11.2025 долучив договір оренди кімнати №16/08-01 від 16.08.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У заяві від 05.01.2026 ОСОБА_1 просив розглянути справу без його участі, закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в заяві від 06.11.2025 просив проводити судове засідання без його участі, прийняти рішення на розсуд суду. В письмових поясненнях зазначив, що в 1978 році з дружиною приїхав в м.Ніжин, отримав як молодий спеціаліст, від заводу «Прогрес», чотирьохкімнатну квартиру, за адресою АДРЕСА_2 . В 2000 році квартиру приватизували в рівних долях. ОСОБА_1 не проживав в квартирі з 1996 року і не був зареєстрований. Вважали, що ОСОБА_6 буде надією в старості. Але з 2020 року син пише доноси, наклепи на нього і дружину ОСОБА_7 . В мережі інтернет розмістив оголошення про здачу своєї кімнати в квартирі безкоштовно інвалідам або людям які потребують догляду, пенсіонерам, студентам та ін. Зазначив номери телефонів його і дружини ОСОБА_8 . Вони щоденно отримували численні телефонні дзвінки і повідомлення, що супроводжувало додаткове психологічне навантаження. В такий спосіб ОСОБА_1 чинить на них психологічний тиск, веде себе агресивно по відношенню до нього і його дружини, створює нестерпні умови для життя. В спільну сумісну квартиру ОСОБА_1 привів ОСОБА_9 , якій дружина намагалася пояснити, що без дозволу всіх співвласників вона не має права проживати в квартирі. Тетяна грубо відштовхнула ОСОБА_7 , відповіла що їй немає різниці, вона зняла кімнату, просила залишити її кімнату. Поведінка така як нецензурні висловлювання, підвищення голосу, вимусила його викликати працівників поліції. Саме ОСОБА_1 привів до них невідому особу з вулиці, дав їй ключі від спільної сумісної квартири, без згоди співвласників на вселення, що є порушенням ст..358 ЦК України. ОСОБА_10 не повернула. З 2000 року ОСОБА_1 не здійснює сплату податків і зборів, як співвласник, чим чинить над ними економічне насильство. З їх сторони ніяких перешкод ОСОБА_11 переміщенню по спільній сумісній квартирі не було. Вважає, що всі пояснення ОСОБА_1 є спробою ввести суд в оману. ОСОБА_2 до суду подано відеозаписи подій за 16.08.2025.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.1 Закону України).

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суддя зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

Як вбачається з матеріалів справи, між сином ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , як співвласниками квартири, існував спір про порядок користування квартирою, який вирішений судом, та кожному з чотирьох співвласників квартири виділено у користування по житловій кімнаті. При цьому, ОСОБА_1 , як зазначає у своїх поясненнях суду, з батьками-співвласниками не проживає більш ніж 20 років, не веде з ними спільне господарство або побут, не є членом їх сім`ї, з батьком не спілкується майже 10 років. З матеріалів справи вбачається, що він проживає у Києві у іншому житлі зі своєю сім`єю. Кімнату ж у квартирі у Ніжині намагався здати в найм, але батьки заперечили проти цього, стверджуючи, що потрібен їх дозвіл для цього, оскільки йшлося не про проживання безпосередньо сина, а сторонньої особи. Відтак, має місце спір між співвласниками щодо обсягу правомочностей користування одного зі співвласників виділеною йому кімнатою у квартирі, чинення перешкод користування кімнатою.

Суд надає оцінку доказам у справі у відповідності до ст.252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, вирішуючи, чи містять дії ОСОБА_1 економічне чи психологічне насильство, суддя, дослідивши письмові пояснення, переглянувши надані відеозаписи події за 16.08.2025 у квартирі Наумовичів, доходить висновку про те, що відбулася конфліктна ситуація, коли батьки висловлювали свої заперечення і невдоволення тим, щоб у кімнаті сина ОСОБА_1 проживала ОСОБА_9 , а син ОСОБА_1 наполягав, що має право здати в оренду свою кімнату.

Наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом», а наявність конфлікту між ним та батьком як співвласників квартири та спору про порядок користування квартирою не є складом цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 у розумінні ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суддя вважає за необхідне закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

ухвалила:

провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Гагаріна Т.О.