Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №594/1518/25 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №594/1518/25

Суддя: Чир П. В.

Справа № 594/1518/25

Провадження №1-кп/594/91/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження № 12025211120000177 від 09 жовтня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятничани, Чемеровецького району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, освіта середня-спеціальна, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили за наступних обставин.

Так, постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.06.2025, яка набрала законної сили 30.06.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили , з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, 09.10.2025 близько 18:23 год., здійснював рух вулицею Центральна в с. Устя Чортківського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 , під час чого не увімкнув світловий покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив вимоги п.п.9.2 «Б» Правил дорожнього руху України - «Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом», внаслідок чого був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №1 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю згідно пред`явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся та дав показання, що постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.06.2025 його визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Копію постанови він отримав і штраф оплатив. 09.10.2025 він керував автомобілем марки «ВАЗ 21013», здійснював рух вулицею в с. Устя Чортківського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення тайого дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, пом`якшуючі покарання обставини.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Пом`якшуючими покарання обвинуваченому обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.368, 370,371,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua