Постанова від 01 січня 2026 р. у справі №607/24/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.01.2026 Справа №607/24/26 Провадження №3/607/5/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – неповнолітнього ОСОБА_1 , його законного представника – ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справ, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , студента І курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «ТВПУ ресторанного сервісу і торгівлі», внутрішньо переміщеної особи, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 близько 15 год. 21 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора А-714» за адресою: м. Тернопіль, вул. Шептицького, 2, таємно викрав з полиці вказаного магазину: пінку для вмивання обличчя «Sane» вартістю 165,83 гривень без ПДВ, кабель «USB-Type-C» вартістю 64,17 гривні без ПДВ та адаптер для зарядки «Grand-X» вартістю 207,50 гривень без ПДВ, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Крім того, 18.12.2025 о 16 год. 39 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора А-714» за адресою: м. Тернопіль, вул. Шептицького, 2, таємно викрав з полиці вказаного магазину навушники вакуумні бездротові «Cyboo» вартістю 332,50 гривні без ПДВ та пристрій зарядний «PowerBank» вартістю 332,50 гривні без ПДВ, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/24/26 (провадження №3/607/5/2026) та №607/28/26 (провадження №3/607/8/2026) щодо неповнолітнього ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

В судовому засіданні неповнолітньому ОСОБА_1 та його законному представнику - Куміковій В.А. роз`яснені права, передбачені ст. ст. 268, 270 КУпАП. При розгляді справи неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП за викладених у складених щодо нього протоколах обставин визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №843283 та серії ВАД №849392 від 18.12.2025, складених у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 ; письмових заявах та поясненнях ОСОБА_3 від 18.12.2025; довідках про вартість товарів магазину «Аврора-А714» від 18.12.2025; рапортах поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Рогатого В. від 18.12.2025; витягах з Інформаційного порталу Національної поліції України.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя дійшов висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 , які мали місце 16.12.2025 близько 15 год. 21 хв. та 18.12.2025 о 16 год. 39 хв. в приміщенні магазину «Аврора А-714» за адресою: м. Тернопіль, вул. Шептицького, 2, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При цьому будь-яких обставин, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений приписами ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 17 років.

Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суддя у відповідності до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає щире розкаяння винного та вчинення правопорушення неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчинених неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушень, дані про його особу, який є студентом І курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «ТВПУ ресторанного сервісу і торгівлі», внутрішньо переміщеною особою та раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, наявність двох обставин, що пом`якшують відповідальність останнього, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, вважаю за необхідне визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП та застосувати щодо нього, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП.

При цьому для застосування передбачених санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП інших адміністративних стягнень у виді громадських робіт чи адміністративного арешту, які є більш суворими у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.

Крім того, суддя також враховує встановлену приписами ч. 2 ст. 32 КУпАП заборону застосування адміністративного арешту до осіб, які не досягли вісімнадцяти років.

Отже, на думку суду, накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/24/26 (провадження №3/607/5/2026) та №607/28/26 (провадження №3/607/8/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №607/24/26.

Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя І. М. Царук