Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №609/1115/25 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1115/25

3/609/3/2026

05 січня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 25 жовтня 2025 року, близько 20.32 год., в с. Тетильківці Кременецького району Тернопільської області по вул. Центральна, біля будинку культури, керував транспортним засобом марки «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від запропонованого працівниками поліції проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6820 Драгер» та проїзду в найближчий лікувальний заклад м. Кременець Тернопільської області, а саме Кременецьку опорну лікарню водій відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявок не повідомив, хоча належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Худа І.Р. 12.12.2025р. на адресу суду подала клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння була зроблена безпідставно та з порушенням, зокрема: ОСОБА_1 не є суб`єктом даного правопорушення, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази керування транспортним засобом, відсутня законна підстава для зупинки транспортного засобу, порушено порядок проведення огляду, працівником поліції вказано лише на одну ознаку алкогольного сп`яніння та не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, працівник поліції не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, огляд на стан сп`яніння проведений не уповноваженою особою органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ.

Крім того, 12.12.2025р. від адвоката Худа І.Р. на адресу суду надійшли клопотання про визнання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.10.2025р. недопустимим та недостовірним доказом, а також про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим та недостовірним доказом.

Клопотання мотивовані тим, що у матеріалах справи наявне направлення, яке оформлене за старим зразком, що прямо суперечить чинним вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735. Долучений відеозапис розпочинається не з моменту руху чи зупинки транспортного засобу, на ньому не зафіксовано момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні докази його вручення особі.

Крім того, 05.01.2026р. від адвоката Худа І.Р. на адресу суду надійшли клопотання про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим та недостовірним доказом.

Клопотання мотивоване тим, що інвентарний номер технічного пристрою, яким здійснено відеозапис не відповідає інвентарним номерам нагрудного відео реєстратора який перебуває на обліку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Худа І.Р. суду повідомила, що буде представляти інтереси ОСОБА_1 самостійно, оскільки останній перебуває на службі в ЗСУ, подані клопотання підтримала та просила їх задовольнити.

Заслухавши клопотання захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 162052 від 25 жовтня 2025 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 , 25 жовтня 2025 року, близько 20.32 год., в с. Тетильківці по вул. Центральна, біля будинку культури, керував транспортним засобом марки «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від запропонованого працівниками поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6820 Драгер» та проїхати в найближчий лікувальний заклад м. Кременець Тернопільської області в Кременецьку опорну лікарню відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру 857239, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку із чим такий огляд не проводився;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатор Alcotest 6820 № ARLK-0005. Чинне до 15.07.2026р.;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, записаним на DVD-R диск, з якого вбачається, що 25.10.2025р., близько 20.32 год. працівниками поліції, на підставі п.10 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», було зупинено транспортний засіб марки «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм даного транспортного засобу, працівниками поліції було встановлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager та у медичному закладі. ОСОБА_1 підтвердив, що він являється водієм зупиненого транспортного засобу (01 хв. 38 сек.), вказав, що самостійно керував транспортним засобом (01 хв. 56 сек., 02 хв. 38 сек., 10 хв. 11 сек., 14 хв.45 сек.), відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки чи у медичному закладі. Вказав, що у працівників поліції не було підстав зупиняти його транспортний засіб, а зупинка рукою не може вважатися належною. ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися із протоколом та матеріалами адміністративної справи.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Щодо твердження про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним, то таке твердження повністю спростовується оглянутим відеодоказом на якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 на місці водія транспортного засобу із запущеним двигуном. На 00 хв. 31 сек. зафіксовано, як ОСОБА_1 зупиняє роботу мотора транспортного засобу та виходить із нього. ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. ОСОБА_1 підтвердив, що він являється водієм транспортного засобу (01 хв. 38 сек.) та неодноразово вказав, що він сам під`їхав до місця зупинки його транспортного засобу (01 хв. 56 сек., 02 хв. 38 сек., 10 хв. 11 сек., 14 хв. 45 сек.), ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції зупинили його транспортний засіб неналежним чином, а саме рукою.

Щодо посилання на безпричинність зупинки його транспортного засобу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з п.10 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Із долученого до матеріалів адміністративної справи рапорту інспектора з РПП СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Андрія Остапюка від 25.10.2025р. встановлено, що працівник поліції здійснив зупинку транспортного засобу марки «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п.10 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» з метою перевірки транспортного засобу, який зареєстрований в іншій державі, виявлення його передачі у володіння, користування особами, які ввозили такий транспортний засіб на митну територію України.

Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.

Зазначення у вищевказаному рапорті імені та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як ОСОБА_2 , замість вірного ОСОБА_1 , не може слугувати безумовною підставою для закриття провадження по справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Твердження про те, що у поліцейського не було підстав вважати, що ОСОБА_1 може перебувати чи перебуває в стані сп`яніння, оскільки зазначена тільки одна ознака алкогольного сп`яніння, не ґрунтується на вимогах закону. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану Ознаки алкогольного сп`яніння встановлені п.3 вищевказаної Інструкції, відповідно до якого «запах алкоголю з порожнини рота» є однією із ознак алкогольного сп`яніння, що дає підставу для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Дана ознака була озвучена поліцейським під час пропозиції пройти огляд та відображена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також, суд критично відноситься до твердження про те, що ОСОБА_1 не роз`яснили наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, та не вручили протокол про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). На долученому відеодоказі зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 із ознайомлення із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомив, що протокол отримувати не буде (15 хв. 58 сек.).

Твердження про те, що у матеріалах справи наявне направлення, яке оформлене за старим зразком, що прямо суперечить чинним вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 хоча і є слушними, однак суд зазначає, що долучене до матеріалів адміністративної справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції судом, на підтвердження вини ОСОБА_1 , до уваги не взятий, оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а отже у працівника поліції не було підстав для складення вищевказаного направлення.

Жодних приписів про те, що поліцейські повинні вручити водієві письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я не містить ні ст.266 КУпАП, ні Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ні Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо клопотання захисника про визнання доданого до справи відеозапису недопустимим та недостовірним доказом, то суд зазначає наступне.

Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів. На наявному в матеріалах справи відеозаписі, який в даному випадку є самостійним засобом доказування, об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об`ємі, достатньому для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Так, з відео вбачається перебування водія ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу із працюючим двигуном; підтвердження ОСОБА_1 , що він являється водієм даного транспортного засобу; пропозиція водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я; відмова водія від проходження такого огляду, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не відповідність інвентарного номеру технічного пристрою, яким здійснено відеозапис інвентарному номеру нагрудного відео реєстратора який перебуває на обліку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області не може бути безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим та недостовірним.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, містить чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію, до яких відноситься зокрема і нагрудна відео камера.

Вказане відео є послідовним, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також, суд критично відноситься до твердження, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч.1 ст.266 КУпАП, з огляду на наступне.

З аналізу ч.1 ст.266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу.

Тимчасове затримання, а також передача транспортного засобу уповноваженій особі не є обов`язковою умовою при виявленні у водія ознак алкогольного сп`яніння.

На дослідженому відеозаписі зафіксовано факт того, що працівник поліції чітко роз`яснив ОСОБА_1 про те, що він є тимчасово відстороненим від керування транспортним засобом.

Щодо доводів захисника про те, що огляд на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а саме без присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником Військової служби правопорядку ЗСУ, тому такий огляд є недійсним, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Так, за змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння оглядаються у порядку ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як встановлено, в судовому засіданні ОСОБА_1 , 25 жовтня 2025 року, близько 20.32 год., в с. Тетильківці Кременецького району Тернопільської області по вул. Центральна, біля будинку культури, керував транспортним засобом марки «Мітсубісі Аутлендер», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надано жодних документів про те, що на час зупинки автомобіля він виконував обов`язки військової служби. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань.

Відтак, судом установлено, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі свідчить про невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його слід притягнути до відповідальності.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: М. В. Харлан