Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №485/1909/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1909/25

Провадження №1-кп/485/51/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025153310000070 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новогригорівки Новобузького району Миколаївської області, українки, громадянки України, із професійно-технічною освітою, вдови, пенсіонерки, утриманців не маючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за ч.1 ст.125 КК України,

встановив:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_5 02.08.2025 близько 15:45 години, більш точного часу не встановлено, знаходилась в під`їзді №2 п`ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де прибирала за допомогою віника та пластикового совка.

В цей момент по сходах вищевказаного під`їзду спускалась ОСОБА_7 , яка зупинилась в очікуванні, доки ОСОБА_5 закінчить прибирання, але остання відійшла і своїми діями дала зрозуміти, що вона дає прохід, після чого ОСОБА_7 продовжила спускатись вниз до виходу з під`їзду.

В момент того як ОСОБА_7 порівнялася з ОСОБА_5 , остання умисно почала мести сміття на неї. Такі дії обурили ОСОБА_7 та вона зробила зауваження ОСОБА_5 , після чого в останньої на ґрунті раніше виниклих тривалих неприязних відносин виник раптовий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Невідкладно реалізуючи свій умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , 02.08.2025 близько 15:45 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 взяла з підлоги пластиковий совок та умисно нанесла ним один удар ОСОБА_7 по обличчю з правого боку, вислювлюючись при цьому нецензурною лайкою.

З метою уникнення протиправних дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_7 вибігла з під`їзду вказаного будинку та викликала поліцію.

Крім цього, 02.08.2025 близько 17:40 години, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , тримаючи в руках пластмасову лійку для поливу, заходила до під`їзду № 2 п`ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де знову зустріла ОСОБА_7 .

В цей час ОСОБА_5 на ґрунті раніше виниклих тривалих неприязних відносин вирішила знову спричинити тілесні ушкодження сусідці ОСОБА_7 .

Невідкладно реалізуючи свій протиправний умисел, 02.08.2025 близько 17:40 години ОСОБА_5 , тримаючи в одній руці пластикову лійку об`ємом 10 літрів, неодноразово нанесла удари ОСОБА_7 в область голови та обличчя зліва.

З метою уникнення побиття, ОСОБА_7 вхопила руками за пластмасову лійку та силоміць смикнула за неї, і таким чином вихопила вказану лійку з рук ОСОБА_5 , вибігла з під`їзду та викликала поліцію.

В результаті своїх умисних протиправних дій 02.08.2025 ОСОБА_5 заподіяла потерпілій ОСОБА_7 фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді множинних саден обличчя, саден обох верхніх кінцівок, синців в ділянці обох зап`ястків, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вище вказаними діями, які виразились в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину не визнала. Суду показала, що у них з сусідкою ОСОБА_7 протягом тривалого часу існують неприязні відносини з приводу того, що остання безпідставно звинувачує її у розповсюдженні негативної інформації про її особисте життя. Їй відомо, що ОСОБА_9 має інвалідність. 02.08.2025 вийшла у під`їзд будинку за своїм місцем проживання з метою прибирання. З собою взяла віник та совок. Під час прибирання у під`їзд вийшла ОСОБА_9 та почала йти до виходу. Припинила прибирання, пропустила ОСОБА_10 . Пройшовши повз, ОСОБА_9 стала на порозі та зі словами "куди метеш" схопила її за волосся та вдарила рукою по обличчю. Захищаючись від побоїв ОСОБА_9 , відмахувалася віником. Конфлікт тривав декілька секунд, після чого ОСОБА_9 вийшла з під`їзду та викликала поліцію. Тілесних ушкоджень ОСОБА_9 їй не заподіяла. До поліції за даним фактом не зверталася. По прибуттю поліції надала пояснення та пішла поливати грядку біля під`їзду, використовуючи при цьому пластмасову лійку. Поливши грядку вже заходила у під`їзд, де назустріч їй до виходу йшла ОСОБА_10 . Проходячи повз ОСОБА_9 раптово з балочику почала розпилювати їй в обличчя невідому рідину. Захищаючись, пластмасовою лійкою нанесла ОСОБА_9 декілька ударів в область задньої частини передпліччя, випадково зацепивши верхньою частиною лійки обличчя, у зв`язку з чим на обличчі з`явилася кров, та поясниці. ОСОБА_9 вихопила у неї з рук лійку та вибігла на вулицю. Від невідомої рідини, яку ОСОБА_9 розпилила у неї пекло обличчя та було червоним. За медичною допомогою з цього приводу не зверталася. Не мала умислу на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, оскільки захищалася від нападів останньої.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами

показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що з обвинуваченою у них з 2019 року постійно виникали сварки через наклепи останньої з приводу її особистого життя. Останні три роки з приводу таких дій обвинуваченої не реагує, проте між ними залишились неприязні відносини. 02.08.2025 спукалася сходами в під`їзді, де зустріла обвинувачену за прибиранням. Обвинувачена відійшла в сторону, надавши можливість пройти до виходу. При цьому, обвинувачена тримала в руках віник та совок. Пройшовши повз обвинувачену до виходу відчула, що остання почала мести на неї сміття. Не стрималася та зі словами нецензурної лайки звернулася до обвинуваченої з цього приводу, повернувшись до неї обличчям. У цей час обвинувачена нанесла їй удар совком у праву сторону обличчя. За вказаним викликала поліцію. Надавши пояснення поліцейським пішла додому. Через деякий час вирішила вийти на вулицю. З собою взяла пакет з телефоном, щоб зафіксувати протиправні дії обвинуваченої, якщо такі повторяться. На виході з під`їзду зустріла обвинувачену, яка проходячи повз почала наносити їй удари пластмасовою лійкою по голові, плечам, обличчю. Обвинувачена била її по руках у той час коли відбирала у неї лійку. Відібравши лійку, вибігла на вулицю та викликала поліцію. Лійку викинула, щоб обвинувачена не продовжила побиття. Пізніше того ж дня її самопочуття погіршилося, у зв`язку з чим викликала швидку медичну допомогу. Оскільки подія сталася на вихідні та через погане самопочуття до лікарні звернулася 04.08.2025 та зафіксувала побої, після чого написала заяву до поліції. Внаслідок побиття у неї погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим вперше зверталася до невролога та офтальмолога, які виявили ряд захворювань, змушена була приймати ліки тривалий час. Через дії обвинуваченої вона постійно перебуває у стані тривоги та страху, що спричиняє їй моральні страждання;

показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що з обвинуваченою сусіди, конфліктів не було. У той день сиділа біля під`їзду на лавці, почула крики з під`їзду, з якого вибігла потерпіла з телефоном у руках та почала викликати поліцію. Впізнала голос обвинуваченої та потерпілої, зрозуміла, що між ними виник конфлікт. Суть конфлікту не знає. Зі слів мешканців будинку їй відомо, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 існують неприязні відносини, причин виникнення яких не знає;

показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що з обвинуваченою сусідки, конфліктів не було. Стояли з чоловіком біля під`їзду. Почули метушню. Підійшла до під`їзду побачила як ОСОБА_14 нанесла зверху два удари ОСОБА_9 пластмасовою лійкою в область голови. Вони стояли обличчям одна до одної. Потім ОСОБА_9 вибігла з під`їзду. В руках у неї був телефон. На місці не бачила балончика, ніякого специфічного запаху у під`їзді не було. Бачила на обличчі у ОСОБА_9 кров;

показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що обвинувачена його сусідка, конфліктів не було. Після 17 год. знаходився у гаражі, коли почув шум з під`їзду. Став навпроти під`їзду. Побачив як ОСОБА_16 ОСОБА_9 лійкою. Бачив 2-3 удара. На обличчі у ОСОБА_9 була кров. ОСОБА_9 вибігла і конфлікт припинився. Потерпіла з під`їзду вийшла з лійкою;

заявою ОСОБА_7 від 08.08.2025 на ім`я ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , яка 02.08.2025 в після обідній час, перебуваючи у під`їзді №2 домоволодіння АДРЕСА_2 , на грунті раніше виниклих неприязних відносин та конфліктів спричинила їй лійкою удари по голові та обличчю і руках, заподіявши тілесні ушкодження (Т.1 а.п.125);

протоколом огляду місця події від 08.08.2025, з фототаблицею, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 вказала на місце події у під`їзді №2 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке являє собою асфальтований майданчик між вхідними дверями до під`їзду та сходами. Біля під`їзду розташована дерев`яна лавка. На місці події балончика (аерозолю) не було (Т.1 а.п.126-129);

висновком експерта судово-медичної експертизи №49 від 13.08.2025, з якого слідуює, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: множинні садна обличчя, садна обох верхніх кінцівок, синці в ділянці обох зап`ястків. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (кулак, можливо пластикова баклажка і т.п.) та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, утворення яких у час та обставин вказаних ОСОБА_7 не виключається (Т.1 а.п.137-139);

висновком експерта додаткової судово-медичної експертизи №62/49 від 16.09.2025, яким підтверджено попередній висновок про кількість, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 . Виключено наявність у ОСОБА_7 струсу головного мозку. Крім того, в ході експертизи представлених медичних документів на ім`я ОСОБА_7 встановлено, що у потерпілої в ході обстежень було виявлено: Астеновегетативний синдром, вертебраль-цервико краніальний мязово тонічний синдром, Остеохондроз шийного відділу хребта (С3-С7), деформуючий спондильоз, ретролістез тіл шийних хребців (С4,с7), правобічний сколіоз, ангіопатія по венозному типу, які є хронічними захворюваннями, в примому причинному-наслідковому зв`язку з травмою від 02.08.2025 не перебувають і як тілесні ушкодження не розцінюються (Т.1 а.п.191-193);

протоколом огляду від 11.08.2025, в ході якого оглянуто та відкопійовано медичну документацію, а саме: довідку з КНП "Снігурівська МЛ" від 04.08.2025 за підписом чергового лікаря ОСОБА_17 відносно ОСОБА_7 , де зазначено діагноз - "травма в результаті побиття 02.08.2025. Множинні садна обличчя, забій лівого вуха. Садна обох верхніх кінцівок. Синці в ділянках обох зап`ясть. Струс головного мозку" та аркуш А4 датований 04.08.2025 "Травматолог", де описано стан та тілесні ушкодження. Крім того, з копії даного аркушу А4 вбачається, що ОСОБА_7 лікарем-травматологом було призначено лікування (Т.1 а.п.140-142).

копіями матеріалів ЄО №6357 від 02.08.2025 та ЄО №6360 від 02.08.2025 за фактами звернення ОСОБА_7 на службу "102" про побиття її ОСОБА_5 , які були розглянуті ВП №2 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (Т.1 а.п.143-157);

протоколом перегляду матеріалів відеозапису від 02.09.2025, в ході якого переглянуто відеозапис на DVD-R диску, з якого вбачається, що запис здійснювавався 02.08.2025 нарядом слідчо-оперативної групи, яка виїжала за першого звернення ОСОБА_7 на лінію "102" з приводу побиття її ОСОБА_5 . На відеозаписі у час 16:11:36, 16:12:39; 16:19:09, 16:18:22 видно ОСОБА_7 , у якої наявне садно на обличчі справа, речовина бурого кольору зовні схожа на кров на вказівному пальці правої руки (Т.1 а.п.161-165);

протколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2025, проведеним з потерпілою ОСОБА_7 , яка на місці розказала та показала, за яких обставин та як саме ОСОБА_5 нанесла їй тілесні ушкодження, що повністю відповідає наданим ОСОБА_7 показанням суду та узгоджується з висновками судово-медичних експертиз (Т.1 а.п.166-171);

протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2025, проведеним за участю свідка ОСОБА_13 , в ході якого свідок розказала та показала на під`їзд багатоповерхового будинку, у якому ОСОБА_5 била по голові ОСОБА_7 , та вказала на місце, де вона (свідок) знаходилася у цей час ( Т.1 а.п.173-176);

протоколом огляду речей від 12.09.2025, добровільно наданих ОСОБА_7 , зокрема фотознімків, які вона зробила за місцем свого проживання після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 з метою їх фіксування (Т.1 а.п.194-197);

аудіозаписами звернень на спецлінію "102" УОАЗОР ГУНП області, зареєстрованих до ЄО ВП №2 Баштанського РВП ГУНП області за №6357 та №6360 від 02.08.2025, прослуховуванням яких встановлено, що ОСОБА_7 двічі зверталася на спецлінію "102" та заявляла про дві події її побиття 02.08.2025 ОСОБА_5 відразу після їх вчинення, та протоколом перегляду матеріалів аудіо-запису від 25.09.2025 (Т.1 а.п.206-211);

копією журналу реєстрації амбулаторних хворих (ф.№074/о) по відділенню екстренної (невідкладної) медичної допомоги КНП "Снігурівська МЛ" Снігурівської міської ради за 04.08.2025 року, у якому зарєстровано звернення за медичною допомогою ОСОБА_7 у зв`язу з побиттям її сусідкою ОСОБА_5 (Т.1 а.п.220-223);

копіями карти виїзду ШМД №418 від 02.08.2025, картки виклику ШМД №418 від 02.08.2025, аудіозаписом виклику ШМД №418 від 02.08.2025, у яких зафісковано виклик ОСОБА_7 ШМД об 23:06 та виїзд ШМД за адресою її місця проживання, встановлений діагноз К 85 Підвищення артеріального тиску, F43,0 Гостра реакція на стрес, зі слів хворої була побита сусідкою пластмасовою поливалкою, виявлено садно лівої щоки та протоколом перегляду матеріалів аудіозапису звернення від 25.09.2025 (Т.1 а.п.231-233, 234-235);

копією довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ-05 №002907 від 13.09.2005, відповідно до якого ОСОБА_7 встановлено третю групу інвалідності безстроково (Т.1 а.п.133);

Вказані докази узгоджуюються з показаннями потерпілої та підтвердують їх. Показання потерпілої є послідовними та логічними, а тому суд приймає їх за правдиві. Сумнівів у правдивості показань потерпілої у суду немає, будь-яких обставин недовіряти таким показанням стороною захисту не наведено.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_5 знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду. Дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Доводи обвинуваченої про те, що її дії відносно потерпілої були вимушені, спрямовані на самозахист не відповідають об`єктивним даним, здобутим в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених вище доказів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Стан необхідної оборони виникає як у момент вчинення суспільно небезпечного посягання, так і у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. Під час з`ясування наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Кількість та механізм нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілій свідчить саме про умисел на побиття потерпілої, а не на захист від її дій. Крім того, наявні у потерпілої тілесні ушкодження на обох верхніх кінцівках, пальцях рук , підтверджують її версію про намагання захиститися від побиття ОСОБА_5 шляхом відібрання пластикової каністри з рук обвинуваченої.

Відповідно до положень ч.2 ст.37 КК України уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

Із встановлених у справі обставин встановлено, що в даній справі потерпіла не вчиняла ніяких дій, які можна було б оцінити (хоча б і помилково) як "посягання".

Доводи обвинуваченої про те, що саме потерпіла першою рукою схопила її за волосся, а потім з балончика розпилила невідому речовину їй в обличчя, спричинивши почервоніння обличчя, що підтверджує наявність у неї підстав для самозахисту, не підтверджені належними доказами. До лікарні за медичною допомогою ОСОБА_5 внаслідок подій, які сталися 02.08.2025, за її участі не зверталася.

Свідок захисту ОСОБА_18 суду показала, що обвинуваченій доводиться невісткою. 03.08.2025 року до неї звернулася донька потерпілої з приводу конфлікту, який стався 02.08.2025 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . У другій половині того ж дня спілкувалася з свекрухою щодо цих подій. Свекруха повідомляла, що ОСОБА_7 спровокувала конфлікт, розпиливши їй в обличчя з балончика невідому речовину. На обличчі у сверкрухи на щоках були почервоніння. Свекруха звератися до лікаря відмовилася. При цьому, на питання суду свідок відповіла, що свекруха хворіє на гіпертонію, у неї підвищений тиск. Побачивши почервоніння обличчя, запропонувала свекрусі поміряти тиск, однак остання заперечила, пояснюючи це алергічною реакцією на невідому речовину, яку в очі їй розпилила потерпіла.

Вказані показання свідка ОСОБА_18 є невагомими, оскільки неможливо встановити природу почервоння обличчя у обвинуваченої на наступний день після події. Про тілесні ушкодження після події ОСОБА_5 ні лікарню, ні поліцію не повідомляла. Свідок не була очевидцем події, про обставини події розповіла суду зі слів обвинуваченої, яка є її близьким родичем.

Отже, показання обвинуваченої ОСОБА_5 на невизнання вини є неправдивими, оскільки спростовуються сукупністю наведених доказів, та надані з метою захисту на уникнення відповідальності за вчинене.

За такого твердження сторони захисту, що у діях обвинуваченої відсутній склад кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, неспроможні.

Таким чином, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за встановлених судом обставин доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд на підставі ст.ст.65, 66-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона має вік 79 років, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружена, утриманців немає, пенсіонерка, на обліку у лікаря нарколога та психіатра КПН "Снігурівська МЛ" не перебуває, раніше не судима.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій немає.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд приймає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії проступків, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення для потерпілої особи, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка має постійне джерело доходів, за місцем проживання характеризується задовільно, та призначає обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у межах ч.1 ст. 125 КК у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що саме така міра покарання є необхідною та буде достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування 4 633 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст.1166 ЦК України, суд ухвалює про задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_7 про стягнення на відшкодування витрат на лікування, що перебувають у причинному зв`язку з діями обвинуваченої, на суму 1546,60 грн., та підтверджені призначеним лікарем-травматологом лікуванням та копіями чеків від 05.08.2025 та від 10.08.2025 (Т.1 а.п.31). В іншій частині витрати на лікування потерпілої є не наслідком дій обвинуваченої, а наявних хронічних захворювань, що підтверджено висновком судово-медичного екперта №62/49 від 16.09.2025, а тому не підлягають стягненню за рахунок обвинуваченої.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Позовні вимоги потерпілої про стягнення моральної шкоди на підставі ст.1167 ЦК України суд задовольняє частково на суму 5 000 грн, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення, тривалості та глибини переживань потерпілої, яка є особою з інвалідністю 3 групи, їй було заподіяно фізичного болю, на обличчі були синці, у зв`язку з чим вона відчувала сором та приниження, вимушено змінився звичайний уклад її життя за необхідності звертатися до поліції, лікарів, проходити лікування, а також вимог розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесять грн. 00 к).

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1 546,60 грн. (тисяча п`ятсот сорок шість грн. 60 к) на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та 5 000 грн. (п`ять тисяч грн. 00 к) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Копію повного тексту вироку після проголошення його резолютивної частини вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1